У селищі є меблева фабрика, цегельня, історичний музей (заснований у середині XVII століття), палац Григорія Шидловського XVIII століття — пам'ятка української садибної архітектури.
Селище міського типу Старий Мерчик знаходиться на обох берегах річки Мокрий Мерчик, і витягнулося уздовж річки майже на 9 км, вище за течією примикає до села Гурине, нижче за течією — до сіл Добропілля і Новий Мерчик.
На річці велике водосховище. Селище перетинають балки Капустяна та Кам'яна, по яких протікають пересихаючі струмки.
За 3 км проходить залізниця, лінія Люботин — Суми, найближчі станції Мерчик і Просторе. Поруч із селом садові ділянки. За 3 км проходить автомобільна дорога М03 (E40).
Історичні відомості
Старий Мерчик відокремився від села Всесвятського, яке було засноване в 1665 р. Всесвятське розділилося на села Старий Мерчик, Добропілля і Новий Мерчик. Населення села відноситься до перших поселенців Слобідської України. Заселялося вихідцями з Правобережної України і Гетьманщини.
1680 — збудована перша дерев'яна церква Всіх Святих.
1938 — зміна статусу на селище міського типу.
За даними на 1864 рік у власницькому селі, центрі Старомерчанської волостіВалківського повіту, мешкала 1431 особа (709 чоловічої статі та 722 — жіночої), налічувалось 315 дворових господарств, існували православна церква, богодільня, селітровий та цегельний заводи[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2798 осіб (1376 чоловічої статі та 1422 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 3717 осіб[4].
19 жовтня 1941 року радянські війська з боями відходять зі Старого Мерчика[5].
12 червня2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Валківської міської громади.[6]
17 липня2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Валківського району, селище увійшло до складу Богодухівського району[7].
Ємельяненко Сава Дмитрович (1899—1967) — народний комісар харчової промисловості Української РСР. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в травні 1940 — серпні 1946 р. Член ЦК КП(б)У в серпні 1946 — січні 1949 р.
Церква Всіх Святих. Перша дерев'яна церква Всіх Святих була заснована в 1680 році. У 1778 році власник села Шидловський Григорій Романович замінив постарілий храм новим кам'яним. У радянський час закритий, храм було повернуто церкві в 1994 році.
Гідрологічний заказник місцевого значення «Мерчицький». Площа 37,0 га.
Старомерчицький парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Площа 69,0 га. Розташований в селищі Старий Мерчик. Заснований у другій половині 18 ст. Парк ландшафтного типу. У парку ростуть дерево-чагарникові породи місцевого походження (дуб, клен, липа, сосна). На території парку розміщено декілька пам'яток архітектури 18 ст.
Палацово-парковий комплекс «Старомерчанський» (Садиба Шидловських) — ансамбль будівель 1770-1780-х рр. в стилі раннього класицизму, арх. П. Ярославський. Збереглися головний будинок, флігелі, залишки гроту, винний льох. Після 1994 року церква була відреставрована.