За́колот — збройне повстання, бунт ворожих сил проти державної влади, часто організований у результаті таємної змови[1].
Історичний аспект
В історичній перспективі заколоти відбувалися як правило у військовому середовищі, в армії, на флоті, де підлеглі повставали проти влади, зокрема часто проти офіцерського складу, капітанів кораблів. Дуже часто заколот ставав першим етапом революції, або державного перевороту, як наприклад заколот військових під час Громадянської війни в Іспанії. У законодавствах багатьох країн, без огляду на причини, заколот карався смертною карою і жорстоко придушувався як будь-які інші виступи проти державної влади. Повстання знедолених проти гніту влади часто знаходили підтримку серед письменників, художників та інтелектуалів, що знайшло відображення у численних романах, картинах та кінофільмах про заколоти. У сучасному контрактному праві заколот є одним із форс-мажорних обставин.
У Речі Посполитій мали місце декілька заколотів шляхти проти влади короля, які мали назву «рокош» або ж «кокош».
С. Кисельов. Заколот // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.264 ISBN 978-966-611-818-2
