Вперше село Лука згадується у писемних джерелах 1721 як населений пункт Лубенського полку.
1781–96 — у складі Чернігівського намісництва,
1796—1802 — Малоросії,
1802—1925 — Полтавської губернії;
1781–96 та 1803—1923 — Лохвицького повіту.
У XIX — на початку XX століття — центр волості.
У 1859 році у селі Лука проживали 2552 особи, було 424 двори.
У 1863 році — відповідно 2580 особи та 424 двори.
У ХІХ столітті діяли Георгіївська церква (дерев'яна, зведена у 1771 році), сільське училище, працювали винокурня і пивоваренні заводи.
Переважна більшість жителів займалася сільсько -господарським виробництвом, а також теслярством (8 господарств), кравецтвом (2), шевством (1), ткацтвом (17).
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Лохвицької міської громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Лохвицького району, село увійшло до складу новоутвореного Миргородського району Полтавської області[2].
Географія
Село Лука розташоване на лівому березі річки Сула, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Ручки, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Гиряві Ісківці, на протилежному березі — село Степуки. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. По селу протікає струмок що пересихає із загатою. Поруч проходять автомобільна дорога Р60 та залізниця, станція Юсківці за 2 км.
Об'єкти соціальної сфери
Школа.
Музична школа.
8 магазинів.
2 кафе.
Дитячий садок
Бібліотека
Лікарня
2 церкви
Будівля старости села
Пам'ятки
Біля села розташований гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Середньосульський».
У селі на початку 20 ст. було збудовано трикомплектну школу Лохвицького земства за проєктом Опанаса Сластіона у стилі "Український модерн"
Джерела
Лука: на вітрах століть: [іст. нарис про село на Полтавщині] / Галина Шибанова. — Полтава: Фірма «Техсервіс», 2015. — 239 с. : іл., карти, портр. ; 20 см. — Бібліогр.: с. 237 (11 назв). — 300 пр. — ISBN 978-617-7038-50-3