Новооде́ський райо́н — колишній район, що розташовувався в центральній частині Миколаївської області на лівобережжі річки Південний Буг. Площа району становила 1,4 тис. кв. кілометрів (5,7 % території області). На території району знаходилося 42 населених пункти, включаючи районний центр — м. Нову Одесу та 41 село, які підпорядковувалися 17 сільським і 1 міській раді.
Історія
В існуючих межах[2] утворився 7 березня 1923 року, в складі Миколаївської області з 22 вересня 1937 року. 17 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи[1]. Увійшов до складу Миколаївського району.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Новоодеського району було створено 39 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 53,28% (проголосували 14 826 із 27 828 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 50,03% (7 418 виборців); Сергій Тігіпко — 11,03% (1 636 виборців), Юлія Тимошенко — 10,81% (1 603 виборців), Олег Ляшко — 5,09% (755 виборців), Вадим Рабінович — 5,01% (743 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,30%.[3]
Рельєф району переважно рівний. Клімат помірно-континентальний, сухий, ґрунт — причорноморський чорнозем. Корисні копалини представлені, головним чином, покладами будівельних матеріалів — піску, глини, каменю ракушняку, вапняку.
Основними природними рекреаційними ресурсами є річкові пляжі, джерело мінеральної води типу «Ананьївська» в с. Новошмідтівка. До антропогенних ландшафтів, які мають рекреаційну цінність, можна віднести заліснені території поблизу Нової Одеси, Новопетрівського, Зайвого, Баловного, Підлісного, вироблені вапнякові кар'єри — поблизу Михайлівки, лівобережжя Щербанівського водосховища, заповідник «Єланецький степ».
Водні ресурси — 3065 га. Природно-кліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства.
Сприятливими чинниками географічного положення районного центру є близькість до обласного центру, протікання по його західній околиці р. Південний Буг, пролягання траси міжобласного значення Миколаїв — Криве ОзероН24 та Миколаїв — КропивницькийН14, залізничне сполучення Миколаїв — Одеса, розміщення аеропорту «Миколаїв».
Станом на січень 2015 року кількість мешканців району становила 33 759 осіб, з них міського населення — 12 164 (власне Нова Одеса), сільського — 21 595 осіб[6].
Соціальна сфера
У районі діяло 8 відділень банківських установ, які мали розгалужену мережу в сільській місцевості. Функціонувало 33 заклади клубного типу, музична школа, 7 музеїв, 28 бібліотек, 2 парки культури та відпочинку. В м. Нова Одеса функціонував районний стадіон «Колос».
Курган Слави (м. Нова Одеса, висота 25 метрів) — символічна могила воїнів, що загинули у Другій світовій війні в боях за визволення м. Нова Одеса. Вінчає пагорб монументальна фігура воїна, що закарбував солдата в динамічному русі під час бою. СкульпториЮ. Макушин, І. Макушина, архітектор А. Кавун. Відкрито пам'ятник у 1975 р.
Церква к. XIX — поч. ХХ ст. в с. Гурївка;
Історичні музеї та музеї бойової слави.
Примітки
↑ абПостанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ // Голос України : газета Верховної Ради. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 19.07.2020. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».
↑Включаючи смт Матвіївка, що ввійшло до складу міста Миколаїв 15 листопада 1996 року.
.svg){kind=small}
