Метропо́лія (дав.-гр.μήτηρ«мати + πόλις«місто»; μητρόπολιςбукв. «материнське місто»): етимоном (істинним значенням) слова метрополія є «самостійна одиниця розселення, яка має свої колонії».
Через посередництво західноєвропейських і латинської мов запозичено з грецької (грец.μητροπολίτης, «місто-держава» складається з основ іменників μητρο — «мати» і πολίτης — «місто, містечко»)[1] Буквально — «материнське місто».
Такий переклад не є зовсім точним, адже «метро» не означає «держава» («Місто-держава» латиною civitas), а «поліс» — місто. В Стародавній Греції не було розрізнення міст і сіл.[2] Найдокладніше, це «самостійна одиниця розселення, яка має колонії», «самостійна одиниця розселення (поліс), яка уніфікує державний простір (політі) інших самостійних одиниць розселення». Образніше: «коронні землі». Звідси і лат.populus — «народ», а також: популізм, політія (polytia), polity (влада громадянського суспільства), популяція, політика. Не кожне місто може бути колоніальним центром і центром асиміляції різноетнічних підлеглих інструментами мови і культури.
Герб Португалії в оточенні гербів її колоній (на середину XX століття) на будівлі Португальського заморського банку (порт.Banco Emissor no Ultramar)
Тому поняття метрополія часто розповсюджується на регіон (а не на місто):
Метрополія — «країна, що володіє колоніями»; «центр колоніальної імперії».[3]
З ліквідацією Гетьманщини (XVIII ст.) Україна остаточно опинилася у володінні Російської імперії. Звісно, що в таких випадках з'являються терміни «колонія» і «метрополія», які вказують на підпорядкованість регіону, окраїни, землі і т. д., підвладних центру (метрополії), втрату самостійницького життя. Ця підпорядкованість наявна незалежно від культурницьких та інших впливів, які йдуть з «регіону», але вони, впливи, не настільки потужні, щоб змінити політичний статус регіону (колонії) та й самої метрополії. Метрополія вимагає підкорення за всіма параметрами, тим більше — духовними, творчими. Інструментом такої етнічної консолідації підкорених етносів навколо імперського центру завше були мова і культура. Імперський Рим насаджував латинську мову та культуру в завойованих провінціях Європи. Внаслідок їх латинізації багато автохтонних етносів Європи трансформувалися в іспанців, португальців, французів, румунів, що розмовляють мовами, похідними від латини — мови стародавнього Риму. Внаслідок аналогічних процесів в Іспанській імперії постали близько 30 іспаномовних етносів Латинської Америки.
«Республіка створюється з комун [Comune — найменша місцева одиниця в республіканському устрої. Має власний статут, повноваження та функції], провінції [Provincia— автономна одиниця, наділена власним статутом, функціями та повноваженнями. У республіканському устрої посідає проміжне місце між найбільшою одиницею, якою є область, та найменшою, якою є комуна], міст-метрополій [Citta metropolitane — місто-метрополія (головне місто метрополійної зони). У 1990 р. мегаполіси отримали статус метрополійних зон, а комуни, які є їхнім осердям, — статус міст-метрополій], областей [Regione — згідно з Конституцією Італії є однією зі складових Республіки; автономна одиниця, наділена власним статутом, повноваженнями та функціями. Поряд із державою, має також законодавчі повноваження] та держави…».[4]
У Канаді, метрополією називають центральне місто провінції.[5]
У Польщі, триває жвава наукова полеміка в контексті ефективного проведення адміністративної реформи, практичним результатом стало прийняття урядом положення про існування 12 метрополій (від запровадження цієї моделі виграють великі міста-метрополії, а втрачають середні міста (150—400 тис. жителів), що позбавлені метрополітарного статусу).
Метрополізація не є синонімом слова урбанізація. Метрополізація пов'язана з досягненням переваги даної «одиниці розселення» над іншими в межах якоїсь території (метрополійного ареалу) — це процес утворення метропольних територій чи метрополій-регіонів з надзвичайно високою концентрацією населення та економічної активності.
↑Час, у який жив Платон, — це період боротьби за гегемонію та занепаду незалежності розрізнених грецьких полісів («міст-держав»).(Зайдлер Людвик // Атлантида — М.: «Вече», 2004. — 206 с.)
↑Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2
↑Coststuzione Italiana. Introduzione di Giangiulio Ambrosini. — Torino: Piccola Biblioteca Einaudi. Scienze soziali, 2005. — 109 s.
↑Юридична енциклопедія. 3 том.- К.: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 2001 (с.: 662)
Література
В. Головченко. Метрополія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.447 ISBN 978-966-611-818-2
_-_The_Motherland_(1883).jpg)
