Маргарет Ліндсей Хаггінс

Маргарет Ліндсей Хаггінс
Народилася	14 серпня 1848(1848-08-14)[1][2]^[…] Дублін, Ірландія^[d], Сполучене Королівство[5][3][6]
Померла	24 березня 1915(1915-03-24)[1][2]^[…] (66 років) Челсі, Кенсінгтон і Челсі, Великий Лондон, Лондон^[d], Англія, Сполучене Королівство[6] ·хвороба[6]
Поховання	Ґолдерс-Ґрін (крематорій)[3]
Країна	Сполучене Королівство
Діяльність	астрономка, фізикиня, науковиця, фотограф, письменниця
Галузь	астрономія[7], астрофотографія[7], фотографія[7] і спектроскопія[7]
Знання мов	англійська[8][7]
У шлюбі з	Вільям Гаґґінс[5]
Медіафайли у Вікісховищі

Маргарет Ліндсей Гаґґінс

Маргарет Ліндсей Гаґґінс (англ. Margaret Lindsay Huggins; до шлюбу Мюррей (Murray), 14 серпня 1848, Дублін — 24 березня 1915, Лондон)^[9] — ірландсько-англійська наукова дослідниця і астрономка, піонерка в області спектроскопії, фотографка. Співавторка «Атласу представницьких зоряних спектрів» (1899) з чоловіком Вільямом Гаґґінсом.^[10][11]

Життєпис

Мати Маргарет Мюррей померла, коли вона була ще дитиною. Після повторного шлюбу батька Маргарет виховував дідусь Роберт Мюррей, багатий офіцер Банку Ірландії, що займався астрономією і розповів їй про всі сузір'я і те, як їх можна ідентифікувати. Саме дідусь надихнув Маргарет стати астрономкою.

Ранню освіту здобула приватно удома в Дубліні, вивчаючи мистецтво, літературу, мови та музику. Також провела деякий час в школі в Брайтоні, Англія. Через недоступність офіційної підготовки в галузі вивчала популярні книги з астрономії, серед яких «Джон Гершель», «Обриси астрономії». У вільний час вивчала фотографію, що пізніше відіграло роль у її успішній астрономічній кар'єрі.

Зацікавившись спектроскопією, Маргарет Мюррей познайомилася з «астрономічним спектроскопістом» Вільямом Гаґґінсом^[12]. 8 вересня 1875 року одружилася з ним в парафіяльній церкві в Монкстауні, округ Дублін.^[11]

Робота мала великий вплив на повсякденне життя: дім вчених радше був робочим простором, а не місцем для родини. Дітей у пари не було.

Маргарет Гаґґінс померла 24 березня 1915 року у віці 66 років. Її кремували, а попіл зберігається поруч з Вільямом у крематорії Голдерс Грін.^[13] У 1997 році на 23 Лонгфорд Терраса, Монкстаун, Дублін встановлена меморіальна дошка Маргарет Ліндсей Гаґґінс.

Кар'єра

Після одруження «двоє закоханих у зірки»^[14] присвятили себе дослідженням, їхня натхненна дружба призвела до масиву астрономічних знахідок. Їхня співпраця була «одними з найуспішніших партнерських відносин чоловіка і дружини за всю історію астрономії».^[11] Маргарет і Вільям Гаґґінси першими «спостерігали і ідентифікували ряд ліній водню в спектрі зірки Вега».^[12]

Гаґґінс використала навички фотографії у дослідженнях в обсерваторії Тульсе Хіла. У 1875 році Гаґґінси почали фотографічні експерименти, ретельно задокументовані в зошитах обсерваторії. Під час своїх ранніх експериментів з фотографування Сіріуса та Венери використовували різні засоби збереження зображення, наприклад, вологі і сухі пластини.

Крім продуктивної співпраці в обсерваторії Тульсе Хіла, Маргарет Гаґґінс провела багато власних дослідницьких проектів, наприклад, внесла суттєві поліпшення в обсерватне обладнання.

Після 1875 Гаґґінси продовжили ретельну програму фотографічних експериментів. У 1880-х роках пара займалася двома проєктами: фотографування сонячної корони та вивченням туманностей. Другий проєкт став знаковим для дослідниці: попри успішну кар'єру астрономки, газети лише після нього вперше згадали її як співавторку поряд з чоловіком.^[15]

Детальні записи записників, зроблені парою, сприяли їхній першій публікації в 1889 році, що висвітлювала «дослідження спектрів планет». Вони також були серед тих, хто «спостерігали за Новою 1892, Нова Ауріге».^[12] Астрономка відповідала за візуальні спостереження, а разом вони збирали «фотографічні спектри протягом декількох ночей».^[12] Ці різноманітні дослідницькі проекти утримували пару «на передовій астрономічної спектроскопії».

У 1903 році Гаґґінси опублікували останній фрагмент спільного наукового дослідження щодо спектрів деяких радіоактивних речовин.

Гаґґінси працювали разом тридцять п'ять років як рівноправні партнери у дослідженнях.^[15]

Публікації

• Некролог, Вільям Ласселл, 1880.^[16]
• Астрономічний малюнок, 1882.^[17]
• Некролог, Воррен де ла Рю, 1889.^[18]
• Про нову групу ліній у фотографічному спектрі Сіріуса, 1890. ^[19]
• Система зірок, 1890. ^[20]
• Про яскравість зірок Вольфа та Рейє в Cygnus, 1891. ^[21]
• Астролябія, 1895.^[22]
• Астролябія. II. Історія, 1895.^[23]
• Спектроскопічні нотатки, 1897.^[24]
• Атлас представницьких зоряних спектрів від λ 4870 до λ 3300, 1899. ^[10]
• Некролог, Агнес Мері Клерке, 1907.^[25]

Список літератури

1. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
4. Dictionary of Irish Biography — RIA.
   d:Track:Q5273969d:Track:Q110587
5. Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 626. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
   d:Track:Q28721132d:Track:Q16733642d:Track:Q1508259
6. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
   d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
7. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
8. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
9. Brück, Mary T. (2009). Huggins, Margaret Lindsay Murray. У Hockey, Thomas; Trimble, Virginia; Williams, Thomas R. (ред.). The Biographical Encyclopedia of Astronomers. New York: Springer Publishing. ISBN 978-0-387-31022-0. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 22 серпня 2012.
10. Becker, Barbara J. (2011). Unravelling Starlight: William and Margaret Huggins and the Rise of the New Astronomy. Cambridge, England: Cambridge University Press. ISBN 978-1-107-00229-6.
11. Brück, Mary (1991). Companions in Astronomy. Irish Astronomical Journal. 20 (2): 70. Bibcode:1991IrAJ...20...70B.
12. Brück, Mary (1991). Companions in Astronomy. Irish Astronomical Journal. 20 (2): 70. Bibcode:1991IrAJ...20...70B.
13. Brück, M. T. & Elliott, I., "The Family Background of Lady Huggins", Irish Astronomical Journal, Vol.20, NO. 3/MAR, 1992 P.210 [Архівовано 30 червня 2019 у Wayback Machine.]
14. Becker, Barbara J. (2011). Unravelling Starlight: William and Margaret Huggins and the Rise of the New Astronomy. Cambridge, England: Cambridge University Press. ISBN 978-1-107-00229-6.
15. Becker, Barbara J. Exploring the Cosmos. University of California. Архів оригіналу за 26 травня 2017. Процитовано 30 червня 2019.
16. Huggins, Margaret Lindsay (1880). The late Mr. William Lassell, LL.D., F.R.S. The Observatory. 3: 587—590. Bibcode:1880Obs.....3..586H.
17. Huggins, Margaret Lindsay (1882). Astronomical Drawing. The Observatory. 5: 358—362. Bibcode:1882Obs.....5..358H.
18. Huggins, Margaret Lindsay (1889). Warren De La Rue (obituary). The Observatory. 12: 244—250. Bibcode:1889Obs....12..245H. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 листопада 2015.
19. Huggins, William, & Huggins, Margaret Lindsay. (1890). On a new group of lines in the photographic spectrum of Sirius. Sidereal Messenger. (9): 318–319.
20. Huggins, Margaret Lindsay (1882). The System of the Stars. The Observatory. 13: 382—386. Bibcode:1890Obs....13..382.
21. Huggins, W., & Huggins, M. L. (1891). On Wolf and Rayet's Bright-Line Stars in Cygnus. Sidereal Messenger. (10): 49–65.
22. Huggins, Margaret L. (1895). "The Astrolabe." Popular Astronomy. (2): 199–202.
23. Huggins, Margaret L. (1895). "The astrolabe. II. History." Popular Astronomy. (2): 261–266.
24. Huggins, W., & Huggins, M. L. (1897). Spectroscopic notes. The Astrophysical Journal. (6): 322–327.
25. Huggins, Margaret L. (1907). Agnes Mary Clerke. Astrophysical Journal. 25 (3): 226—230. Bibcode:1907ApJ....25..226H. doi:10.1086/141436.