Раніше поселення звалося Вовче. Назва виникла через велику кількість вовків, що водилися в зарослих лісах. Пізніше село перейменували в Моквин. В 50-ті роки село Моквин було розділено на дві частини: с. Моквин та станція Моквин. Станція тому що через Моквин проходить залізниця. А вже в 2004 році назва змінилася на Моквинські хутори. Так і виникла назва хуторів.
Природні зони
Природні зони села - мішані ліси. Це і сосни і берези і дуби. В лісах ростуть гриби, чорниці. На пд. зх. протікає річка Зульня, яка дуже замулена.
Історія школи
школа в с. Моквинські хутори
Моквинська школа розпочала свою роботу з 15 липня 1944 року. В 1966 році Моквинська семирічна школа стала середньою. З 2001 року реорганізована в школу І -ІІ ступенів. На початку 1966 – 1967 навчального року на базі Моквинської середньої школи та Моквинського державного лісництва Костопільського лісгоспу створене шкільне лісництво, яке стало одним з перших в Україні. Директор школи - Пінчук Валентина Олександрівна, 1968 року народження, освіта вища, закінчила Рівненський педагогічний інститут. На посаді директора з 2004 року.
Класів – 9, учнів - 28, вчителів - 12, обслуговчий персонал - 4.
Загальна площа – 959 кв.м.
Опалення – пічне.
медаль«40 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».
ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників».
Транспорт населеного пункту
Залізнична колія, що проходить через с. Моквин
Автобусне сполучення з райцентром – Костопіль – Мар’янівна, рейси щоденно, залізничне сполучення – рейси щоденно. Маршрутне таксі –Костопіль – Моквинські хутори., рейси щоденно.
Сучасний стан
На сьогоднішній день в селі Моквинські хутори є: Лісництво, школа I-II ступенів, церква, залізничний вокзал та бібліотека. Село належить до Пісківської сільської ради.