Никанор (дав.-гр.Nikanôr, лат.Nicanor, що означає «переможець»; 1 — Кіпр, 76), диякон і мученик. Один із семи дияконів, обраних після П'ятдесятниці християнською громадою Єрусалиму для допомоги апостолам Ісуса у служінні вірі.
Біографія
Про Никанора збереглось небагато відомостей. Він жив у I столітті, був євреєм за походженням та одним із семи дияконів, висвячених безпосередньо апостолами. Проповідував Євангеліє, помер мучеником на Кіпрі,[1] за часів Веспасіана, того самого дня[2], коли Стефана забили камінням.
За християнською традицією він проповідував Євангеліє в місті Малло.[4] Присутність Ніканора в Малло неможливо довести, але можна передбачити з високою ймовірністю, оскільки після мученицької смерті Стефана спалахнуло жорстоке переслідування учнів Ісуса. І тому, ймовірно він зайшов так далеко для проповідування Євангеліє. Посилання на мандрівну євангелізацію можна знайти в Діяннях:
Тим часом розсіяні через гоніння, що сталося після Стефана, пройшли до Фінікії та Кіпру i Антиохії, нікому не проповідуючи слово, крім юдеїв. Були ж деякі з них кіпряни i киринейці, які, прийшовши до Антиохії, говорили до еллінів, благовістячи Господа Ісуса.
.jpg)
