Статський радник відповідав посаді віце-директора департаменту, віце-губернатора, голови казенної палати тощо. Титулувався «Ваше Високородіє». Для надання чину статського радника був встановлений термін служби в 5 років з часу здобуття попереднього чину. В Росії чин статського радника скасований більшовицьким декретом від 10 (23) листопада 1917 про знищення станів і чинів.
Відзнаки чину
Відзнаки свого чину статські радники носили на петлицях без просвітів. Також статські радники деяких відомств (МВС, МО, МШС тощо) носили знаки розрізнення на поздовжніх чи поперечних погонах[1] з «генеральським зигзагом».
На петлицях чи погонах було розміщено по одній п’ятипроменевій зірочці з «сяйвом». Також на петлицях зображувалася арматура (емблема) відомства, до якого належав чиновник[2].
↑На відміну від армійських погонів, зірочки на чиновницьких погонах були розташовані вздовж погону.
↑На світлині зображений інженер Олександр Миколайович Пушечніков у мундирі статського радника (1900 рік). Арматура із зображенням «сокири та якорю» вказує на співробітника залізниці. На 1900 рік був конструктором Забайкальської залізниці.
Література та джерела
Шепелёв Л. Е. Чиновный мир России: XVIII—начало XX вв.—СПб: «Искусство—СПб», 1999.—479 с.
Свод уставов о службе гражданской. Т.3 кн.1, СПб, 1896 г.
Архипова Г. Г.,Сенин А. С., Румянцева Н. Ф. История государственной службы в России 19 в. Москва. 2001 г.
Градовский А. Д. Начало русского и государственного права т.2., гл. 4-5, М-2006 г.
Зайончковский П. А. Правительственный аппарат самодержавной России в 19 в., Москва, 1978 г.
Dmitriev-Mamonov A.I., Zdziarski A.F.Guide to the Creat Siberian Railway. — Ministry of Ways of Communication. — St.Petersburg : Artistic Printing Society, 1900. — 126 с.(англ.)