Холодна війна (загальний термін)

Ця стаття про загальний термін для позначення типу міжнародного конфлікту. Про специфічний конфлікт між Радянським Союзом і Сполученими Штатами, який часто називають Холодною війною. див. Холодна війна.
Не плутати з Післявоєнний період.
Військова справа
та
Війна
Пов'язані

Холо́дна війна́ — це стан конфлікту між країнами, який не передбачає прямих військових дій, а здійснюється головним чином за допомогою економічних і політичних дій, пропаганди, шпигунства чи посередницьких війн, які ведуть держави-сурогати. Цим терміном найчастіше позначають американо-радянську холодну війну 1947—1991 років. Сурогати — це, як правило, держави, які є сателітами конфліктуючих сторін, тобто країни-союзники або країни, що входять до сфери політичного впливу однієї зі сторін. Противники в холодній війні часто надають економічну або військову допомогу, таку як зброя, тактична підтримка або військові радники, меншим країнам, які беруть участь у конфліктах з протилежною країною.

Походження терміна

Вираз «холодна війна» зрідка вживали до 1945 року. Деякі письменники вважають, що іспанець чотирнадцятого століття Дон Хуан Мануель вперше використав цей термін (іспанською мовою), коли розглядав конфлікт між християнством та ісламом як «холодну війну». Проте він вжив термін «прохолодна», а не «холодна». Слово «холодна» вперше з'явилося в хибному перекладі його роботи в XIX столітті.[1]

У 1934 році цим терміном позначали цілителя, який отримав медичну допомогу після укусу змії. У повідомленні газети згадується припущення медичного персоналу про те, що віра зіграла роль у його виживанні як «перемир'я в холодній війні між наукою та релігією».[2]

Щодо його сучасного застосування до конфлікту між державами, ця фраза вперше з'являється англійською в анонімній редакційній статті, опублікованій в журналі The Nation Magazine у березні 1938 року під назвою «Холодна війна Гітлера» (англ. Hitler's Cold War).[3][4] Потім цей вислів час від часу вживали в газетах протягом літа 1939 року, щоб описати нервове напруження та примару нарощування зброї та масового призову на військову службу, що панували на європейському континенті (передусім у Польщі) незадовго до Другої світової війни. Її описували або як «холодну війну», чи як «гарячий мир», під час якого армії накопичувалися в багатьох європейських країнах.[5] Грем Гаттон, заступник редактора лондонського журналу Економіст, вжив цей термін у своєму есе, опублікованому в серпневому виданні The Atlantic Monthly (сьогодні The Atlantic) 1939 року. Есе під назвою «Наступний мир» (англ. The Next Peace) детальніше розкривало поняття холодної війни, можливо, більше, ніж будь-яке англомовне згадування цього терміна до цього моменту, і викликало принаймні одну прихильну реакцію в наступній колонці газети. (Есе Гаттона наразі недоступне в Інтернеті)[6] Поляки стверджували, що цей період передбачав «провокацію надуманими інцидентами».[7] Було також припущення, що тактика холодної війни німців може послабити опір Польщі вторгненню.[8]

Під час війни цей термін вживали також у менш тривалих значеннях, наприклад, для опису перспектив зимової війни,[9] або в колонках, де заохочували американських політиків зробити холодну оцінку, перш ніж вирішити, вступати у війну чи ні.[10]

Наприкінці Другої світової війни Джордж Орвелл вжив цей термін в есе «Ти і атомна бомба», опублікованому 19 жовтня 1945 року в британському журналі Tribune[en]. Споглядаючи світ, що живе в тіні загрози ядерної війни, він попереджав про «мир, який не є миром», який він назвав постійною «холодною війною».[11] Орвелл прямо називав цю війну ідеологічною конфронтацією між Радянським Союзом і західними державами.[12] Більше того, в Обзервері від 10 березня 1946 року Орвелл писав, що «після Московської конференції в грудні минулого року Росія почала „холодну війну“ проти Британії та Британської імперії».[13]

Визначення, яке зараз стало фіксованим, — це війна, що ведеться через непрямий конфлікт. Перший вжиток цього терміна в такому значенні для опису геополітичної напруженості після Другої світової війни між СРСР та його сателітами та Сполученими Штатами та їхніми західноєвропейськими союзниками (які на практиці виступали як супутники протиборчої сили) пов'язаний з Бернардом Барухом, американським фінансистом і радником президента.[14] У Південній Кароліні 16 квітня 1947 року він виголосив промову (зафіксовану журналістом Гербертом Баярдом Своупом[en])[15], в якій сказав: «Нехай нас не обманюють: сьогодні ми перебуваємо в розпалі холодної війни».[16] Завдяки книзі газетного репортера-колумніста Волтер Ліппманн «Холодна війна» (1947), термін став загальновідомим.[17]

Термін «гаряча війна» також іноді вживають для контрасту, але він залишається рідкісним у літературі з військової теорії[en].[18]

Напруженості, названі холодними війнами

Після холодної війни США та СРСР (1947—1991) низку глобальних та регіональних напружень також називають холодною війною.

Англія та Іспанія XVI століття

У статті 1964 року Френсіса Дрейка про Нью-Альбіон[en], Адольф С. Око (молодший)[en] описав певну напруженість у XVI столітті між Англією та Іспанією холодною війною.[19]

Друга холодна війна

Докладніше: Друга холодна війна

Друга холодна війна,[20][21][22] яку також називають Холодна війна 2,[23][24] Холодною війною 2.0[25][26] або Новою холодною війною[27][28], — це термін, що описує епоху політичної та військової напруженості між США та Китаєм чи Росією після закінчення холодної війни.

Середній Схід

Див. також: Арабська холодна війна, Опосередкований конфлікт між Іраном і Саудівською Аравією, Дипломатичний конфлікт між Катаром і Саудівською Аравією та Ірансько-ізраїльський посередницький конфлікт

Малкольм Г. Керр[en] вперше ввів термін «Арабська холодна війна» для позначення політичного конфлікту всередині арабського світу між нассеристськими[en] республіками, які захищають арабський соціалізм, панарабізм та арабський націоналізм на чолі з Єгиптом Насера[en], проти традиціоналістських монархій на чолі з Саудівською Аравією.[29]

Член Атлантичної ради Білал Ю. Сааб,[30] автор About.com Прімоз Манфреда,[31] іранський вчений Сеєд Хоссейн Мусавіан[en] і науковець Прінстонського університету Сіна Туссі,[32] журналіст Кім Гаттас[en],[33] журналіст Foreign Policy Йочі Дрізен[en],[34] дослідник Інституту Брукінгса Султан Баракат[35] і журналіст Ньюсвік Джонатан Бродер[36] терміном «холодна війна» позначають напруженість між Саудівською Аравією та Іраном.

У лютому 2016 року професор Університету Ісфахана[en] Алі Оміді відкинув припущення, що конфлікт між Іраном і Саудівською Аравією буде загострюватися.[37]

Південна Азія

Коментатор Ехсан Ахрарі,[38] письменник Брюс Рідель[en],[39] політичний коментатор Санджая Бару[en][40] та науковець з Прінстонського університету Зіа Мянь[en][41] з 2002 року терміном «холодна війна» позначали довгострокову напруженість між Індією та Пакистаном, які були частиною Британської Індії до її поділу в 1947 році.

Східна Азія

Див. також: Корейський конфлікт

Академік військово-морської аспірантури[en] Едвард А. Олсен,[42][43] британський політик Девід Алтон[en],[44] професор Йоркського університету Хьон Ок Парк[45] і професор Університету Південної Каліфорнії Девід К. Кан[46] цим терміном позначали напруженість між Північною Кореєю та Південною Кореєю[en], які були розділені після закінчення Другої світової війни в 1945 році. Вони вживали термін «корейська холодна війна». У серпні 2019 року уряд Північної Кореї заявив, що подальше військове співробітництво США та Південної Кореї спонукає Північну Корею «спровокувати нову холодну війну на Корейському півострові та в регіоні».[47]

Речник Міністерства оборони Китаю Ген Яньшен,[48] редактор The Diplomat[en] Шеннон Тієцці[49] та оглядач Ґардіана Саймон Тісдалл[en][50] позначали цим терміном напруженість між Китаєм і Японією.

Китай і Радянський Союз

Британський письменник Едвард Кренкшо вжив цей термін для позначення відносин між Китаєм і Радянським Союзом[en] після радянсько-китайського розколу.[51]

Китай та Індія

Імран Алі Сандано з Університету Сінда[en],[52] Аруп К. Чаттерджі з Глобальної юридичної школи Джіндала[en],[53] журналіст Бертіль Лінтнер[en],[54] письменник Бруно Мацаїс[en],[55] політик-юрист Паланіаппан Чідамбарам[en],[56] політик і журналіст Санджай Джха[en][57] та деякі інші[58][59] вживають такі терміни, як «нова Холодна війна» щодо зростання напруженості між Китаєм та Індією.

Примітки

  1. ↑ Саймон Далбі; Джерард О'Тоал (2002). Rethinking Geopolitics. Routledge. с. 67. ISBN 9781134692132. (англ.)
  2. ↑ Teester;s Belief Held Very Helpful to Him (1934). The News and Observer. 12 серпня 1934. с. 2. Процитовано 12 лютого 2022. (англ.)
  3. ↑ The Nation 1938-03-26: Vol 146 Iss 3795. Nation Company L.P. 26 березня 1938. (англ.)
  4. ↑ The Yale book of quotations. 2006. ISBN 9780300107982. (англ.)
  5. ↑ Nine Million Men Now Under Arms!(1939). The Chattanooga News. 11 серпня 1939. с. 4. Процитовано 12 лютого 2022. (англ.)
  6. ↑ Phrases for Europe of Today; A Hot Peace and a Cold War (1939). The Chattanooga News. 28 липня 1939. с. 4. Процитовано 12 лютого 2022. (англ.)
  7. ↑ Seaport of Danzig Quiet (1939). The Cincinnati Enquirer. 6 серпня 1939. с. 33. Процитовано 12 лютого 2022. (англ.)
  8. ↑ Poland Shows United Front on Danzig Issue (1939). The Miami News. 6 серпня 1939. с. 17. Процитовано 12 лютого 2022. (англ.)
  9. ↑ The "Cold War" - How Long? (1939). The Des Moines Register. 15 листопада 1939. с. 8. Процитовано 12 лютого 2022. (англ.)
  10. ↑ Cold War Reason (1939). The Indianapolis News. 16 вересня 1939. с. 6. Процитовано 12 лютого 2022. (англ.)
  11. ↑ Майкл Корт (2001). The Columbia Guide to the Cold War. Columbia University Press. с. 3. (англ.)
  12. ↑ Тілл Гейгер (2004). Britain and the Economic Problem of the Cold War. Ashgate Publishing. с. 7. (англ.)
  13. ↑ Orwell, George, The Observer, 10 березня 1946 (англ.)
  14. ↑ Gaddis, 2005, с. 54 (англ.)
  15. ↑ Вільям Сафір (1 жовтня 2006). Islamofascism Anyone?. Нью-Йорк таймс. Архів оригіналу за 22 жовтня 2006. Процитовано 25 грудня 2008. (англ.)
  16. ↑ Команда History.com (2009). This Day on History - April 16, 1947: Bernard Baruch coins the term "Cold War". A+E Networks. Процитовано 23 серпня 2016. Full quote in the context of industrial labor problems in the United States of America in 1947 which could only solved, according to Bernard Baruch, through "unity" between labor and management which in return would give the United States the power to play its role as the major force by which, in the words of Baruch, "the world can renew itself physically or spiritually.": "Let us not be deceived-we are today in the midst of a cold war. Our enemies are to be found abroad and at home. Let us never forget this: Our unrest is the heart of their success. The peace of the world is the hope and the goal of our political system; it is the despair and defeat of those who stand against us. We can depend only on ourselves." (англ.)
  17. ↑ Вальтер Ліпман (1947). Cold War. Harper. ISBN 9780598864048. Процитовано 2 вересня 2008. (англ.)
  18. ↑ М. П. Маркс (2011). Metaphors of International Security. Metaphors in International Relations Theory. Нью-Йорк: Palgrave Macmillan. с. 107—135. doi:10.1057/9780230339187_6. ISBN 978-1-349-29493-0. (англ.)
  19. ↑ Адольф С. Око (молодший) (Червень 1964). Francis Drake and Nova Albion. California Historical Society Quarterly. XLIII (2): 135—158. doi:10.2307/25155641. JSTOR 25155641. (англ.)
  20. ↑ Раян Маккензі (3 жовтня 2015). Rubio: U.S. 'barreling toward a second Cold War'. The Des Moines Register. USA Today. Процитовано 28 січня 2016. (англ.)
  21. ↑ Джордж Бовт (31 березня 2015). Who Will Win the New Cold War?. The Moscow Times. Процитовано 28 січня 2016. (англ.)
  22. ↑ Дмитро Тренін (2 березня 2014). The crisis in Crimea could lead the world into a second cold war. Ґардіан. Процитовано 28 січня 2016. (англ.)
  23. ↑ Дмитро Тренін (4 березня 2014). Welcome to Cold War II. Foreign Policy. Graham Holdings. Процитовано 4 лютого 2015. (англ.)
  24. ↑ As Cold War II Looms, Washington Courts Nationalist, Rightwing, Catholic, Xenophobic Poland, Huffington Post, 15 жовтня 2015. (англ.)
  25. ↑ Cold war 2.0: how Russia and the west reheated a historic struggle. Ґардіан. 28 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016. (англ.)
  26. ↑ Єва Конант (12 вересня 2014). Is the Cold War Back?. National Geographic. National Geographic Society. Процитовано 4 лютого 2015. (англ.)
  27. ↑ Саймон Тісдалл (19 листопада 2014). The new cold war: are we going back to the bad old days?. Ґардіан. Guardian News and Media Limited. Процитовано 4 лютого 2015. (англ.)
  28. ↑ Філіп Н. Говард (1 серпня 2012). Social media and the new Cold War. Reuters. Reuters Commentary Wire. Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 2 серпня 2016. (англ.)
  29. ↑ Малкольм Г. Керр (1967). The Arab cold war, 1958-1967 : a study of ideology in politics. Malcolm H. Kerr (вид. 2-ге). Лондон: Oxford University Press. ISBN 0-19-631824-6. OCLC 278293765. (англ.)
  30. ↑ Білал Ю. Сааб (18 жовтня 2016). Why an Iran-Saudi Arabia Conflict Is More Likely Today Than Ever Before. Newsweek. Процитовано 18 жовтня 2016. (англ.)
  31. ↑ Прімоз Манфреда. Iran and Saudi Arabia—Middle East Cold War. About.com. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 18 жовтня 2016. [Архівовано 2016-11-13 у Wayback Machine.] (англ.)
  32. ↑ Сеєд Хоссейн Мусавіан; Сіна Туссі (19 вересня 2016). Ending the Iran-Saudi Cold War. LoebLog. Процитовано 18 жовтня 2016. (англ.)
  33. ↑ Кім Гаттас (15 липня 2015). The Saudi Cold War With Iran Heats Up. Foreign Policy. Процитовано 18 жовтня 2016. (необхідна підписка) (англ.)
  34. ↑ Йочі Дрізен (27 березня 2015). In Yemen, the Middle East's cold war could get hot. The Washington Post. Процитовано 18 жовтня 2016. (англ.)
  35. ↑ Султан Баракат (22 червня 2016). Is the Iranian-Saudi 'cold war' heating up? How to reduce the temperature. Brookings Institution. Процитовано 11 липня 2016. (англ.)
  36. ↑ Джонатан Бродер (11 січня 2016). The Loser of the Cold War Between Iran and Saudi Arabia May Be Obama. Newsweek. Процитовано 11 липня 2016. (англ.)
  37. ↑ Алі Оміді (Лютого 2016). Five reasons why Iran-Saudi conflict won't escalate. Al-Monitor. Процитовано 18 жовтня 2016. (англ.)
  38. ↑ Ехсан Ахрарі (21 червня 2002). Similarity breeds contempt: India and Pakistan. Asia Times. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 9 грудня 2016. [Архівовано 2015-10-17 у Wayback Machine.] (англ.)
  39. ↑ Брюс Рідель (26 травня 2014). Indian and Pakistani Leaders Seek to End Their Cold War, but Will the 'Deep State' Allow Peace?. The Daily Beast. Процитовано 9 грудня 2016. (англ.)
  40. ↑ Санджая Бару (Жовтень 2016). An Indo-Pak Cold War. The Indian Express. Процитовано 6 листопада 2016. (англ.)
  41. ↑ Зіа Мянь (7 грудня 2016). Kashmir, climate change, and nuclear war. Bulletin of the Atomic Scientists. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 9 грудня 2016. (англ.)
  42. ↑ Едвард А. Олсен (1992). Korean Security: Is Japan's 'Comprehensive Security' Model a Viable Alternative?. У Даг Бандов; Тед Гален Карпентер (ред.). The U.S.-South Korean Alliance: Time for a Change. Нью-Брансвік (Нью-Джерсі): Transaction Publishers[en]. с. 140. ISBN 9781412840866. Процитовано 5 березня 2017. (англ.)
  43. ↑ Едвард А. Олсен (2013). US National Defense for the Twenty-first century: Grand Exit Strategy. Routledge. с. 115—116. ISBN 978-0-7146-5098-2. LCCN 2002073300. Процитовано 5 березня 2017. (англ.)
  44. ↑ Девід Алтон; Роб Чідлі (2013). Marshall Aid for Korea. Building Bridges: Is there hope for North Korea?. Lion Hudson[en]. с. 185. ISBN 9780745957685. Процитовано 5 березня 2017. (англ.)
  45. ↑ Хьон Ок Парк (2015). The Capitalist Unconscious: From Korean Unification to Transnational Korea. Columbia University Press. с. 7. ISBN 978-0-231-17192-2. LCCN 2015010090. (англ.)
  46. ↑ Девід К. Кан (31 грудня 2010). Korea's New Cold War. The National Interest. Процитовано 4 березня 2017. (англ.)
  47. ↑ Томас Мареска (22 серпня 2019). North Korea warns of a new 'cold war'. UPI. Процитовано 9 вересня 2019. (англ.)
  48. ↑ China Lashes Out at Japan's New Defence Plan, Says Tokyo Maintaining 'Cold War Mentality'. NDTV. Associated Press. 21 грудня 2013. Процитовано 8 листопада 2016. (англ.)
  49. ↑ Шеннон Тієцці (25 січня 2016). The New Cold War: China vs Japan. The Diplomat. Процитовано 8 листопада 2016. (англ.)
  50. ↑ Саймон Тісдалл (17 січня 2005). Sino-Japanese 'cold war' stirs new tensions. Ґардіан. Процитовано 8 листопада 2016. (англ.)
  51. ↑ Едвард Кренкшо (1963). The New Cold War: Moscow v. Pekin. Гармондсворт: Penguin. OCLC 271427323. (англ.)
  52. ↑ Імран Алі Сандано (29 жовтня 2017). Threat of new cold war looms. Asia Times. Процитовано 18 квітня 2018. (англ.)
  53. ↑ Аруп К. Чаттерджі (29 червня 2017). Are India and China heading towards a cold war over railways?. Jindal Global Law School. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018. [Архівовано 2018-04-18 у Wayback Machine.] (англ.)
  54. ↑ Бертіль Лінтнер (Грудень 2017). India, China Conflict Is New Cold War in the Indian Ocean. Businessworld (Інтерв'ю). Процитовано 18 квітня 2018. (англ.)
  55. ↑ Бруно Мацаїс (14 лютого 2018). India and China's dangerous tug-of-war for the top of the world. Politico. Процитовано 18 квітня 2018. (англ.)
  56. ↑ Паланіаппан Чідамбарам (1 квітня 2018). Across the Aisle: One-man band cannot make music. The Indian Express. Процитовано 18 квітня 2018. (англ.)
  57. ↑ Санджай Джха (7 липня 2020). India-China face-off: The Asian cold war has been sparked off, writes Sanjay Jha. The Free Press Journal[en]. Мумбаї. Процитовано 19 грудня 2020. (англ.)
  58. ↑ Ендрю Корибко (13 червня 2017). The Chinese–Indian New Cold War – Conclusions. Архів оригіналу за 1 жовтня 2022. Процитовано 6 березня 2022. (англ.)
  59. ↑ After US–Russia Cold War, Are India–China Headed Towards the Same Path?. The EurAsian Times. 2 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018. (англ.)

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!