Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Нісмичі

село Нісмичі
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Шептицький район
Тер. громада Сокальська міська
Код КАТОТТГ UA46120110300081247 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 174
Площа 0,519 км²
Густота населення 335,26 осіб/км²
Поштовий індекс 80013
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°33′56″ пн. ш. 24°7′10″ сх. д. / 50.56556° пн. ш. 24.11944° сх. д. / 50.56556; 24.11944
Водойми Варяжанка Редагувати інформацію у Вікіданих
Місцева влада
Адреса ради 80013, Львівська обл., Шептицький р-н, с.Хоробрів, вул.Шевченка,50
Староста Сава Володимир Йосипович
Карта
Нісмичі. Карта розташування: Україна
Нісмичі
Нісмичі
Нісмичі. Карта розташування: Львівська область
Нісмичі
Нісмичі
Мапа
Мапа

Нісмичі (до 1993 року — Подільське[1])— село в Україні, у Шептицькому районі Львівської області. Населення становить 174 особи.

На деяких картографічних ресурсах досі позначене за своєю старою назвою, як Подільське.

Історія

Нісмичі на мапах
Нісмичі на австрійській військово-топографічній мапі 1779–1783 років
Нісмичі на російській військово-топографічній мапі 1867—1879 років (рос. дореф.)

Понад 100 років Нисмичі були прикордонним селом Австро-Угорщини.

Місцева греко-католицька церква Успення Пр. Богородиці була дерев'яною, зведена в 1712 р., відремонтована в 1927 р., була парафіяльною, належала до Варяжського деканату Перемишльської єпархії.

Військовий злочин стався в Нісмичах у 1919 році, де польські війська розстріляли пораненого стрільця Української Галицької Армії Демчука а також селян Левка Бесика, Каську Тивонюк та Павла Пирога.

На 01.01.1939 в селі проживало 440 мешканців, з них 410 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 10 євреїв[2]. Село входило до гміни Хоробрув Сокальського повіту Львівського воєводства Польської республіки.

Після Другої світової війни село опинилося у складі Польщі[3]. 16-20 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Нісмичів на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 51 українця[3]. У селі залишився 21 поляк[3].

За радянсько-польським обміном територіями 15 лютого 1951 року село передане до УРСР, а частина польського населення переселена до Нижньо-Устрицького району, включеного до складу ПНР[3].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 172 98.85%
білоруська 2 1.15%
Усього 174 100%

Посилання

Примітки

  1. http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A036?rdat1=09.02.2009&vf7551=613[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 81.
  3. а б в г Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 419-426. (пол.)
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya