Альпака́[1][2] (Vicugna pacos) — одомашнений південноамериканський копитний ссавець родини верблюдових, водиться в Чилі, Перу і Болівії, пасеться на високогір'ї в Андах.
Особливості
Ця тварина значно менша лами за розміром, і тому не використовується як тяглова тварина. Зріст альпаки 0,9—1 м в холці (з шиєю і головою ще приблизно 60 см), довжина тіла близько 1,4 м, вага до 80 кг. Голова альпак дещо загострена, що дає змогу діставати траву між камінням у горах. Тіло альпаки вкрито м'якою довгою (до 38 см) вовною, подібною до вовни мериносів, саме через вовну альпака і вирощується.
Природні умови
Вовна вкриває все тіло тварини. Саме вона і захищає тіло альпаки від значних температурних коливань. У високогір'ї ці коливання сягають діапазону у 50 градусів за Цельсієм. М'яка вовна альпак міцніша за вовну овець. Природне забарвлення вовни сягає значного діапазону від білого і жовтуватого до чорного.
Пасеться як на луках високо у горах, так і в заболочених місцинах. Може декілька днів обходитися без води, як і всі верблюдові.
Eric Hoffman: The Complete Alpaca Book. Bonny Doon Press, 2006, ISBN 0-9721242-1-7
Ronald M. Nowak: Walker's Mammals of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore 1999, ISBN 0-8018-5789-9
William Walton: Das Alpaca, seine Einführung in den britischen Inseln, betrachtet als ein Nationalvortheil und als ein Gegenstand unmittelbarer Nützlichkeit für Landwirthe und Fabrikanten. Mäcken, Reutlingen 1845 (Digitalisat [Архівовано 11 лютого 2012 у Wayback Machine.])
D. E. Wilson & D. M. Reeder: Mammal Species of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005, ISBN 0-8018-8221-4
.svg){kind=small}
