Пробіл

Пунктуація
апостроф (' , ’) дужки ([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩) двокрапка (:) кома (,) тире (‒, –, —, ―) три крапки (…, …) знак оклику (!) крапка (.) дефіс (-, ‐) знак питання (?) лапки (« », “ ”, „ “) крапка з комою (;) Скісна риска (/) Розділювачі пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣) інтерпункт (·) Основні друкарські знаки амперсанд (&) равлик (@) зірочка (*) обернена скісна риска (\) маркер списку (•) циркумфлекс (^) макрон (¯) хрестик (†, ‡) символ градуса (°) перевернутий знак оклику (¡) перевернутий знак питання (¿) октоторп (#) символ номера (№) порядковий індикатор (º, ª) відсоток (%) проміле (‰) базисний пункт (‱) символ абзацу (¶) штрих (′, ″, ‴) символ параграфа (§) тильда (~) підкреслення (_) вертикальна риска (|, ¦) Інтелектуальна власність знак охорони авторського права (©) символ правової охорони товарного знаку (®) символ знаку обслуговування (℠) знак охорони суміжних прав для фонограми (℗) символ товарного знаку (™) Символи валют символ валюти (¤) символи валют ₳ ฿ ฿ ₵ ¢ ₡ ₢ R$ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € £ ƒ ₣ ₲ ₴ ₭ ℳ ₥ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ₩ ¥ ៛
п о р

Пробíл^[1] — незаповнене місце між словами, рядками і т. ін. у друкованому тексті. У комп'ютерній термінології пропуск — незаповнене нічим місце між буквами або буквами та іншими знаками. Деякі вважають, що термін пробіл є калькою рос. пробел, в українській мові небажаний до вжитку.^[2]

У типографії «вставити пропуск» означає «вставити клинець між двома словами». При натисканні на клинець, він розширювався і затискав набране слово, фіксуючи його. Регулюючи глибину натискання на машині, можна регулювати й ширину між словами^[3], т. зв. «рівень білого (незаповненого паперу) в тексті», що називається вирівнюванням (слів у рядку).

У комп'ютерному кодуванні символів існує звичайний пропуск загального призначення (символ Unicode U+0020), його ширина залежить від шрифту. Окрім цього існують пропуски з визначеною шириною. Таблицю з різними символами пропусків можна переглянути в англійській статті про пропуск.

Нерозривний пропуск — елемент комп'ютерного кодування текстів. Відбивається всередині рядка як звичайний пропуск, але не дозволяє програмам верстки і друку розірвати в цьому місці рядок. Використовується для автоматизації верстки, правила якої наказують уникати розриву рядків у відомих випадках.

Спеціальний клиноподібний набірний елемент у типографському наборі, що слугує для утворення пропусків (а також абзаців, розрядки), називають шпацією^[4]. У набірних автоматах (напр. Linotype^[5]) шпаціями вирівнюють слова в рядку («регулюють рівень білого в тексті»).^[6]

Правила встановлення пропусків

Згідно з правилами українського правопису^{[джерело?]}, пропуск ставлять:

1. Між словами;
2. Перед і після тире;
3. Між групами в три цифри в багатозначних числах;
4. Між цифрами для позначення суми і знаком валюти (наприклад, 500 $);
5. Між символом № і цифрами.

Пропуск не ставлять:

1. Перед крапкою, комою, знаком оклику й знаком питання;
2. Перед дефісом і після нього;
3. Між дужками і текстом чи цифрами в них;
4. У складених номерах між цифровим і літерним позначенням (наприклад, 16а).

Див. також

• Нерозривний пропуск
• Недруковані символи текстових процесорів

Примітки

1. Пробіл // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Городенська, Катерина Григорівна. Робити Пропуск, а не ставити Пробіл (PDF).
3. Darkskynet (14 вересня 2011), How mechanical typesetting works (Intertype, Linotype, Hot Metal), процитовано 16 жовтня 2017
4. Шпація // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. NationalPrintMuseum (15 квітня 2013), Linotype, процитовано 16 жовтня 2017
6. ДСТУ 3018–95 Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення. — Київ: Держстандарт України, 1995. — С. 5.