Епафродит (грец.Έπαφρόδιτος — люб'язний, приємний) — апостол від сімдесяти, сподвижник апостола Павла, який, посилаючи його до філіппійських християн, так говорить про його самовіддану працю на ниві Христовій (Фил.2:25-30):
... я вважав за потрібне послати до вас Епафродита, свого співробітника і сподвижника мого, а вашого апостола й служителя в потребі моїй ... він був хворий при смерті, але Бог помилував його, і не його тільки, але і мене, щоб я смутку на смуток ... Прийміть же його в Господі з усякою радістю, і майте в пошані, бо за діло Христове був близький до смерті, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.
Roberts, Alexander; Donaldson, James; Coxe, A. Cleveland, ред. (1886). Appendix to the Works of Hippolytus; containing Dubious and Spurious Pieces. The Ante-Nicene Fathers: Translations of the Writings of the Fathers Down to A. D. 325(англ.). Т. V. translated by J. H. McMahon (вид. American reprint of the Edinburgh). Buffalo: Christian Literature Company. с. -256.