Марта Кос (словен. Marta Kos; нар. 28 червня 1965(1965червень28)) — словенська журналістка, дипломатка та політична діячка. Європейська комісарка з питань розширення з 1 грудня 2024. У минулому — посол Словенії у Німеччині (2013—2017), посол у Швейцарії, посол-нерезидент у Латвії та Ліхтенштейні (2017—2020) та заступниця голови партії Рух «Свобода» (2022). Нагороджена Великим хрестом заслуг ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»[2].
17 вересня 2024 року призначена європейським комісаром з питань розширення Європейського союзу[3].
Сестра Драго Коса[sl], президента Групи держав проти корупції у 2002—2011 роках[4][5].
В юності була видатною плавчинею, багаторазовою чемпіонкою Словенії та Югославії[2][6].
Закінчила факультет громадських наук Люблянського університету, де вивчала журналістику. Отримала нагороду імені Франці Прешерна за найкращу дипломну роботу[6].
Працювала журналісткою у відділі спортивних новин, потім кореспонденткою державної телерадіокомпанії RTV Slovenija у Німеччині[7], а також кореспонденткою «Deutsche Welle»[8]. У 1997—1999 роках — офіційна представниця уряду Янеза Дрновшека[9]. Потім працювала у Торгово-промисловій палаті Словенії[en], де також була віцепрезиденткою з міжнародного співробітництва. У 2003—2014 роках працювала коучем у швейцарській тренінговій компанії Gustav Käser Training International[2][6].
У травні 2013 року на запрошення прем'єр-міністерки Аленки Братушек обійняла посаду посла Словенії у Німеччині[10]. 2016 року щомісячний журнал «Diplomatisches Magazin» обрав її для отримання нагороди «Посол року» за видатний внесок у зміцнення соціальних, економічних і культурних відносин між Словенією та Німеччиною. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр нагородив її Великим хрестом заслуг ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина». 2017 року змінила Франца Мікшу[d] на посаді посла Словенії у Швейцарії та посла-нерезидента у Латвії та Ліхтенштейні[11]. У червні 2020 року подала у відставку через незгоду із зовнішньою політикою Словенії. Залишилася жити у Швейцарії. З того часу працює у власній компанії і займається тренінгами в галузі лідерства та особистісного зростання[12].
У червні 2021 року стала однією з 4 співзасновниць (разом з адвокаткою Наташею Пірц Мусар) та президентом словенської асоціації жінок-експертів ONA VE («Вона знає»)[6]. Основна мета асоціації — домогтися рівного гендерного представництва у ЗМІ та на публічних заходах[13].
21 червня 2022 року стала першою, хто висунув свою кандидатуру у президенти Словенії на майбутніх виборах[14][15][16][17][18]. Пізніше свої кандидатури висунули адвокатка Наташа Пірц Мусар, яку підтримав колишній президент Мілан Кучан, психоаналітик Ніна Крайнік[sl], музикант Грегор Безеншек (Gregor Bezenšek), який виступає під псевдонімом SoulGreg Artist, і колишній міністр закордонних справ Анже Логар від Словенської демократичної партії. У разі її обрання члени Руху «Свобода» могли стати трьома першими особами Словенії (Роберт Голоб — голова уряду, Уршка Клакочар-Зупанчич — голова Державних зборів)[19]. Але у серпні зняла свою кандидатуру[20][21].
17 вересня 2024 року призначена європейським комісаром з питань розширення Європейського союзу під головуванням Урсули фон дер Ляйєн на період 2024—2029 років[3][22].
1 грудня 2024 року Кос прибула до Києва разом із Антоніу Коштою, Президентом Європейської ради, та представником ЄС із закордонних справ Каєю Каллас[23].
16 років була одружена з Аароном Марком, вони розлучилися 2018 року. Другий чоловік, Анрі Гетаз, — генеральний секретар Європейської асоціації вільної торгівлі[24][25][26].
{{cite web}}
|last=