Мідійська мова — мертва давньоіранська мова групи іранських племен, які ввійшли в історію як мідійці чи мідяни,[1] й згадуються в ассирійських джерелах з IX ст. до н. е., спочатку як група племен, а з другої чверті VII ст. до н. е. — як окреме царство.
Власне мідійська мова відома лише зі згадок в іншомовних джерелах, а також з достатньої кількості запозичень у давньоперській мові. Належить до північнозахідноіранських мов.
Аналіз наявного матеріалу (близько восьмисот слів) дав можливість визначити такі фонетичні особливостімідійської:[2]
праір.*č > мід.*c
праір.*či̭ > мід.*šy
праір.*hṷ > мід.*f
праір.*xm > мід.*xm
праір.*ǰ > мід.*j
праір.*nź > мід.*nz
праір.*si̭ > мід.*sy
праір.*śṷ > мід.*sp
праір.*št > мід.*št
праір.*θi̭ > мід.*θy
праір.*θr > мід.*θr
праір.*θṷ > мід.*θṷ
праір.*z > мід.*z
праір.*zn > мід.*zn
праір.*zṷ > мід.*zb
Примітки
↑Кочерган М. П. Загальне мовознавство: підручник / Михайло Петрович Кочерган. — Київ: Академія, 2003. — С. 68
↑(нім.) M. Janda. Die sprache der Meder. Universität Zürich. 2004.