Перший, і ймовірно останній лист Джорджа Орвелла в СРСР. Лист адресований головному редакторові журналу «Інтернаціональна література» Сергієві Дінамову, заарештованому вже в наступному році й незабаром розстріляному. Лист було підшито до справи на Орвелла.
Дитинство
Ерік Артур Блер народився 25 червня 1903 року в бенгальському селі Мотіхарі на кордоні з Непалом. У той час Індія була частиною Британської імперії, і батько майбутнього письменника, Річард Блер, служив в одному з департаментів індійської адміністрації Великої Британії. Він походив зі збіднілого шотландського аристократичного роду[10]. Мати письменника була дочкою французького торговця. Як пізніше пригадував письменник, його сім'я «хотіла жити по-джентльменськи на 400 фунтів на рік».[10][11]
Коли Еріку виповнилося 8 років, його з великими труднощами влаштували за державний кошт до елітарної приватної підготовчої школи в графстві Сассекс. Перебування у цьому закладі залишило болючі спогади: хлопець страждав через розлуку з батьками, несмачну їжу, холод, фізичні покарання, які принижували його і наповнювали постійним відчуттям провини. За спогадами його дружини Соні, Орвелл вважав, що саме в цій школі почали підсвідомо накопичуватися враження, які послужили матеріалом для роману «1984». Друг письменника, Тоско Файвел, стверджував, що Орвелл переніс у фантастичний Лондон 1984 року «звуки, запахи і кольори свого шкільного дитинства»[10].
Через кілька років, проявивши неабиякі здібності в навчанні, хлопчик одержав стипендію для подальшого навчання в Ітоні, найпривілейованішій приватній школі Великої Британії[10]. Там одним з його викладачів був Олдос Гакслі — відомий письменник-фантаст. Пізніше в есе «Чому я пишу» Орвелл згадував, що вже в 5—6 років він твердо знав, що буде письменником, а в Ітоні визначилося коло його літературних пристрастей — Джонатан Свіфт, Джек Лондон.
Він жив в аристократичній, але бідній сім'ї, і після закінчення навчання Ерік виїхав з Англії до її східних колоній, як колись його батько й тисячі інших незаможних англійців. Опісля пішов на службу до імперської поліції, спочатку в Індію, потім у Бірму. Там він служив поліцейським, пізніше спробував й інші види заробітку: полював, керував рибальським човном і навіть працював продавцем. Утім, не зміг заробити статків і остаточно підірвав слабке з дитинства здоров'я[10]. У 1927 році, розчарувавшись в ідеалах і системі, якій він служив, Блер пішов у відставку й переселився на Портобелло Роуд, квартал лондонської бідноти, потім поїхав до Парижа — осередку європейської богеми. Однак майбутній письменник вів аж ніяк не богемний спосіб життя, він жив у робочому кварталі, де заробляв миттям посуду, і набирався досвіду й вражень, що пізніше наповнять його романи й численні есе. За словами Блера, він «спокутував колоніальний гріх»: «Я свідомо бажав стати на місце тих, кого вільно або невільно принижував протягом п'яти років, хотів стати жертвою і невдахою. Думка про життєвий добробут, навіть найскромніший, була мені тоді огидна»[10].
Письменник
1933 року він опублікував збірку нарисів «У злиднях Парижа і Лондона» під псевдонімом Джордж Орвелл. Це літературне ім'я письменник обрав не випадково: Святий Джордж — патрон Англії, а Орвелл — назва річки, яка протікає сільською місцевістю на півночі Англії. Тобто Ерік Артур Блер зрікся аристократичного походження і став уособлювати себе з народом[10]. Так підписував він усі романи, які виходили після цього щороку.
1934 року побачила світ книга «Бірманські будні», у якій автор розповів про роки, проведені на службі в колоніях Британської імперії. У 1935 році було опубліковано роман «Дочка священника» (англ.A Clergyman's Daughter) і низку робіт з найрізноманітніших питань — політики, мистецтва, літератури.
Громадянська війна в Іспанії
Вважаючи себе соціалістом, Джордж Орвелл став (на короткий час) членом лівоанархістської Незалежної лейбористської партії, при цьому він опинився у конфлікті майже з усіма соціалістами Англії[10].
Наприкінці 1936 року, коли в Іспанії почалася громадянська війна, Орвелл, як кореспондент «Бі-бі-сі» та лондонської газети «Обзервер», разом із дружиною Елін О'Шонесі (Eileen Blair) вирушив до Іспанії. Боронили республіку від франкістів в Іспанії різні люди — від комуніста Мате Залки до Ернеста Гемінгвея і Андре Мальро. Як прихильник британської соціалістичної Незалежної лейбористської партії Орвелл приєднався до невеликої антисталіністської лівої партії ПОУМ, і в складі її ополчення кілька місяців воював на фронті проти франкістів.
Приїхавши у квітні 1937 року у відпустку до Барселони, де на той час уже перебувала його дружина, Орвелл потрапив у протистояння між комуністами й анархо-синдикалістськоюНаціональною конфедерацією праці (CNT) і, під час сутичок початку травня, разом із ПОУМ став на боці анархістів. Після закінчення сутичок іспанські комуністи звинуватили в усьому ПОУМ, заборонили її та почали репресії. Переслідування троцькістів, які розпочала республіканська влада під тиском Москви, ледве не коштували йому життя. Орвелл не знав, що для Сталіна в Іспанії точилося дві війни — одна проти фашизму і друга, таємна, війна проти Льва Троцького, за монопольний вплив на міжнародний комуністичний рух. Але він прекрасно відчув фальш і брехню, несправедливість звинувачень чесних і хоробрих бійців, вони з дружиною самі ледве не стали жертвами таємних розправ агентів НКВС з їхніми політичними противниками. Джордж був поранений у горло: куля пройшла за кілька міліметрів від артерії і на рік позбавила письменника голосу[10]. Подружжю вдалося втекти з Іспанії, і 1938 року Орвелл опублікував книгу «Данина Каталонії» (англ.Homage to Catalonia), — одну з найяскравіших та найправдивіших розповідей про громадянську війну в Іспанії і один із перших лівих протестів проти сталінської нечистої гри. Водночас Орвелл, як і низка інших лівих письменників, намагався розгадати таємницю московських політичних процесів проти діячів старого, ленінського керівництва партії, на яких колись незламні більшовицькі вожді, явно духовно розчавлені в катівнях, покірно каялися в шпигунстві, тероризмі й диверсіях.
Друга світова війна й далі
Наприкінці 1930-х років Орвелл разом із Незалежною лейбористською партією займав пацифістські позиції. Одного разу йому наснилося, що почалася війна, і він усвідомив, що саботувати війну всупереч своєму патріотизму не зможе[10]. У перші дні Другої світової війни Джордж Орвелл вирішив приєднатися до британських збройних сил для боротьби з нацистською Німеччиною. Але йому було відмовлено через стан здоров'я.[12] Зрештою, Джордж Орвелл очолив напрямок спротиву нацистській пропаганді на радіо «Бі-Бі-Сі».[12] Під час Другої світової війни Джордж Орвелл працював на «Бі-Бі-Сі», потім — редактором літературного відділу в газеті, а наприкінці війни — репортером у Європі.
У 1944 році Ерік та Елін Блер всиновили одномісячного хлопчика, якого вони назвали Річардом. 15 березня 1945 року Орвелл виїхав у відрядження до Парижа як кореспондент газети «Обсервер». Тоді його дружина перенесла операцію і 29 березня 1945 року раптово померла від післяопераційної інфекції. Після втрати Елін Орвелл переселився на відлюдний острів Юра на узбережжі Шотландії, де працював, майже ні з ким не спілкуючись. Тут він завершив роман «1984», який було опубліковано в 1949 році. Друкувати рукопис на машинці йому доводилось самотужки, оскільки видавництво не знайшло стенографістки, яка погодилась би працювати в таких умовах. Письменник проводив за роботою по 12—14 годин щодня, не звертаючи увагу на кровохаркання і високу температуру. Під час виходу книги він уже перебував у Лондонському госпіталі. Тут письменнику на деякий час покращало й просто в лікарні Орвелл обвінчався зі своєю другою дружиною — Сонею[10].
Помер письменник вночі 21 січня 1950 року у віці 46 років від туберкульозу. Безпосередньою причиною смерті стала легенева кровотеча. Некролог надрукували в рідній газеті Орвелла «Трибьюн». Згідно із заповітом його поховали у сільській парафіяльній церкві Всіх Святих у Беркширі. На надгробку висікли справжнє ім'я письменника — Ерік Артур Блер. Соня Орвелл успадкувала літературний архів чоловіка і пережила його на 30 років[10].
Праці
Навіть після подій в Іспанії Орвелл залишився непримиренним критиком вад капіталізму, «демократичним соціалістом» і противником консервативних політиків, яких завжди вважав профашистськими. Саме європейський профашистський консерватизм, на думку письменника, віддав іспанську демократію на поталу Франсіско Франко, Гітлеру й Беніто Муссоліні. Орвелл, Артур Кестлер, Олдос Гакслі та інші інтелектуали довоєнної пори, яким раніше від інших лівих відкрилося звіряче обличчя червоної диктатури, не зрадили своїх гуманістичних переконань, свого співчуття бідним і знедоленим класам усього людства. Вони позбулися лише ілюзій щодо світової місії СРСР і можливостей революційної ідеології комуністичного руху.
Ще в рецензії на «Майн кампф», надрукованій 1934 року, Орвелл поставив поруч імена Гітлера й Сталіна. Пізніше він дедалі наполегливіше зазначав спільність тоталітарних методів обох диктаторів. 1943 року, коли Сталін розпустив Комінтерн, аби підкреслити свою відмову від ідеї світової революції і свою лояльність до союзників по антигітлерівській коаліції, Орвелл написав різко антисталінський памфлет «Колгосп тварин» (англ.Animal Farm), де в хижому кабані Наполеоні з його незмінною люлькою в зубах легко впізнати Сталіна. Завершивши роботу над рукописом у лютому 1944 року, Орвелл після відмови декількох видавництв зміг опублікувати її лише в 1945 році. Видавців лякав відверто антисталіністський (за словами самого Орвелла) характер книги. Але йшла війна, і перед загрозою фашистського рабства московські політичні процеси і радянсько-німецький пакт про ненапад витіснялися на периферію суспільної свідомості — на карту була поставлена свобода Європи. У той час і в тих умовах критика сталінізму неминуче асоціювалася з випадом проти СРСР.
Картина жахливої монотонної майбутньої дійсності, намальована Орвеллом у романі «1984», є насправді послідовною концепцією природи сучасного світу, а не випадковими видіннями новітнього Нострадамуса. Суть цієї концепції розкривається в розмові героя з його катом О'Браєном. О'Браєн говорить: Ми знаємо, ніхто і ніколи не брав влади для того, щоб потім відмовитися від неї. Влада — мета, а не засіб, а революції роблять для того, щоб встановити диктатуру. Мета насильства — насильство. Мета катування — катування. Так ось, мета влади — влада.
У травні 1945 року була вперше видана праця Орвелла «Нотатки про націоналізм» («Notes on Nationalism»), де він зокрема написав, що «кожен націоналіст здатний на найбільш кричущу безчесність, але водночас (оскільки вважає, що служить чомусь більшому, ніж він сам) він непохитно впевнений у власній правоті» (з англ. «Every nationalist is capable of the most flagrant dishonesty, but he is also – since he is conscious of serving something bigger than himself – unshakeably certain of being in the right.»)[13].
У західній окупаційній зоні Німеччини 1947 року американські військові затримали незвичайний вантаж: кілька тисяч свіжовидрукуваних примірників книжки незрозумілою їм мовою. На палітурках було ім'я автора латиницею — George Orwell. Солдатам, певно, пояснювали, що видання призначено для тисяч українських біженців у таборах переміщених осіб (DP) — певного часу в західній зоні таких людей налічувалося 118 625. Однак американці передали літературу представникам радянських репатріаційних комісій. Ті визнали книжечку під назвою «Колгосп тварин» як пропаганду й конфіскували. Однак вдалося врятувати частину накладу видання, яке було першим перекладом іноземною мовою нового твору британського письменника Джорджа Орвелла «Колгосп тварин». Цей роман-казка згодом приніс йому визнання письменника світового рівня. Орвелл навіть виділив частину власних грошей на друк книжки в українському видавництві «Прометей» у Німеччині з такими словами унікального авторського звернення:
«Я отримав прохання написати передмову для перекладу «Колгосп тварин» українською мовою. Я добре свідомий того, що пишу для читачів, про яких нічого не знаю, та й вони, мабуть, ніколи не мали нагоди довідатись про мене. Від мене, мабуть, чекають, щоб я розповів у цій передмові, як виник мій «Колгосп Тварин». Перед цим мені доведеться сказати дещо про себе та про події, що крізь них я дійшов до моїх політичних поглядів».
Це був один із небагатьох випадків, коли Джордж Орвелл описував своє дитинство й пояснював іншим, як формувався його світогляд. Можливо, єдиною іншою такою сповіддю стало його посмертно опубліковане есе «Such, Such Were the Joys» (1953 рік) («Такі, такі були радощі»).
У колишньому СРСР творчість Орвелла стала відома читачеві з 1988 року, коли в журналах було опубліковано «Ферму тварин». У той же період було зняте багаторічне табу з іншої антиутопії Дж. Орвелла — «1984», роману, який в СРСР або замовчувався, або трактувався як антирадянський, реакційний.
У 2009 році впливова британська газета «Таймс» оголосила роман «1984» найважливішою книгою, надрукованою за останні 60 років.[14]
У 2013 році в «День Орвелла» газета «Ґардіан» провела на своєму сайті опитування: «Чи правий був Джордж Орвелл у своїх прогнозах майбутнього?», себто, чи здійснилися в сучасному світі побоювання Орвелла щодо тоталітаризму, постійного спостереження за людьми й деформації мови. 89 % опитаних відповіли «Так»[15].
Ковток повітря: [роман] / Джордж Орвелл ; з англ. пер. Тетяна Кирилюк. — Київ: Вид-во Жупанського, 2020. — 236, [1] с. — (Майстри світової прози). — Пер. вид. : Coming up for air / George Orwell. — 2001. — ISBN 978-617-7585-12-0
Донька пастора: роман / Джордж Орвелл ; з англ. пер. Марія Головко. — Київ: Вид-во Жупанського, 2021. — 301, [1] с. — (Майстри світової прози). — Пер. вид. : A Clergyman's Daughter / George Orwell. — 2014. — 3000 прим. — ISBN 978-617-7585-31-1
Нехай квітне аспідистра: роман / Джордж Орвелл ; з англ. пер. Тетяна Кирилюк. — Київ: Вид-во Жупанського, 2021. — 253, [1] с. — (Майстри світової прози). — Пер. вид. : Keep the Aspidistra Elying / George Orwell. — 1969. — ISBN 978-617-7585-29-8
У злиднях Парижа і Лондона / Джордж Орвелл ; [пер. з англ. Т. Я. Гнатишин]. — Харків: Фоліо, 2022. — 250, [1] с. — (Зарубіжні авторські зібрання). — 1000 прим. — ISBN 978-966-03-9982-2
Честь, боротьба, свобода / Джоррдж Орвелл ; [упоряд. В. Бабій] = Honor, struggle, freedom / George Orwell. — Л. : Каменяр, 2012. — 122, [2] с. : іл. — Текст укр. та англ. — Бібліогр.: с. [123]. — 500 прим. — ISBN 978-966-607-200-4
Ковток повітря (Coming Up For Air)
Джордж Орвелл (2020) Ковток повітря «Майстри світової прози» Київ: Видавництво Жупанського.
Бірманські будні
Джордж Орвелл (2021) Бірманські будні «Майстри світової прози». Переклад з анг: Гордієнко Оксана. Київ: Видавництво Жупанського. 352 стор.
Цитати
«Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших» («Колгосп тварин», 1945).
«Хто керує минулим, той керує майбутнім: хто керує сьогоденням, керує минулим» («1984», 1949).
«Війна — це мир, свобода — це рабство, сила — в незнанні» («1984», 1949).
Цікаві факти
Орвелл першим застосував термін «холодна війна» в есе «Ви і атомна бомба», написаному 10 жовтня1945 року.
Видання «Колгосп тварин» українською мовою 1947 року — перший переклад «Колгоспу тварин» з англійської іншими мовами. Перекладач вмовив автора написати передмову, і Орвел навіть видав книгу власним коштом. Видання було призначене для українців, які перебували в окупаційній зоні армії США.[17][18]
Відома формула «Двічі по два дорівнює п'яти», на яку Джордж Орвел неодноразово робить акцент у романі-антиутопії «1984», прийшла на думку, коли він почув радянське гасло «П'ятирічку — за чотири роки!».
↑ абМіляновська Н. Р. Зарубіжна література. Рівень стандарту: підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти — Тернопіль: Астон, 2019. — 256 с.: іл. ISBN 978-966-308-757-3 (стор.: 147)
В. Бушанський. Орвелл Джордж // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.514 ISBN 978-966-611-818-2
В. Скуратівський. Міф про Джорджа Орвелла // «Всесвіт» (Київ). — 1989. — № 4. — С. 128—130.
Оруелл Джордж // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 300. — ISBN 966-692-744-6.
This article does not cite any sources. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: 1959 West German presidential election – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (December 2021) (Learn how and when to remove this template message) 1959 West German presidential election ← 1954 1 July 1959 1964 → Nominee Heinrich Lübke Carlo S...
Скалозуб Артем Валентинович Старший солдат Загальна інформаціяНародження 7 грудня 1989(1989-12-07)Манвелівка, Дніпропетровська областьСмерть 14 червня 2014(2014-06-14) (24 роки)Луганськ (аеропорт)(загинув у збитому терористами літаку)Військова службаРоки служби 2009—2010, 2014Приналежні
КювріCuvry Країна Франція Регіон Гранд-Ест Департамент Мозель Округ Мец Кантон Верні Код INSEE 57162 Поштові індекси 57420 Координати 49°02′38″ пн. ш. 6°09′36″ сх. д.H G O Висота 167 - 198 м.н.р.м. Площа 5,44 км² Населення 903 (01-2020[1]) Густота 143,2 ос./км² Розміщення Влада М
Цю сторінку запропоновано перейменувати на Верблюжа лапка. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії.Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей. A camel toe Передня нога
Pour les articles homonymes, voir Alexandrie (homonymie). Cet article est une ébauche concernant une localité italienne et le Piémont. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. AlexandrieAlessandriaLissandriaNom officiel (it) AlessandriaNom local (pms) LissàndriaGéographiePays ItalieRégion PiémontProvince AlexandrieCapitale de AlexandrieMarengoSuperficie 204 km2Altitude 95 mCoordonné...
Raven Riley Información personalNombre de nacimiento Sarah Frances Pate[1]Nacimiento 6 de septiembre de 1986 (37 años)Heaven, Arizona,Estados UnidosNacionalidad EstadounidenseLengua materna Inglés Características físicasAltura 1,63 m (5′ 4″)Peso 53 kg (117 lb)Medidas 35-24-36Ojos CastañosCabello CastañoPecho natural SíInformación profesionalOcupación Modelo, actriz pornográfica y modelo erótica Años activa 2006-2007Películas 3 (IAFD)Sitio web www.ravenr...
Robert Raikes (1736–1811) Robert Raikes (14 September 1736 – 5 April 1811) adalah seorang dermawan Inggris yang dikenal sebagai bapak pendiri Sekolah minggu. Ia lahir di Gloucester pada 1736, anak sulung dari pasangan Mary Drew dan Robert Raikes seorang penerbit surat kabar di Inggris. Ia dibaptis pada tanggal 24 September 1736 di gereja St. Mary de Crypt di Gloucester.[1] Pada 23 Desember 1767, ia menikah dengan Anne Trigge, seorang wanita yang berasal dari keluarga...
Gacek berjalan di sekitar jalanan Szczecin. Gacek adalah kucing domestik jantan dengan bulu hitam putih, yang pada tahun 2020-2023 menjadi salah satu atraksi wisata kota Szczecin dengan rating tertinggi di Google Maps[1]. Ketenaran hewan ini dimulai ketika seorang turis Jerman mengunggah video yang menceritakan kisah Gacek di Youtube menjadi viral dan mencapai 4,5 juta penayangan [2] . Gacek adalah kucing liar, tetapi ia paling sering ditemukan beristirahat di bilik kayu yang ...
غياث الدين بلبن ألغ خان معلومات شخصية تاريخ الميلاد سنة 1201 الوفاة 1287دلهي الديانة إسلام سني الأولاد ناصر الدين بغرا خان عائلة مماليك الهند اللغات العربية تعديل مصدري - تعديل غياث الدين بلبن ألغ خان تاسع سلاطين مماليك الهند في سلطنة دلهي، حكم بهرام دلهي ف...
Ethnic group in Myanmar This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Karenni people – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (April 2021) (Learn how and when to remove this template message) Karenniꤊꤢ꤬ꤛꤢ꤭ꤜꤟꤤ꤬-ꤖꤢꤨFigurines representing the nine Karenni subgroupsTotal populati...
Street in Montevideo, Uruguay For other uses, see Sarandí. Peatonal Sarandí in Ciudad Vieja Peatonal Sarandí is an 0.5 miles (850 m) pedestrian street in Ciudad Vieja, Montevideo, Uruguay. It is the main lane of the historic center, and one of the most touristic sites in the city, due to the fact that it is flanked by different architecturally notable buildings.[1] The pedestrian street starts at the Gateway of the Citadel and ends at its intersection with Peatonal Pérez Castellan...
Cet article est une ébauche concernant une unité ou formation militaire française. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. 14e régiment de hussards Le drapeau du 14e hussards en 1902 Création 1813 Dissolution 1919 Pays France Branche Armée de Terre Type régiment de hussards Rôle Cavalerie Inscriptionssur l’emblème Dresde 1813 L'ourcq 1914 Mézières 1918 Anniversaire Saint-Georges Guerres ...
Duchy of Aragviარაგვის საერისთავოPrincipality of the Kingdom of Kartli1335-1743CapitalDushetiArea • Coordinates42°09′49″N 44°42′14″E / 42.16361°N 44.70389°E / 42.16361; 44.70389 HistoryHistorical eraMiddle Ages• Established 1335• Disestablished 1743 Succeeded by Kingdom of Kakheti Today part of Georgia Part of a series on theHistory of Georgia Prehistoric Georgia Shulaveri–Shomu cultureKura...
Involvement of the Confederate state of South Carolina in the American Civil War This article is about the Confederate state of South Carolina between 1861 and 1865. For other uses, see South Carolina (disambiguation). South CarolinaNickname(s): Palmetto Republic FlagCoat of arms Map of the Confederate StatesCapitalColumbiaLargest cityCharlestonAdmitted to the ConfederacyApril 3, 1861 (6th)Population703,708 total • 301,302 (42.82%) free • 402,406 (57.18%) slaveForces s...
Регистр сдвига с линейной обратной связью (РСЛОС, англ. linear feedback shift register, LFSR) — сдвиговый[en] регистр битовых слов, у которого значение входного (вдвигаемого) бита равно линейной булевой функции от значений остальных битов регистра до сдвига. Может быть организован ка...
Rugby union stadium in Darlington, England The Darlington ArenaThe arena as pictured in 2009LocationDarlington, EnglandOwnerDarlington Mowden ParkCapacity25,500[1][2][3]Field size110 by 74 yards (101 m × 68 m)SurfaceGrassConstructionOpened2003Construction cost£18 million[3]TenantsDarlington F.C. (2003–2012)Darlington Mowden Park R.F.C. (2012–) The Darlington Arena is a rugby union stadium, located in Darlington, County Durham. The arena was...
.jpg)
.svg){kind=small}
