Є центральним предметом вивчення української фольклористики і одним з головних предметів вивчення української етнографії, також вивчається національним літературознавством, музикознавством і театрознавством. Будучи важливим джерелом української мови, як сукупність зразків народного мовлення, зокрема в історичному та регіональних розрізах, виступає предметом вивчення мовознавства, в першу чергу українського та слов'янського; як джерельна база використовується також для дослідження історії України, деякими міждисциплінарними науковими галузями (наприклад етнопсихологія).
Виходячи з множинності представлення українського фольклору об'єктом вивчення різних наукових дисциплін, як теоретичних, так і прикладних, він може бути розглянутий із використанням методів і засобів різних наук, синтез яких загалом здійснюється профільною спеціальною гуманітарною науковою дисципліною — українською фольклористикою.
Пісенні жанри українського фольклору: навч. посіб. / Л. М. Копаниця. — 2-е вид., випр. і допов. — Київ: Київський ун-т, 2016. — 384 с. — ISBN 966-439-914-9.
Руснак, Ірина. Український фольклор: навч. посіб. — Київ: Академія, 2012. — 304 с. — ISBN 978-966-580-398-0.