Теплиця (село)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Теплиця (значення).
село Теплиця
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Болградський район Болградський район
Тер. громада Теплицька сільська громада
Код КАТОТТГ UA51060190010010897
Основні дані
Засноване 1817
Населення 1672
Площа 2,83 км²
Густота населення 590,81 осіб/км²
Поштовий індекс 68421
Телефонний код +380 4845
Географічні дані
Географічні координати 45°58′53″ пн. ш. 29°21′22″ сх. д. / 45.98139° пн. ш. 29.35611° сх. д. / 45.98139; 29.35611
Середня висота
над рівнем моря 		28 м
Водойми р. Когильник
Відстань до
районного центру 		13 км
Найближча залізнична станція Арциз
Відстань до
залізничної станції 		13 км
Місцева влада
Адреса ради 68421, с.Теплиця, вул. Центральна, 135
Вебсторінка https://teplitz.at.ua/photo/
Карта
Теплиця. Карта розташування: Україна
Теплиця
Теплиця
Теплиця. Карта розташування: Одеська область
Теплиця
Теплиця
Мапа
Мапа

CMNS: Теплиця у Вікісховищі

Тепли́ця (у минулому: Село № 13, Тепліц) — село в Україні, в Болградському районі Одеської області. Адміністративний центр Теплицької сільської громади. Засноване свого часу німецькими колоністами.

Історія

1859 рік у німецькій колонії Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 1134 особи, налічувалось 122 дворових господарства, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище[1].

Станом на 1886 рік у колонії, центрі Теплицької волості, мешкала 1551 особа, налічувалось 133 дворових господарства, існувала лютеранська церква та 5 лавок[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1784 осіб (924 чоловічої статі та 860 — жіночої), з яких , 1705 — лютеранської[3].

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1703 особи, з яких 895 чоловіків та 808 жінок.[4]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1659 осіб.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
російська 62,32 %
українська 20,75 %
болгарська 11,48 %
гагаузька 2,99 %
молдовська 2,21 %
румунська 0,12 %
білоруська 0,06 %

Відомі особистості

Примітки

  1. ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 337)
  2. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
  5. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
  6. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

Джерела


Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.