Сарикольська мова — мова сарикольців, одна з памірських мов. Поширена в Ташкурган-Таджицькому автономному повіті Синьцзян-Уйгурського АР, Китай. Число носіїв — близько 16 000 осіб. У Китаї сарикольська мова офіційно називається «таджицькою» (кит. 塔吉克语 — Tǎjíkèyǔ).
Офіційної писемності сарикольська мова не має. Збірники сарикольських текстів та словники, видані в Китаї та СРСР використовують міжнародний фонетичний алфавіт, або алфавіт на основі піньїнь.
Фонетика
/a/, /e/, /ɛi̯/ (в діалектах/æi̯/або /ai̯/), /ɛu̯/ (в діалектах/æu̯/або /au̯/), /ə/, /i/, /o/ɔ/, /u/, /ɯ/ (в діалектах/ʊ/). У деяких діалектах також трапляються довгі звуки.
/p/, /b/, /t/, /d/, /k ~ c/, /ɡ ~ ɟ/, /q/, /ts/, /dz/, /tɕ/, /dʑ/, /s/, /z/, /x/, /ɣ/, /f/, /v/, /θ/, /ð/,/χ/, /ʁ/, /ɕ/, /ʑ/, /w/, /j/, /m/, /n, ŋ/, /l/, /r/
Лексика
Незважаючи на те, що лексика сарикольської мови має багато спільного з лексикою інших східноіранських мов, багато лексичних одиниць трапляються лише в ній і близькій рушанській та шугнанській, але відсутні у інших східноіранських мовах (ваханська, пушту, авестійська).
Порівняльна таблиця лексики семи іранських мов[2]
Український переклад
|
Фарсі
|
Таджицька
|
Шугнанська
|
Рушанська
|
Сарикольська
|
Ваханська
|
Пушту
|
Авестійська
|
син |
pesær (پسر) |
pisar (писар) |
puts |
puc |
pɯts |
putr |
zoj |
putra
|
вогонь |
ɒtiʃ (اتش) |
otaʃ (Оташів) |
joːts |
yuc |
juts |
rɯχniɡ |
wor |
âtar
|
вода |
ɒb (اب) |
ob (про) |
xats |
xats |
xats |
jupk |
obə |
aiwyô, ap
|
кисть руки |
dæst (دست) |
dast (даѕт) |
ðust |
ðost |
ðɯst |
ðast |
lɑs |
zasta
|
ступня |
pɒ (پا) |
po (по) |
poː ð |
pu:ð |
peð |
puð |
pɯð |
pxa, pʂa
|
зуб |
dændɒn (دندان) |
dandon (дандон) |
ðinðʉn |
ðinðon |
ðanðun |
ðɯnðɯk |
ɣɑx, ɣɑʂ |
?
|
око |
tʃæʃm (چشم) |
tʃaʃm (Чашма) |
tsem |
cam |
tsem |
tʂəʐm |
stərɡa |
chashman
|
кінь |
æsb (اسب) |
asp (асп) |
voː rdʒ |
vurdʒ |
vurdʒ |
jaʃ |
ɑs |
aspa
|
хмара |
æbr (ابر) |
abr (абр) |
abri |
abr |
varm |
mur |
uriədz |
?
|
пшениця |
gændom (گندم) |
gandum (гандум) |
ʒindam |
ʒindam |
ʒandam |
ɣɯdim |
ɣanəm |
?
|
м'ясо |
ɡuʃ t (گوشت) |
ɡuʃt (гушт) |
ɡu ːxt |
ɡu ːxt |
ɡɯxt |
ɡuʂt |
ɣwəxa, ɣwəʂa |
?
|
багато |
besjɒr (بسيار) |
bisjor (бісер) |
bisjoːr |
ghak,fana |
pɯr |
təqi |
ɖer, pura |
paoiri, paoirîsh, pouru
|
високий |
bolænd (بلند) |
baland (баланди) |
biland |
biland |
bɯland |
bɯland |
lwəɻ |
berezô, berezañt
|
далеко |
dur (دور) |
dur (дур) |
ðar |
ðar |
ðar |
ðir |
ləre |
dûra, dûrât
|
хороший |
χub (خوب) |
χub (Хуб) |
χub |
bashand |
tʃardʒ |
baf |
xə, ʂə |
vohu
|
маленький |
kutʃik (كوچك)) |
χurd (Хурд) |
dzul |
bucik |
dzɯl |
dzəqlai |
ləɡ, ləʐ |
?
|
говорити |
goft (گفت) |
guft (гуфт) |
lʉvd |
luvd |
levd |
xənak |
wajəl |
aoj-, mrû-, sangh-
|
робити |
kærd (كرد) |
kard (кард) |
tʃi ːd |
tʃigo |
tʃeiɡ |
tsərak |
kawəl |
kar-
|
бачити |
did (ديد) |
did (дид) |
wiːnt |
wuːnt |
wand |
winɡ |
winəm |
dî-
|
Примітки
- ↑ Ethnologue
- ↑ Gawarjon (高尔锵/Gāo Ěrqiāng). Outline of the Tajik language (塔吉克语简志/Tǎjíkèyǔ Jiǎnzhì). — Beijing : Nationalities Publishing House, 1985.
Література
- Пухлини Т.Н. Сарикольська мова: (дослідження та матеріали). — М. : «Наука», ГРВЛ, 1966. — 239 с.
- Пухлини Т.Н. сарикольсько-російський словник. — М. : «Наука», 1971. — 312 с.
|
---|
|
Давньоіранські |
---|
| Західні |
|
---|
| Східні |
|
---|
| |
Середньоіранські |
---|
| Західні |
|
---|
| Східні |
|
---|
| |
Новоіранські |
---|
| Південно-західні |
|
---|
| Північно-західні |
Таті-Талиські |
|
---|
| Прикаспійські |
|
---|
| Курдські |
|
---|
| Центральноіранські |
|
---|
| Белуджійські |
|
---|
| Ормурі-парачі |
|
---|
|
---|
| Південно-східні |
|
---|
| Північно-східні |
|
---|
| | |
|