Редені (Раденськ) знаходився на території Кінбурнської паланки. В 1792 році налічувалось 21 двір — 137 мешканців.
Станом на 1886 рік у селі Велико-Копанської волості мешкало 2018 осіб, налічувалось 288 дворів, існували православна церква, 3 лавки[2].
Відомі основні пункти паланки (слободи), які існують і по сьогоднішній день, а деякі з них, а саме — Забаріно, Велика Лепетиха, Костогризово, Підстепне та Раденськ були засновані у 1790 р. саме козаками Кунбурської паланки[3].
Існують декілька версій походження назви села:
На місці розташування села колись протікала річка Раденка, відповідно поселенці назвали населений пункт Раденськом.
Першими поселенцями цих місць були козаки, навкруги були розташовані козацькі поселення, а тому, в цьому селі часто збиралися козаки на раду, тому його назвали Раденськом.
А одна з найдавніших версій розповідає ще про часи, коли на нашій землі проходила татаро-монгольська орда, прийшовши на місце, де зараз знаходиться село Раденськ, розташувавши свої табори, вони назвали цю місцевість Редені, (що в перекладі з татарської мови означає Раденськ)[4].
В селі Заводівці Каховського району, селищі Заплаві і селі Раденському Херсонського району, а також селі Велика Кардашинка Скадовського району було досліджено близько десяти скарбів доби пізньої бронзи, що складалися з бронзових знарядь праці, а також кам'яних форм та злитків бронзи для їх відливання. Вони засвідчують місцевий характер бронзоливарного виробництва на території Херсонщини та водночас появу майнової нерівності в середовищі племен доби пізньої бронзи[5].
На території села антропологічна експедиція (1956) знайшла монету — срібник князя Володимира Святославича (Її малюнок див. нижче).
Аверс Князь, що сидить у шапці, увінчаній хрестом. Правицею князь тримає хрест, ліва рука — на грудях. Над лівим плечем — князівський тризуб. По краю монети — крапковий ободок і напис: ВЛАДИМИРА СЕ ЕГО
Реверс Погрудне зображення Христа в хрещатому вінці. Правицею Христос благословляє, лівою рукою тримає Євангеліє. Праворуч і ліворуч — монограма "ИСХС". По краю монети — бусинний ободок
↑ВРУ. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑Альманах " Таврійський степ" ( Мій край) (Українською) . Каховка- Київ. 2000 р.
↑" Історія міст і сіл СРСР " (Українською) . 1972 р.
↑Історія міст і сіл української РСР. Редакційна колегія (Українською) . с. 12. {{cite news}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)