Процес мерсеризації бавовняної тканини винайшов у 1844 році англійський хімік Джон Мерсер (21 лютого1791-30 листопада1866), через що й був названий процес обробки його ім'ям. У 1890 році процес мерсеризації був удосконалений Г. А. Лоу до сучасного стану[1][2].
Процес
Мерсеризація тканини проводиться протягом 30-60 секунд концентрованим (18-20 %) розчином їдкого натрію при температурі 16-20°С з наступним промиванням гарячою та холодною водою. В результаті мерсеризації тканина надбає блиск, шовковистість, більші гігроскопічність та міцність, кращу здібність до фарбування з меншим (на 15-20 %) споживанням фарбника[3]. Мерсеризацію тканин виконують у натягнутому стані на спеціальних мерсеризаційних машинах з метою запобігання усадці. Допоміжні речовини, що використовуються як емульгатори, сприяють утворенню водних емульсій жирів, підвищують стійкість емульсій та полегшують їх подальше вимивання.
Мерсеризації піддають переважно тканини з гребінноїпряжі (сатини, попліни, батисти, маркізети та інші). Мерсеризації може піддаватися волокно перед скручуванням в нитку, нитка, та навіть вже готове трикотажне полотно або виріб. В процесі виробництва високоякісних та дорогих виробів (в основному з бавовняних тканин) часто застосовується «подвійна мерсеризація», коли процес повторюється на різних стадіях.
Мерсеризація бавовняних тканин широко застосовується для додання їм більш гарного зовнішнього вигляду. Лужнацелюлоза має також велике значення в техніці як проміжний продукт у виробництві віскозного волокна та ефірів целюлози.
Примітки
↑J. Gordon Cook (1984). Handbook of Textile Fibres: Volume I: Natural Fibres. Woodhead. с. 68. ISBN1-85573-484-2.
↑Textile Technology: Cotton/Kenaf Fabrics: a Viable Natural Fabric [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.], P. Bel-Berger, et al. Journal of Cotton Science, 3:60-70 (1999). «Cotton/kenaf fabrics can be further improved in softness and „hand“ (the feel of textiles when handled). The effects of different fabric treatments such as enzymes, bleaching, and mercerization were compared and measured for softness of hand. Two types of fabrics were treated, a lightweight plain weave and a heavyweight twill. Mercerization dramatically improved the softness and hand for both fabrics.»