Вздовж вулиці переважає багатоповерхова забудова 1960 —1990-х рр.: п'яти-дев'ятиповерхові багатоквартирні житлові будинки; наявні декілька громадських будівель.
Історична забудова другої половини ХІХ ст. — поч. ХХ ст. зосереджена між вулицями Дмитрівською й Житній Базар, Старогончарною й Домбровського (східна сторона). На інших ділянках вулиці історична забудова зустрічається рідко.
На вулиці Хлібній здійснюється багатоповерхове житлове будівництво — 9-10 поверховий житловий комплекс.
буд. № 15 — Будинок, в якому проживав російський письменник Олександр Купрін (1894 року побудови[3]);
буд.№ 19 — Будинок працелюбства (1897 —1898 рр. побудови).
Транспорт:
По ділянці вулиці Хлібної від вулиці Бориса Тена до вулиці Михайла Грушевського впроваджений односторонній рух транспорту (у північному напрямку). По вулиці до перехрестя з вулицею Михайла Грушевського пролягають маршрути маршрутного таксі та приміські автобусні маршрути.
Заклади, установи та організації:
буд.№ 14 — Автостанція № 2 «Житній ринок»;
буд.№ 24 — Дитячо-юнацька спортивна школа № 2;
буд.№ 28 — Поштове відділення № 29 оператора «Укрпошта», відділення банку «Ощадбанк»
буд.№ 29 — Філія №3 Комунального закладу «Міські публічні бібліотеки»;
буд.№ 41 — Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства;
буд.№ 47 — Дошкільний навчальний заклад № 69.
Історичні відомості
Історія зміни назв
Проєктна назва вулиці — Тверська вулиця — не прижилася.
Історична назва вулиці — Хлібна вулиця — відома з другої половини ХІХ ст. Від історичної назви вулиці походять назви провулків, що починається від вулиці — 1-го Хлібного, 2-го Хлібного (останній наразі не існує).
У 1930 році перейменована на вулицю імені Десятиріччя Комітетів Незаможних Селян.
У 1937 році вулиця отримала назву «вулиця Горького».
У 1993 році вулиці повернено історичну назву «Хлібна вулиця».
Історія формування вулиці та її забудови
Вулиця передбачалася згідно з генеральним планом Житомира 1845-1855 років. Північна частина Хлібної вулиці передбачалася крізь Гончарний хутір та прилеглі землі, а заболочену ділянку південніше вулиці Київської для прокладання нової вулиці передбачалося осушити.
Ділянка Хлібної вулиці від вулиці Київської до нинішньої вулиці Домбровського сформувалася до 1850-х років та показана на плані Житомира 1852 року. На плані показана забудова вулиці, що почала формуватися: поодинока в районі перехрестя з майбутньою вулицею Михайла Грушевського; більш суцільна між майбутніми вулицями Лесі Українки й Домбровського, на північ від Гончарного хутора. Станом на 1852 рік новоутворену вулицю, що пізніше отримає назву Хлібна, перетинала лише одна вулиця — Старогончарна. Наприкінці формувалося перехрестя з майбутньою вулицею Домбровського.
До кінця ХІХ ст. сформувалася ділянка вулиці Хлібної південніше Київської вулиці, подолавши місцевість в районі сучасного Житнього ринку, якій притаманна заболоченість.
До початку ХХ ст. сформувалася історична забудова вздовж вулиці.[4]
Багатоповерхова житлова забудова вулиці почала формуватися у 1960-х роках. Перша житлова п'ятиповерхівка («хрущовка») — на розі з Київською вулицею — 1961 року побудови. До кінця 1960-х років багатоквартирними будинками, збудованими за типовими проєктами, забудовано ділянку Хлібної вулиці між вулицями Київською й Гоголівською. У 1970-х роках п'ятиповерхівками забудовано квартал між вулицею Михайла Грушевського та Старогончарною. З 1980-х років почали зводитися дев'ятиповерхівки в районі Нового Строєнія. Більшість історичної забудови — одноповерхових житлових будинків на Новому Строєнії було знесено упродовж 1970-х — 1990-х рр.
Примітки
↑Мокрицький Г.П. (2003). Всі вулиці Житомира: Топографічний і топонімічний довідник. Житомир: Волинь. ISBN966-690-030-0.
↑За ред. Мокрицького Г.П. (2007). Пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва. Енциклопедія. Том ІІ. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 98. ISBNISBN 966-7390-04-7. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — ISBN 966-690-84-X.
Костриця Микола Юхимович, Кондратюк Руслан Юрійович. Житомир: Підручна книга з краєзнавства.— Житомир: Косенко, 2006. — 464 с., іл. — Бібліогр.: с. 182, 428. — ISBN 966-8123-41-7.