Любка Андрій Степанович

Андрій Любка
Андрій Любка
Ім'я при народженні	Андрій Степанович Любка
Народився	3 грудня 1987(1987-12-03) (37 років) Рига, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	поет, прозаїк, перекладач, есеїст
Alma mater	Варшавський університет
Мова творів	українська
Роки активності	2004 — донині
Напрямок	сучасна поезія, проза
Жанр	верлібр
Magnum opus	Карбід
Премії	Дебют-2007, «Київські лаври» (2011), Лауреат премії імені Юрія Шевельова (2017)
Сайт: lyubka.net.ua
Любка Андрій Степанович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Андрі́й Лю́бка (нар. 3 грудня 1987, Рига) — український письменник романіст, поет, перекладач та есеїст. Член Українського ПЕН.

Життєпис

Народився в Ризі (Латвія), де тоді навчалася його мама. Довгий час мешкав у місті Виноградові Закарпатської області. Закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.

З 2005 по 2009 навчався та закінчив Ужгородського національного університету та отримав ступінь бакалавра з української філології.

2012—2014 — навчався у Варшавському університеті, де отримав ступінь магістра з балканських студій.

Вірші та переклади Любки друкувалися у журналах «Київська Русь», «ШО», «Всесвіт», «Потяг-76», «Post-Поступ», альманахах «Джинсове покоління», «Карпатська саламандра», «Корзо», «Кур'єр Кривбасу» тощо.

Член літоб'єднання Ротонда. 2012 року разом із Dj Dimka Special-K видав альбом аудіовіршів «Перед вибухом поцілуємося».

Любка — частий учасник багатьох українських і міжнародних культурних заходів у Берліні, Варшаві, Києві, Празі, Стамбулі, Кракові, Інсбруку, Ляйпціґу, Львові, Одесі, Харкові, Дармштадті та ін.

Суспільно-політична діяльність

Колумніст видань ART Ukraine, Радіо Свобода, Контракти, Збруч^[1]. Гостьовий редактор спеціального числа польського журналу «Tygiel Kultury», присвяченого сучасній українській культурі (Лодзь, 2010).

Один із організаторів акцій в Ужгороді на підтримку Віктора Ющенка під час Помаранчевої революції. На президентських виборах у Білорусі 2006 року юнак став спостерігачем на виборах та одним із групи радників кандидата в Президенти Аляксандра Мілінкевіча, брав участь у акціях протесту. Просидів 15 діб у білоруській в'язниці та був висланий з країни.^[2]

У 2006—2008 роках очолював студентський парламент Ужгородського національного університету.

У лютому 2012 року читачі порталу Мукачево.нет під час відкритого голосування обрали Андрія Любку «Найзавиднішим женихом Закарпаття».^[3]

У травні 2018 підтримав незаконно засудженого у Росії українського режисера Олега Сенцова^[4].

Після повномасштабного вторгнення

З лютого 2022 році став волонтером та зайнявся допомогою бійцям ЗСУ. Станом на листопад 2024 року він придбав 320 автомобілів для армії^[5].

В січні 2022 року відбувся випуск збірки Андрія Любки «Щось зі мною не так»^[6]

Особисте життя

Живе в Ужгороді. 31 серпня 2017 року одружився з Юлією ­Пелепчук^[7].

16 липня 2020 року у пари народилась донька Уляна.^[8] 26 червня 2023 народилася донька Ярина

Бібліографія

Поетичні збірки

• Андрій Любка. Вісім місяців шизофренії. — У. : Ліра, 2007. — 60 с. — ISBN 978—966 8266-61-4.
• Андрій Любка. Тероризм:Навчальний посібник, вибрані поезії. — Л. : Піраміда, 2008. — 104 с. — ISBN 978—966-441-083-7.
• Андрій Любка. Сорок баксів плюс чайові. — Кам'янець-Подільський : Meridian Czernowitz, 2012. — 130 с. — ISBN 978—966-2771-07-7.

Проза

Романи

• Андрій Любка. «Карбід», роман. Чернівці: Книги — ХХІ; Meridian Czernowitz, 2015. 286 с. ISBN 978-617-614-103-7
• Андрій Любка. «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан», роман. Чернівці: Книги — ХХІ; Meridian Czernowitz, 2018. 336 с. ISBN 978-966-97679-7-4
• Андрій Любка. «Малий український роман». Чернівці: Книги — ХХІ; Meridian Czernowitz, 2020. 208 с. ISBN 978-617-7807-07-9

Збірки короткої прози

• Андрій Любка. «Кілер. Збірка історій», збірка оповідань. Львів: ЛА «Піраміда». 2012. ? стор. ISBN 978-966-441-257-2
• Андрій Любка. «Спати з жінками», збірка есеїв і колонок . Чернівці: Книги — ХХІ; Meridian Czernowitz, 2014. 168 с. ISBN 978-966-2147-57-5^[9]
• Андрій Любка. «Кімната для печалі», збірка оповідань. Чернівці: Meridian Czernowitz, 2016. 192 с. ISBN 978-617-614-148-8
• Андрій Любка. «Саудаде», збірка оповідань. Чернівці: Meridian Czernowitz, 2017. 192 с. ISBN 978-617-614-172-3
• Андрій Любка. «Кілер+», збірка оповідань. Чернівці: Книги — ХХІ; Meridian Czernowitz, 2018. 176 с. ISBN 978-617-614-197-6
• Андрій Любка. «У пошуках варварів. Подорож до країв, де починаються й не закінчуються Балкани». Чернівці: Meridian Czernowitz, 2019. 384 с. ISBN 978-617-7807-01-7
• Андрій Любка. «Щось зі мною не так». — Кам'янець-Подільський : Meridian Czernowitz, 2022. — 256 с. — ISBN 9786178024215.
• Андрій Любка. «Війна з тильного боку» — Чернівці: Meridian Czernowitz, 2024. 280 с. ISBN 978-617-7807-15-4

Казки

• «Казкето-Друкето» (2024)^[10]

Переклади іншомовних авторів українською

• Богдан Задура. Нічне життя / пер. з пол. Андрій Любка. — Л. : Піраміда, 2012. — 140 с. — ISBN 9789664412862.
• Богдан Задура. Найгірше позаду / пер. з пол. Андрій Любка. — Ч. : Книги - XXI, 2015. — 164 с. — ISBN 978-617-614-101-3.
• Лідія Осталовська. Акварелі / пер. з пол. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ; Meridian Czernowitz, 2014. — 192 с. — ISBN 978-617-614-043-6.
• Марко Поґачар. Людина вечеряє в капцях свого батька / пер. з хор. Андрій Любка, Алла Ткаренко. — Ч. : Книги - XXI, 2015. — 164 с. — ISBN 978-617-614-149-5.
• Срджан Валяревич. Комо / пер. з хор. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ, 2016. — 208 с. — ISBN 978-617-614-123-5.
• Светислав Басара. Фама про велосипедистів / пер. з хор. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ, 2017. — 288 с. — ISBN 978-617-614-188-4.
• Мухарем Баздуль. Концерт / пер. з хор. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ, 2018. — 112 с. — ISBN 978-617-614-211-9.
• Мілєнко Єрґович. Батько / пер. з хор. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ, 2018. — 192 с. — ISBN 978-617-614-226-3.

Також до збірки «Антологія молодої поезії США» (2016) увійшли такі переклади Андрія Любки:

• Л. Ламар Вілсон — «Дорогий дядечко Сем»;
• Джулія Елізабет Ґуез — «Епілог», «Яким би могло бути повноліття на Півдні», «Молочний зуб»;
• Брендон Крайтлер — «Джон Вейн на муніципальному показі»;
• Марк Маккі — «І Господь Бог робив одяг зі шкіри»;
• Стівен Мотіка — «Ніч серед дубів»;
• Самотній Христофор — «Справжня любов», «Імператор, він мов цілковитий контроль»;
• Закарі Шомберґ — «Що мене вб'є», «Озеро», «Прекрасний острів».

Переклади творів Любки іншими мовами

Окремі вірші автора перекладено англійською, німецькою, сербською, португальською, російською, білоруською, чеською та польською мовами.

Польською

• Andriy Lubka. Killer. — Biuro Literackie, 2013. — 125 с. — ISBN 9788363129392.
• Andriy Lubka. Karbid. — Warsztaty Kultury w Lublinie, 2016. — 200 с. — ISBN 9788364375170.
• Andriy Lubka. Pokój do smutku. — Warsztaty Kultury w Lublinie, 2018. — ? с. — ISBN 9788364375279.

Німецькою

• Andrij Ljubka: Notaufnahme. Ukrainische Gedichte. Aus dem Ukrain. von Team-Baes-Low-Lectured. Edition BAES. Zirl 2012. ISBN 978-3-9503233-2-0.

Англійською

• Carbide. Translated by Reilly Costigan-Humes and Isaac Stackhouse Wheeler. Jantar Publishing, London 2020.

Сербською

• Карбид. Превео Андриј Лаврик. Архипелаг, Београд, 2021.

Фільмографія

2013 року Андрій зіграв головну роль поета-ловеласа в романтичному кліпі [Архівовано 31 січня 2014 у Wayback Machine.] пісні «До мило́ї» гурту «Rock-H (Рокаш)».^[11]

Премії та стипендії

• Лауреат літературної премії «Дебют» (2007)
• Лауреат літературної премії «Київські лаври» (2011)
• Гість письменницької резиденції, стипендіат «Homines Urbani» Stowarzyszenie Willa Decjusza в Кракові, Польща (2009).
• Гість письменницької резиденції, стипендіат Ventspilshouse, Латвія (Вентспілс, 2010).
• Стипендіат програми міністра культури Польщі «Gaude Polonia», Варшава, Польща (2010 та 2012).
• Гість письменницької резиденції, стипендіат Internationales Haus der Autorinnen und Autoren Graz (Ґрац, Австрія, 2012).
• Один із кураторів Міжнародного літературного фестивалю «Київські лаври — 2009».
• Один із кураторів Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz.
• Один із кураторів Міжнародного літературного фестивалю «Київські лаври — 2013».
• Лауреат літературної премії Фонду Ковалевих за найкращу прозову книжку року (2017).
• Лауреат премії імені Юрія Шевельова за модерну есеїстику («Саудаде», 2017).
• Лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського (2024)^[12].

Антипремії

• 2020 — премія «Золотий хрін» за найгірший опис сексу в українській літературі («Малий український роман»).^[13]

Примітки

1. http://www.lyubka.net.ua/index.php/biography [Архівовано 14 серпня 2017 у Wayback Machine.] Персональний сайт письменника: біографія (доступ у січні 2015)
2. Розмова з Андрієм Любкою (gazeta-uzhgorod.com). Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 18 вересня 2008.
3. [1]
4. «Я голодую з Сенцовим» — український письменник закликав підтримати режисера, який тиждень голодує [Архівовано 27 травня 2018 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 20.05.2018
5. Закарпатець Андрій Любка купив для ЗСУ ювілейне 320-те авто. Mukachevo.net (укр.). 23 листопада 2024. Процитовано 12 грудня 2024.
6. АНДРІЙ ЛЮБКА в Києві: книга «Щось зі мною не так» та ЧИТАННЯ ОПОВІДАНЬ з неї. Інтерв’ю, нові твори. (укр.), процитовано 16 липня 2023
7. Андрій Любка одружився в Угорщині. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018.
8. Письменник Андрій Любка вперше став батьком.
9. Спати з жінкам на сайті видавця Meridian Czernowitz^{[недоступне посилання з липня 2019]}
10. Андрій Любка написав книжку для малят у «співавторстві» з трирічною донькою, Укрінформ, 25.04.2024
11. Rock-H / Рокаш — До милої (official video). Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 6 січня 2017.
12. Любка отримав премію імені Конрада, Укрінформ, 16.12.2024
13. Сексуальна помста політикам. Премію «Золотий хрін» отримав Андрій Любка [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] // BBC News Україна, 22 січня 2021.

Посилання

• Андрій Любка в програмі Вечір з Княжицькоим: Те, що ти пишеш українською мовою, це вже патріотично [Архівовано 1 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• Андрій Любка: Я помру або молодим поетом, або старим президентом [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Книжка — не меседж, а знак запитання. Виховувати своїми творами — це дуже тупо — інтерв'ю Андрія Любки з Романом Скрипіним та Данилом Яневським (2016).
• Статті Андрія Любки [Архівовано 26 квітня 2019 у Wayback Machine.] у газеті Збруч
• Андрій Любка: кожна країна має своїх «сусідів-варварів» // Читомо [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.]

Сучасна українська література   Українці   Біографії   Закарпаття   Історія України   Україна