У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Волконський.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Рєпнін.
Мико́ла Григо́рович Рєпні́н-Волко́нський (1778 — 6 (18) січня 1845) — військовий і державний діяч Російської імперії. Генерал від кавалерії (1828), князь. Малоросійський генерал-губернатор з 1816 по 1834 рік.
Старший брат декабриста Сергія Волконського.
Життєпис
Походив із роду чернігівських Рюриковичів.
Онук по матері фельдмаршала князя М. В. Рєпніна, прізвище якого перейшло до Миколи Григоровича за указом імператора Олександра I від 1 липня 1801 року, щоби не припинився рід.
Був одружений з онукою гетьмана Кирила Розумовського.
1792 — закінчив кадетський корпус, перебував на військовій службі.
1809-1812 — посол у Вестфальському герцогстві.
1813-1814 — генерал-губернатор Саксонії.
1816-1834 — малоросійський генерал-губернатор (Полтавська та Чернігівська губернії).
Заснував кадетський корпус у Полтаві.
Послідовно відстоював інтереси українського населення перед російським урядом.
1830-1831 — склав проєкт відновлення козацьких полків.
Цікавився історією України, зокрема надавав допомогу Д.Бантиш-Каменському у написанні «Історії Малої Росії».
Співчував українському автономістському руху, підтримував зв'язки з його діячами.
Погляди Рєпніна-Волконського спричинили до його усунення Миколою І з посади генерал-губернатора та еміграції за кордон.
Останні роки свого життя провів в Яготині.
Був близько знайомий з Тарасом Шевченком, який у 1843 — на початку 1844 жив у його яготинському маєтку. Т.Шевченко виконав дві копії портрета Рєпніна роботи швейцарського художника Й.Горнунга (п. 1870).
Похований у Густинському Свято-Троїцькому монастирі.
Його донька княжна Варвара Рєпніна була близьким другом Т.Шевченка.
Родина
Був одружений із Варварою Розумовською — онучкою останнього гетьмана Війська Запорозького Кирила Розумовського за лінією його сина Олексія. У шлюбі народилося семеро дітей:[1]
Примітки
Джерела та література