Хмарочоси в Україні — висотні будівлі житлового та офісного призначення на території України. До 2009 року в Україні хмарочосами вважали будівлі вищі від 74 метрів, тепер — від 100 метрів.[1]
За часів УРСР було заборонено споруджувати житлові будинки з умовною висотою (рівнем підлоги останнього житлового поверху) вище від 73,5 м, але 5 хмарочосів збудували всупереч закону — Будинок торгівлі, Готель «Турист» і Будинок МЦА в Києві, і дві висотки масиву «Перемога» у Дніпрі.[4] Також у радянські часи почали будувати ще декілька хмарочосів: Київський телецентр і Будинок Міністерства меліорації УРСР у Києві й Готель «Парус» у Дніпрі. Телецентр удалося добудувати вже 1992 року, Будинок Міністерства меліорації УРСР добудували 2006-го у вигляді апеляційного міського суду, а будівництво Готелю Парус у Дніпрі остаточно припинили 1995 року, залишивши в готовності на 80 %.
Стрибок у висотне будівництво почався наприкінці 1990-х років, коли закон про антивисотне будівництво було визнано недійсним, і економіка держави дала змогу споруджувати будівлі великого масштабу; відтоді в країні збудували більше ніж 30 будинків вищих за 100 метрів.[5]
У планах залишається будівництво в країні хмарочосів заввишки понад 300 метрів, вели будівництво 214-метрового БФК «Sky towers», наразі будівництво призупинено.
Станом на 2020 рік Київ знаходиться на 8-му місці у світі за кількістю хмарочосів із 1222 будівлями вище 35 метрів (12 поверхів). Також у серед 30 найкращих є Харків. Київ за кількістю таких будинків обігнав Лондон (1 109), Москву (571) та Лос-Анджелес (643).[6]
Історія хмарочосів України почалася 110 років тому, але висотне будівництво в Україні освоїли ще в XIV столітті. Першими спорудами-хмарочосами України були не будинки, а дзвіниці.[7]
Перша висотна дзвіниця на території сучасної України з'явилась у Львові, це була вежа Корнякта, частина архітектурного ансамблюУспенської церкви. Після добудови 4-го ярусу в 1695 із загальною висотою 65,8 м[8] стала найвищою спорудою України. Навіть сьогодні споруда лишається однією з найвищих у місті. У вежі розміщено відомий дзвін — «Кирило», що у свій час був найбільшим дзвоном Галичини.
Уперше висотний будинок на території України було збудовано в 1900—1901 роках у Києві, це був «Київський Париж» — 8-поверховий «хмарочос» (6 основних, мансардний і підземний), що зі шпилем мав 46 метрів заввишки.[13] У цій будівлі вперше в Україні встановили ліфт.[14] Будівлю використовували як прибутковий будинок, власником і забудовником якої був будівельник-підрядчик Лев Борисович Гінзбург.
Уже 1912 року поблизу «Київського Парижу» Гінзбург збудував справжній хмарочос — Хмарочос Гінзбурга. Архітекторами були одеситиАдольф Мінкус і Федір Троупянський. 12-поверховий будинок по-справжньому вирізнявся на тлі міста, зі шпилем мав 67,5 метрів заввишки.[15]Хмарочос вражав своєю новизною, він мав 94 квартири, близько 500 кімнат, торговий центр на першому поверсі й ковані надсучасні на той час ліфти. Крім своєї 67-метрової висоти, будинок здавався ще вищим, адже стояв на пагорбі.
Ще один багатоповерховий будинок збудували в Києві до Другої світової війни, це був відомий Будинок Кабінету Міністрів України, що має 10 поверхів і 58-метрову висоту[16] (67 метрів зі шпилем). Будівництво споруди тривало 1936—1938 роки, головний архітектор був Іван Олександрович Фомін. Ця будівля досі лишається найбільшою та однією з найвищих адміністративних споруд у місті.[17] Вона є перша висотка «сталінського ампіру». До 1991 року в ній перебував Раднарком УРСР.
Останньою «довоєнною» висоткою став київський 10-поверховий конструктивістський Будинок УВО на Арсенальній площі, збудований за планом українського архітектора Йосипа Каракіса в 1934—1940 роках. Висота будівлі сягала приблизно 35 метрів.
Усе почалося 1926 року, коли почали закладати Держпром — «перший харківський хмарочос». Споруджували цей гігантський комплекс за допомогою примітивних засобів: лопат, носилок, тачок. Уже 1928 року Держпром був готовий, він вражав своїм масштабом — 13 поверхів, 68 метри заввишки і 12 ліфтів. Десятки письменників описували цю будівлю у своїх творах.
1932 року закінчили споруджувати Будинок Проєктів (сьогодні — головний корпус ХНУ імені В. Н. Каразіна). Проєкт хмарочоса виграв архітектурний конкурс із назвою «Наздогнати і обігнати». Споруджена будівля височіла ще вище, ніж Держпром (мала 68,5 метрів заввишки і 14 поверхів). Після пошкоджень за часів Другої світової війни будівлю реконструювали, позбавивши свого першопроєктного конструктивістського вигляду. До 1952 року будівля залишалася найвищим хмарочосом у СРСР, поки в Москві не збудували житловий будинок на Котельнічній набережній.[18]
Третю «висотку» — Дім Кооперації — закінчили будувати лише 1954 року, цьому посприяло часткове зруйнування в часи Другої світової війни. Споруда має 12 поверхів і майже 60-метрову висоту. Першопроєктно планували, що в будівлі розміститься «Будинок Уряду України». Але було віддано «Управлінню сільського господарства». З 1934 напівзбудований «хмарочос» віддали військово-господарській академії. На самому початку XXI ст. будівлю було передано під північний корпус ХНУ ім. В. Н. Каразіна.
Ще одну конструктивістську висотку, яка не входить до «трьох харківських», будували в 1932—1936 роках, це був готель «Харків» (8 поверхів; ~45 м заввишки), архітектор будівлі був Г. О. Яновицький.
Харків можна вважати першим містом України де з'явився «скайлайн» хмарочосів. Усі чотири будівлі (у першоплановому вигляді) мали конструктивістськийархітектурний стиль. Міський майдан мав найурбаністичніший вигляд з усього СРСР.
Висотки початку повоєнної відбудови (1943—1953)
Під час Другої світової війни, 1941 року, коли німецькі війська зайняли Київ, радянські війська у відступі повністю підірвали Хрещатик та інші вулиці, і вже 1943 року, після того, як місто відбила червона армія, почали відбудовувати.
Першу висотку «сталінського ампіру» на території УРСР збудували у 1950—1954 роках у Харкові, це був Будинок зі шпилем. Висотка має 11 поверхів і високу башту з шпилем. До 1967 року до «висотки» добудували ще дві житлові будівлі. Сьогодні ця споруда входить до «Сімки архітектурних чудес Харкова».
Найвищою спорудою України міг стати київський Готель «Москва» (з 2001 року — готель «Україна»), що за проєктом мав бути 21-поверховим, і досягти висоти в 120—150 метрів, але за наказом Ради СРСР надлишки архітектури було заборонено, тож проєкт готелю «Москва» обрізали.
1954 року готель почали споруджувати аж до 1961 року. В обрізаному варіанті готель досяг тільки 16 поверхів і 66-метрової висоти. Будівля й сьогодні прикрашає головний столичний майдан — Майдан Незалежності.
У планах ексголовного архітектора Києва Сергія Бабушкіна залишилась ідея реконструкції готелю, на місці готелю «Україна» передбачено звести хмарочос заввишки близько 210 метрів — 67 надземних і 7 підземних рівнів.[20]
Новим кроком України у висотне будівництво стало спорудження сучасних багатоповерхових готелей.
Першим таким «хмарочосом» став збудований 1970 року, тризірковий Готель «Либідь» в Києві. Готель має 19 поверхів і 62 метри заввишки. Будівля стала символом сучасності столиці УРСР, світлини хмарочоса друкували в київських туристичних довідниках і листівках.
Найвищим готелем, збудованим за радянських часів, став 27-поверховий «Турист», хмарочос заввишки 93 метри. Будували готель з 1970 по 1987 рік, на його будівництво було витрачено 11 млн карбованців.[22] Будівля налічує 486 номерів, 250 машиномісць на двох стоянках, і може одночасно комфортно розмістити 988 людей. Навіть насьогодні будинок офіційно лишається одним із найвищих готелів України.
Але найвищим готелем УРСР мав стати «Парус» у Дніпрі, за проєктом він мав мати 32 поверхи[23] і 114 метрів заввишки. Готель на 996 місць мав стати новим символом міста й Півдня СРСР[24]. Але починаючи з 1987 року темпи спорудження почали меншати, а з 1995 їх зовсім припинили. Сьогодні власником довгобудови є ПП «Ромбус-Приват», що зобов'язане завершити будівництво до 2015 року.
У радянські часи будівництво хмарочосів в УРСР заборонялося, але будівлі 20—32 поверхів одиницями з'являлися в найбільших містах країни. В 1970—1980-ті роки Київ дозволяють масово забудувати житловими будинками до 22 поверхів.[25]
Першу житлову 16-поверхівку в Українській Радянській Республіці почали будувати в 1965 році на розі вулиць Жилянської і Великої Васильківської у Києві (висота 48 метрів, кількість квартир 60[26]). Через чотири роки, в 1969, будинок-рекордсмен прийняв перших мешканців. Відтоді місто регулярно нарощувало поверховість.
1971 року на вулиці Богдана Хмельницького, 39 з'явився перший 18-поверховий житловий будинок (54 метри, 148 квартир).[27]
1975 року завершили будівництво київського Будинку ДАТУ — 19-поверхового хмарочоса, що у свій час був одним з найвищих в УРСР (поступався у висоті лише готелю «Києву»).
Окрім Києва й Харкова, містом хмарочосів став Дніпро. Павло Рафаілович Ніринберг і група архітекторів інституту «Дніпрогромадпроєкт» розробила проєкт 31-поверхового житлового комплексу.
12 червня1975 року розпочали будівництво перших дніпровських хмарочосів — житлових будинків на Перемозі, в народі — «Свічок» (31 поверх; 101 метр[29]). Вже у 1979 році одна «свічка» була завершена і заповнювалася першими жителями. Цей хмарочос був не тільки найбільш-поверховим з усіх, але й став найвищим хмарочосом України. В 1983 році виросла ще одна така будівля, але на два поверхи менша, а запроєктована третя свічка так і не була реалізована, заклали лише фундамент.
З 1974 року в Києві почалося будівництво 106-метрового хмарочоса — Обчислювального центру «Аерофлоту» (сьогодні Міністерство інфраструктури України). В 1986 році будівництво завершилось і будівля почала використовуватись. Це була перша будівля столиці, висотою понад 100 м.[31] У 2003 році хмарочос реконструювали, надали йому сучасного вигляду.
У 1989 році і в Севастополі з'явився свій хмарочос — Будинок бюро «Мусон» (14 поверхів; ~70 м), будівля мала форму відомого в той час флакону чоловічого одеколону, через що і отримала таку назву. Будинок досі лишається найвищим в місті.
У цьому ж році відкрилася дивовижна будівля — 27-поверхова Бібліотека імені Вернадського, одна з 10 найбільших бібліотек у світі. Висота «бібліотеки-хмарочоса» сягає 79 метрів.
Останнім українським хмарочосом збудованим до незалежності можна вважати 23-поверхівку на площі Дружби Народів 2-а (в народі кличуть «Ромашкою»), збудовану в 1990 році, заввишки 92 метри. Архітекторами будівлі були Л. Коломієць, В. Кацин і В. Морозов.[32]
Всього, за 1970-ті роки в УРСР було збудовано понад 730 будинків 16 поверхів і вище, а за 1980-ті 2200 будинків 16 поверхів і 450 хмарочосів понад 16 поверхів.[33]
Також в 1990-ті роки в країні масово будували будинки 14—24 поверхів, найвищі з них — київські 24-поверхівки на вулиці Героїв Сталінграда 16-Б і В, заввишки майже 90 метрів (збудовані 1994 року).[35]
Статус найвищої (385 метрів) споруди в України та єдиної з металевим конструктивом вже 46 років утримує Київська телевежа. Найвищим станом на березень 2020 на сьогодні в Києві та в Україні хмарочос по вулиці Кловській, 7а (162,6 м). Понад усе було прийнято в експлуатацію висоток у 2008 році — у Києві БЦ «Парус» (136 м), ЖК «Срибнокільська» (128 м), в Одесі — Ark Palace I (108 м). У 2012 карта висоток поповнилась двома об'єктами — Gulliver (141,2 м) та 101 Tower (116,1 м), у 2013 — PecherSky (105,3 м).[36]
ТОП-5 найвищих будівель України що введено в експлуатацію:
Житлові комплекси Корона, Корона 2 та Покровський Посад Висота комплексів – майже 130 метрів. ЖК Корона – це один з перших хмарочосів в столиці на 530 квартир, побудований у Дарницькому районі на вулиці Княжий Затон. Будувалася Корона три роки. Офіційне відкриття відбулося 6 жовтня 2006 року. ЖК Корона 2 розташований теж у Дарницькому районі на Срібнокільській, 1. Для його будівництва знадобилося три роки – будівництво завершилося у 2008-му. Верхівки обох комплексів увінчали конструкції, що нагадують корону. Житловий комплекс Покровський Посад знаходиться на Глибочицькій у Шевченківському районі Києва. Він представлений трьома будинками у вигляді веж, які нараховують від 18 до 24 поверхів. ЖК розрахований на 408 квартир, забудовником передбачений підземний і гостьовий паркінги, розраховані на 365 автомобілів. Територія комплексу закрита для сторонніх. Покровський Посад здали в експлуатацію у листопаді 2013 року.
ЖК Jack House 39-поверховий хмарочос Jack House почали будувати у 2012 році на бульварі Лесі Українки в Києві. Повністю завершили будівництво та ввели комплекс в експлуатацію у 2018 році. 6 поверхів висотки – це стилобат, в якому обладнаний паркінг на 238 авто. На самому верху розташовується лаунж-зона, ресторан і фітнес-клуб.
ТОК "Парус" 33-поверховий бізнес-центр був найвищою будівлею у Києві до 2010 року. Згідно з офіційними даними його висота – 150 метрів (без урахування шпиля – 133,5 м). Будівництво почалося у 2004 році, завершилося у 2007-му. Загальна корисна площа будівлі – 75 000 квадратних метрів. Під ним розташовується 4-х рівневий паркінг на 300 авто і велостоянка.
Бізнес-центр "Гулівер" Офісний і діловий центр на Спортивній площі в Києві побудували висотою 160 метрів (без урахування шпиля – 141,2 метра). Він складається з 35 поверхів. Будувався з 2003-го по 2012 роки. Спочатку проєкт мав назву діловий центр "Continental", але в 2011-му його перейменували у" Gulliver ". Це багатофункціональний торгово-розважальний центр із загальною площею понад 150 000 квадратних метрів, він розділений на два блоки.
ЖК Кловський Житловий комплекс Кловський – офіційно найвищий будинок в Україні (висота 168 метрів). Його почали зводити у 2008, будівництво завершилося у 2012 році. Це двосекційний хмарочос, що складається з 47-поверхового житлового будинку і 18-поверхового офісного центру.[37]
Київ
Київ — столиця українських хмарочосів, лише за останні 10 років було збудовано понад двісті будинків 20—49 поверхів.[38]
У місті гарно розвинуте як житлове, так і офісне хмарочособудівництво. Офісні багатоповерхівки почали з'являтися в Києві з початку XXI століття. На їх будівництво витрачають більш як $100 000 000 і декілька років будівельних робіт.[39]
Житлові хмарочоси будують у спеціальних «спальних районах» (хоча зараз висотки почали зводити і в історичних місцевостях міста), найбільше їх зосереджено в районі Позняки. Там знаходяться такі відомі будівлі як: ЖК «Корона № 2» і ЖК «Корона», які мають по 38 поверхів і 128 метрів заввишки. На будівництво таких будинків витрачають близько $40 000 000.
Крім офісних і житлових хмарочосів, в місті також будують і високі адмінбудівлі, наприклад в 2006 році закінчилось будівництво найвідомішої довгобудови — Київського апеляційного суду, будівництво тривало 28 років, недобудований хмарочос за цей час приймали на баланс 9 різних організацій. Звершений хмарочос має 127 метрів заввишки.
Також у місті будують і сучасні готелі-хмарочоси, в 2014 був відкритий БФК «H-Tower», який став наразі найвищим готелем в Україні.
З великим відривом Київ випереджає інші українські міста за кількістю будинків які мають 20 або більше поверхів, їх кількість перевищує 400, і ця цифра зростає.[40]
Сучасна історія Дніпровського хмарочособудівництва розпочалась в 1999 році, коли почали закладати 30-поверхові «Башти» заввишки 123 метри.[41]
Архітектори Олександр Дольник, Сергій Пісчаний і Валентин Богманов зробили хмарочоси настільки привабливими, що двічі отримали архітектурні премії. Будівництво «західної башти» завершилось в 2003 році, «східної» — в 2005 році. «Башти» лишаються найвищими будинками в Дніпрі і візитівкою міста.[42]
Крім башт в Дніпрі збудували такі сучасні хмарочоси як:
ЖК «Летуаль» — 21-поверховий хмарочос, заввишки 79,6 метра, який немає аналогів своєї архітектури в Україні.[43]
БФК «Міст-Сіті Центр» — елітний багатофункційний комплекс хмарочосів, в якому знаходиться: 25-поверховий житловий комплекс, 20-поверховий бізнес-центр і 3-рівневий ТРК. Споруда є символом сучасності та яскравості міста (висота хмарочоса 97,5 м).[44]
ЖК «Славія» — комплекс житлових будинків, що складається з 16 і 22 поверхових будівель, висота вищого будинку — 89 метрів. Загальна площа будівлі становить 21276,3 м².
В 2014 році мало розпочатись масштабне будівництво Багатофункціонального комплексу БФК «Брама». До комплексу входять: безпосередньо хмарочос «Брама», 18-поверховий торгово-діловий центр «Перехрестя», торговий центр «Платформа», п'ятиповерховий «Зигзаг» і триповерховий «Клин», відданий під величезний комплекс живлення.
Головну частину комплексу, 54-поверховий хмарочос «Брама» планували почати будувати після зведення БЦ «Перехрестя», після 2014 року будівництво було заморожене на невизначений термін.
У Донецьку першим хмарочосом, що перетнув відмітку в 100 метрів став збудований в 2008 році, 103,4-метровий житловий будинок на Проспекті Ілліча 19з, будівля лишається однією з найвищих в місті та прикрашає відомий проспект.
Вже в 2008 році відкрилась відома «Королівська вежа» — 29-поверховий, 112-метровий хмарочос є найвищою будівлею міста.
Загалом з середини 2000-х років в місті збудовано понад 20 будівель, що мають 20 і більше поверхів.[45]
Харків
З початку 2000-х років хмарочоси вищі 20 поверхів почали будувати і у Харкові, в основному це були будинки житлового типу[уточнити].
Першим сучасним хмарочосом Харкова став «Олімп» — 26-поверховий житловий будинок, який був збудований в 2005 році. Він налічує 94 квартири і має 80 метрів заввишки.
Надалі в місті з'являлося все більше хмарочосів, лише за 2004—2009 роки збудували: 25-поверховий «Мир», 22-поверховий «Тріумф», 25-поверховий «Піонер», 25-поверховий «Парус» і 27-поверховий «Світлий дім», що з висотою 97 метрів є найвищим хмарочосом міста.[46]
У 2009 році відкрився комплекс одразу з двох будівель: 25-поверхових башт «Ультра», будівля є одним з найпрестижніших житлових комплексів України.
В кінці 2010 року був збудований комплекс з трьох 27-поверхових веж — ЖК «Монте-Плаза», який височіє на 95 метрів. Комплекс є наймасштабнішим, та одним з найвищих у Харкові.[47]
Нереалізованим лишився масштабний проєкт-будівництво 39-поверхового комплексу БФК «Європа»
Історія Одеських хмарочосів почалась в 2000-х роках, коли в місті почали масово будувати багатоповерхівки житлового і офісного типу. Першим хмарочосом, що перетнув висотну відмітку у 100 метрів став 25-поверховий ЖК «Кукурудза» (101 метр[48]). Наразі найвищим будинком міста є 25-поверховий, 106-метровий ЖК «Арк Палас № 1», що був збудований в 2008 році.
У 2020 році Одеса стала 3-м українським містом, яке може похизуватися 30-поверхівкою: було зведено 31-поверховий житловий комплекс «Олімпійський».
На цю мить в Одесі понад сто будівель мають більше, ніж 20 поверхів. Ще кілька десятків будинків перебувають в процесі будівництва.
У 2017 році почалось будівництво перших будівель, що мають понад 20 поверхів у Львові та Хмельницькому. Декілька таких будівель планується звести до 2020-го року. Також існують проєкти та концепції на подальші роки, передбачається будівництво 30-поверхових (та вище) будівель.
У Кропивницькому залишається недобудованою 20-поверхова вежа. Наразі подальша доля будівлі невідома.
Багато 14—19-поверхових висоток збудували та продовжують активно зводити у багатьох інших обласних центрах та великих містах України.[51]
У далеких планах є забудова надвисокими хмарочосами Києва, Дніпра, Донецька і Харкова та інших великих міст України.
У 2007—2015 рр. в Києві велось спорудження 214-метрового БФК «Sky towers», який має стати першою будівлею в Україні, що перетнула позначку в 200 метрів. На сьогодні будівництво призупинене.
Також залишається в нереалізованому вигляді проєкт масштабного бізнес-центру«Київ-Сіті» на Рибальському острові, де могли б височіти хмарочоси заввишки 200—300 метрів, зараз там будується ЖК «Rybalsky». Проєкт був перенесений на територію 11-го мікрорайону масиву Позняки-Західні і заморожений на стадії проєктування.[53]
У Сімферополі непідконтрольна Україні влада пообіцяла збудувати діловий центр з хмарочосами до 165 метрів.[54] Однак станом на 2019 рік будівництво не розпочато.
Проблемою хмарочособудівництва є «замороження» проєктів (зупинення будівництва через недостатнє фінансування), багато українських багатоповерхівок стоїть у незавершеному вигляді, великого розмаху ця проблема набула під час економічної кризи 2008—2009 років.
Недобудованими залишились такі відомі хмарочоси як:
Дніпровські Вежі — комплекс із шести 35-поверхових веж, заввишки 110 метрів в Києві. Будівництво хмарочосів триває з 2000 року.
БЦ Міракс-Плаза — 46-поверховий, 192-метровий хмарочос в Києві. Будівництво триває з 2006 року. З 2016 р. будівництво відновлене, але зараз там будується 28-поверховий ЖК «Mirax».
БФК «Конгресс-холл» — 27-поверховий, 106-метровий хмарочос в Донецьку. Будівництво триває з 2006 року.
Вперше український хмарочос розрекламовувався як архітектурна цінність у 1912 році, це був Хмарочос Гінзбурга, який величався «гігантом» у туристичному довіднику «Супутник по місту Київ».
В 1930-х роках ще більшої слави добився харківський Держпром. 63-метровий хмарочос з'явився в радянському фільмі Дзиґи Вертова«Три пісні про Леніна» як символ сучасності. Далі будівлю використовували в патріотичних комуністичних відео. Основний наголос у цих відеострічках робили на рекордну для тогочасного СРСР поверховість будинку[55].
Крім знімання на у кіно, Держпром описували в багатьох віршах і творах відомих українських та закордонних письменників.
Також українські хмарочоси помічають на туристичних картах, де вони зображуються на рівні з історичними пам'ятками.[57]
З 2007 року користується великою популярністю БЦ «Парус», хмарочос знявся в багатьох рекламах, музичних кліпах, серіалах, телевізійних програмах і українському фільмі Олександра КірієнкаІлюзія страху, а також у промо-роликах України до Євро 2012.
Деякі історичні хмарочоси (Держпром і Дім Проєктів) друкувалися на поштових марках, і карбувалися на ювілейних монетах та жетонах.
З 2004 року українські хмарочоси представлені на SkyscraperCity і SkyscraperPage — сайтах присвячених хмарочосам з усього світу.
Высотные сооружения. Теория и практика: [монография] / А. В. Шимановский, М. П. Кондра, С. М. Кондра; ред.: А. В. Шимановский. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — Киев: Сталь, 2015. — 485 c. — Библиогр.: с. 469—476 (рос.)
↑Рибаков М. О. Вулиця архітектора Городецького. Історико-краєзнавчі нариси. — Київ: «Фенікс», 2007. — С. 20. — ISBN 978-966-651-499-1 Процитовано 2010-07-10
ケンブリッジ大学のカレッジTrinity College 正式名称 The College of the Holy and Undivided Trinity名前の由来 The Holy Trinity設立 1546旧称 キングスホールとマイケルハウス (1546年に統合されるまで)学寮長 サリー・デーヴィーズ学部生 663院生 430姉妹カレッジ クライスト・チャーチ (オックスフォード大学)所在地 トリニティ・スト
Railway station in Melbourne, Australia MorelandPTV commuter rail stationSouthbound view from Platform 1, November 2021General informationLocationCameron Street,Coburg, Victoria 3058City of Merri-bekAustraliaCoordinates37°45′16″S 144°57′43″E / 37.7545°S 144.9619°E / -37.7545; 144.9619Owned byVicTrackOperated byMetro TrainsLine(s)UpfieldDistance8.78 kilometres fromSouthern CrossPlatforms2 sideTracks2Connections Bus Tram ConstructionStructure typeElevatedPark...
Artikel ini bukan mengenai Persibu Ibu. Persibu BulelengNama lengkapPersatuan Sepakbola Indonesia BulelengJulukanPasukan Singa Ambara RajaBerdiri1 Agustus 1955; 68 tahun lalu (1955-08-01)StadionStadion Mayor Metra, Kabupaten Buleleng, Provinsi Bali(Kapasitas: 5.000)PemilikAskab PSSI BulelengLigaLiga 3 Bali Persatuan Sepakbola Indonesia Buleleng disingkat Persibu adalah klub sepak bola Indonesia yang berasal dari Kabupaten Buleleng, Provinsi Bali. Mereka berkompetisi di Liga 3 Bali.[1...
أر-في-إيالشعارمعلومات عامةالاختصار RWE AG (بالإنجليزية) سميت باسم راينلاند — وستفاليا — electricity plant (en) الشعار النصي Our energy for a sustainable life (بالإنجليزية)[2]VoRWEg gehen (بالألمانية) الجنسية القائمة ... ألمانيا[3] — المملكة المتحدة — هولندا — السويد — أيرلندا — بولندا — إسباني...
This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article relies largely or entirely on a single source. Relevant discussion may be found on the talk page. Please help improve this article by introducing citations to additional sources.Find sources: Leafwood Publishers – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (February 2017) The topic of th...
In the field of sociology, the term Disneyfication describes the commercial transformation of things (e.g. entertainment) or environments into something simplified, controlled, and 'safe'—reminiscent of the Walt Disney brand (such as its media, theme parks, etc.).[1] The term broadly describes the process of stripping a real place or thing of its original character and representing it in a sanitized format where references to anything negative or inconvenient are removed, and the fa...
2014 American supernatural horror film AnnabelleTheatrical release posterDirected byJohn R. LeonettiWritten byGary DaubermanProduced by Peter Safran James Wan Starring Annabelle Wallis Ward Horton Alfre Woodard CinematographyJames KniestEdited byTom ElkinsMusic byJoseph BisharaProductioncompanies New Line Cinema RatPac-Dune Entertainment Atomic Monster The Safran Company Distributed byWarner Bros. PicturesRelease dates September 29, 2014 (2014-09-29) (TCL Chinese Theatre) O...
2020 sci-fi comedy television series Not to be confused with 5th Avenue. Avenue 5Genre Comedy Science fiction Black comedy Created byArmando IannucciStarring Hugh Laurie Josh Gad Zach Woods Rebecca Front Suzy Nakamura Lenora Crichlow Nikki Amuka-Bird Ethan Phillips Music byAdem IlhanCountry of originUnited StatesUnited KingdomOriginal languageEnglishNo. of seasons2No. of episodes17ProductionExecutive producers Kevin Loader Will Smith Tony Roche Simon Blackwell Armando Iannucci ProducerSteve C...
1986 American TV series or program PromiseDVD coverGenreDramaScreenplay byRichard FriedenbergStory byKenneth BlackwellTennyson FlowersRichard FriedenbergDirected byGlenn JordanStarringJames GarnerJames WoodsPiper LaurieMusic byDavid ShireCountry of originUnited StatesOriginal languageEnglishProductionExecutive producersPeter K. DuchowJames GarnerProducerGlenn JordanCinematographyGayne RescherEditorPaul RubellRunning time97 minutesProduction companiesHallmark Hall of FameGarner-Ducho...
Award Filmfare Marathi Awards for Best ActorThe 2022 recipient: Prasad Oak for DharmaveerAwarded forBest Performance by an Actor in a Leading RoleCountryIndiaPresented byFilmfareFirst awardedShriram Lagoo, Sugandhi Katta (1974)Currently held byPrasad Oak, Dharmaveer (2022)WebsiteFilmfare Awards The Filmfare Marathi Award for Best Actor is an award, which is presented annually at the Filmfare Awards to an actor via a public vote or jury; it is given by Filmfare for Marathi films.[1] ...
KalamianPersebarankepulauan antara Mindoro dan PalawanPenggolonganbahasaAustronesiaMelayu-PolinesiaFilipinaKalamianKode bahasaGlottologkala1389 Portal Bahasa L • B • PWBantuan penggunaan templat ini PemberitahuanTemplat ini mendeteksi bahwa artikel bahasa ini masih belum dinilai kualitasnya oleh ProyekWiki Bahasa dan ProyekWiki terkait dengan subjek. Apa tujuan penilaian artikel? Sistem penilaian memungkinkan ProyekWiki memantau kualitas artikel dalam bidang subjeknya, dan ...
Stand-up comedy show starring Dave Chappelle Sticks & StonesPromotional release posterDirected byStan LathanWritten byDave ChappelleProduced by Stan Lathan Dave Chappelle StarringDave ChappelleCinematographyJay LafayetteEdited byStan LathanDave ChappelleProductioncompanyPilot Boy ProductionsDistributed byNetflixRelease date August 26, 2019 (2019-08-26) Running time66 minutes[1]CountryUnited States Sticks & Stones is a 2019 American stand-up comedy show written a...
German abbess You can help expand this article with text translated from the corresponding article in German. (June 2019) Click [show] for important translation instructions. View a machine-translated version of the German article. Machine translation, like DeepL or Google Translate, is a useful starting point for translations, but translators must revise errors as necessary and confirm that the translation is accurate, rather than simply copy-pasting machine-translated text into the Eng...
Hydrogen powered bus Foton Motor Hydrogen fuel cell bus in Beijing, China in 2018 A fuel cell bus is a bus that uses a hydrogen fuel cell as its power source for electrically driven wheels, sometimes augmented in a hybrid fashion with batteries or a supercapacitor. The only emission from the bus is water. Several cities around the world have trialled and tested fuel cell buses, with over 5,600 buses in use worldwide, the majority of which are in China.[1] Background Owing to the green...
Type of helmet Italian barbuta, c. 1460, of the T-shaped form, the Metropolitan Museum of Art Italian barbuta, of the Y-shaped form with nasal - 1470–80, Metropolitan Museum of Art Italian barbuta, 1470–80, of the more open-faced form with an arched opening, the Metropolitan Museum of Art A barbute (also termed a barbuta, which in Italian literally means bearded, possibly because the beard of a wearer would be visible)[1] is a visorless war helmet of 15th-century Italian design, o...
Armas Mapa Datos básicos Bundesland: Baja Sajonia Landkreis: Osnabrück Superficie: 103,31 km² Habitantes: 15.807 (30 de mayo de 2006) Densidad de población: 153 Habitantes por km² Altura: 113 m ü. NN Código postal: 49152 Prefijo telefónico: 05472 Coordenadas geográficas: 52° 19′ N, 8° 20′ O Matrícula: OS Código administrativo: 03 4 59 003 Composición: 17 Ortsteile Adresse derGemeindeverwaltung: Lindenstraße 41/4349152 Bad Essen Website: www.badessen.de Política Alcalde: G...
Caitríona BalfeCaitríona Balfe di acara Outlander tahun 2014LahirCaitríona Mary Balfe4 Oktober 1979 (umur 44)Dublin, IrlandiaKebangsaanIrlandiaAlmamaterInstitut Teknologi DublinPekerjaanAktris, modelTahun aktif1998–sekarangSuami/istriTony McGill (m. 2019)Anak1 Caitríona Balfe (/kəˈtriːnə ˈbælf/; lahir 4 Oktober 1979)[1] merupakan seorang mantan model dan aktris Irlandia. Ia dikenal sebagai aktris dalam serial televisi Outlander (201...
artikel ini perlu dirapikan agar memenuhi standar Wikipedia. Tidak ada alasan yang diberikan. Silakan kembangkan artikel ini semampu Anda. Merapikan artikel dapat dilakukan dengan wikifikasi atau membagi artikel ke paragraf-paragraf. Jika sudah dirapikan, silakan hapus templat ini. (Pelajari cara dan kapan saatnya untuk menghapus pesan templat ini) Artikel ini tidak memiliki referensi atau sumber tepercaya sehingga isinya tidak bisa dipastikan. Tolong bantu perbaiki artikel ini dengan menamba...
.PNG)
.jpg)
