Лука Гуаданьїно

Лука Гуаданьїно
італ. Luca Guadagnino
Лука Гуаданьїно на Берлінале-2017
Дата народження	10 серпня 1971(1971-08-10)[1][2][3] (53 роки)
Місце народження	Палермо, Італія
Громадянство	Італія
Професія	кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, режисер
Alma mater	Римський університет ла Сапієнца і Університет Палермо
Роки активності	1997—
IMDb	ID 0345174
Висловлювання у Вікіцитатах Лука Гуаданьїно у Вікісховищі

Лу́ка Гуаданьї́но (італ. Luca Guadagnino; нар. 10 серпня 1971, Палермо, Італія) — італійський кінорежисер та сценарист^[4]. Володар «Срібного лева» Венеційського кінофестивалю за найкращу режисерську роботу (2022, фільм «Цілком та повністю»).

Біографія

Лука Гуаданьїно народився 1971 року в Палермо у родині батька-сицилійця і матері-алжирки^[5][6]. Він провів своє раннє дитинство в Ефіопії, де його батько викладав історію та італійську мову^[7]. Закінчив Палермський університет, де вивчав літературу^[7], та факультет історії і критики кіно в Римському Університеті ла Сап'єнца. Там він захистив дисертацію, в основу якої лягла біографія американського актора Джонатана Деммі^[8].

Режисерським дебютом Луки став фільм «Протагоністи», який брав участь у конкурсі Венеційського кінофестивалю 1999 року. Стрічка була відзначена «Призом Федерації італійських кіноклубів — особлива згадка». У 2003 році Гуаданьїно зняв фільм «Цивілізований світ» (італ. Mundo Civilizado), який був представлений на кінофестивалі в Локарно.

Міжнародну відо́мість та визнання режисер здобув у 2009 році, після виходу його фільму «Я — це кохання». Фільм був представлений на Венеційському кінофестивалі, Берлінському кінофестивалі й фестивалі Санденс, де отримав хороші відгуки критиків. «Я — це кохання» був номінований на премію «Оскар» як «Найкращий іноземний фільм», а також на «Золотий глобус» і Премію BAFTA.

У 2012 році Лука Гуаданьїно зняв короткометражний фільм «Двовладдя», який позитивно зустріли критики. У 2013 році він зняв документальний фільм «Бертолуччі про Бертолуччі», який був представлений на Венеційському кінофестивалі.

У 2015 році Гуаданьїно зняв драматичний детектив «Великий сплеск», який є ремейком стрічки «Басейн» (1969). Головні ролі у фільмі виконали Тільда Свінтон, Матіас Шонартс, Рейф Файнз і Дакота Джонсон^[9]. Фільм став переможцем на Венеційському кінофестивалі в номінаціях «Soundtrack Stars Award» і «Best Innovative Budget Award»^[10].

Лука Гуаданьїно двічі був членом журі Туринського кінофестивалю: в 2010 році — журі Венеційського кінофестивалю^[11], а 2011 року — головою журі кінофестивалю в Бейруті.

У 2011 році Гуаданьїно дебютував на театральній сцені, поставивши оперу «Фальстаф» Джузеппе Верді в театрі «Філармоніко» (італ. Teatro Filarmonico) у Вероні.

У 2017 році вийшов фільм Луки Гуаданьїно «Назви мене своїм ім'ям». Драма, що оповідає історію романтичних стосунків між 17-річним юнаком та 24-річним ученим, мала чималий міжнародний успіх, зібравши численні престижні фестивальні та професійні нагороди й номінації, серед яких «Золотий глобус», BAFTA та інші^[12][13]. 2018 року фільм був номінований у 4-х категоріях на здобуття кінопремії «Оскар» Американської кіноакадемії, зокрема, за найкращий фільм^[14][15].

У 2018 році Гуаданьїно зняв нову інтерпретацію стрічки Даріо Ардженто 1977 року «Суспірія» — однойменний фентезійний містичний трилер з Дакотою Джонсон та Тільдою Свінтон у головних ролях. Світова прем'єра фільму відбулася 1 вересня 2018 року на 75-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де він брав участь в основній конкурсній програмі у змаганні за «Золотого лева»^[16][17].

У 2024 році Гуаданьїно випустив два психологічні фільми: спортивну трагікомедію «Суперники» та драму «Квір». В останньому режисер повернувся до теми гомосексуальних відносин, створивши «численні та досить скандальні» секс-сцени^[18].

Особисте життя

Лука Гуаданьїно є відкритим геєм^[19][20]. Він мешкає та працює в палаццо 17-го століття в центрі Креми, міста, що розташовується за 40 км від Мілану^[7].

Фільмографія

Рік		Назва українською	Оригінальна назва	Режисер	Сценарист	Продюсер
1997	к/м	Хто	Qui
1999		Протагоністи	The Protagonists
2000	к/м		L'uomo risacca
2002	к/м	Тільда Свінтон: Фабрика кохання	Tilda Swinton: The Love Factory
	к/м	Червоний	Rosso
2003	д/ф	Цивілізований світ	Mundo civilizado
2004	д/ф		Cuoco contadino
2005		Мелісса: Інтимний щоденник	Melissa P.
2007	к/м	Частина друга	Part deux
	к/м		Delfinasia
2009		Я — це кохання	Io sono l'amore
2010	к/м	Двовладдя	Diarchia
2011	д/ф	Несвідомий італійський	Inconscio italiano
2012	к/м	Доля	Destinée
	к/м	Тут	Here
	к/м	Один плюс один	One Plus One
		Власники будинку	Padroni di casa
2013	д/ф	Бертолуччі про Бертолуччі	Bertolucci on Bertolucci
	к/м	Міські історії	Walking Stories
2014	к/м	Відродження життя	A Rose Reborn
2015		Великий сплеск	A Bigger Splash
		Антонія	Antonia.
2017		Назви мене своїм ім'ям	Call Me by Your Name
2018		Суспірія	Suspiria
		Ріо	Rio
2019	к/м	Приголомшлива дівчина	The Staggering Girl
2020	д/ф	Мисливці за трюфелями	The Truffle Hunters
	д/ф	Сальваторе: Чоботар мрій	Salvatore: The Shoemaker of Dreams
	с	Ми ті, хто ми є	We Are Who We Are
	к/м	Квіти, Квіти, Квіти	Fiori, Fiori, Fiori
2022		Цілком та повністю	Bones & All
2024		Суперники	Challengers
		Квір	Queer
2025		Після полювання	After the Hunt

Визнання

Список нагород не є вичерпним

Нагороди та номінації Луки Гуаданьїно^[21]

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1999	Призом Федерації італійських кіноклубів (FEDIC) — Особлива згадка	Протагоністи	Перемога
2015	Золотий лев	Великий сплеск	Номінація
	Премія Soundtrack Stars		Перемога
	Премія Best Innovative Budget		Перемога
	Премія Green Drop		Номінація
2018	Золотий лев	Суспірія	Номінація
	Квір-лев		Номінація
Міжнародний кінофестиваль в Санта-Барбарі
2010	Приз журі за найкращий міжнародний фільм	Я — це кохання	Номінація
Кінофестиваль в Боулдері (Колорадо, США)
2010	Найкращий художній фільм	Я — це кохання	Номінація
Італійський національний синдикат кіножурналістів
12010	Премія «Срібна стрічка» за найкращий оригінальний сюжет	Я — це кохання	Номінація
2014	Найкращий документальний фільм про кіно	Бертолуччі про Бертолуччі	Номінація
Асоціація кінокритиків Північного Техасу
2011	Найкращий фільм іноземною мовою	Я — це кохання	Перемога
Премія «Золотий Грааль»
2011	Найкращий комедійний режисер	Я — це кохання	Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2017	Премія «Тедді» за найкращий художній фільм	Назви мене своїм ім'ям	Перемога
Кінофестиваль Chéries-Chéris
2017	Гран-прі Chéries-Chéris за найкращий художній фільм	Назви мене своїм ім'ям	Перемога
Гентський міжнародний кінофестиваль
2017	Гран-прі за найкращий фільм	Назви мене своїм ім'ям	Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні
2017	Премія «Себастьян» за найкращий фільм	Назви мене своїм ім'ям	Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Торонто
2017	Премія «Вибір народу»	Назви мене своїм ім'ям	Номінація
Мельбурнський міжнародний кінофестиваль
2017	Премія «Народний вибір»	Назви мене своїм ім'ям	Перемога
Міжнародний кінофестиваль в Сант-Луїсі
2017	Приз глядацьких симпатій	Назви мене своїм ім'ям	Перемога
Сіднейський кінофестиваль
2017	Приз глядачів	Назви мене своїм ім'ям	Номінація
Премія «Готем»
2017	Незалежна кінопремія	Назви мене своїм ім'ям	Перемога
	Приз глядачів		Номінація
Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса
2017	Найкращий режисер	Назви мене своїм ім'ям	Перемога
Премія «Золотий глобус»
2018	Найкращий фільм — драма	Назви мене своїм ім'ям	Номінація
Премія CinEuphoria
2018	ТОП-10 фільмів року	Назви мене своїм ім'ям	Перемога
Премія «Незалежний дух»
2018	Найкращий художній фільм	Назви мене своїм ім'ям	Номінація
Лондонське коло кінокритиків
2018	Кінорежисер року	Назви мене своїм ім'ям	Номінація
Премія AACTA
2018	Найкращий режисер	Назви мене своїм ім'ям	Номінація
Премія Американського кіноінституту
2018	Фільм року	Назви мене своїм ім'ям	Перемога
Премія BAFTA
2018	Найкращий фільм	Назви мене своїм ім'ям	Номінація
	Премія Девіда Ліна за найкращу режисуру		Номінація
Премія «Оскар»
2018	Найкращий фільм року	Назви мене своїм ім'ям	Номінація
Премія Європейської кіноакадемії
2018	Приз глядацьких симпатій	Назви мене своїм ім'ям	Перемога
Премія «Давид ді Донателло»
2019	Найкращий фільм	Назви мене своїм ім'ям	Номінація
	Найкращий режисер		Номінація
	Найкращий адаптований сценарій		Перемога
	Найкращий продюсер		Номінація

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #138500746 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
3. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
   d:Track:Q50358336
4. @suspiriamovie (10 серпня 2018). Buon compleanno, Luca (Твіт) — через Твіттер.
5. Grazia d'Annunzio (August 30, 2010), «Mi piace essere un outsider naturale» [Архівовано 28 січня 2018 у Wayback Machine.] Vogue Italia
6. Paola Piacenza (July 23, 2011), Luca Guadagnino: «Racconto il lato inconfessabile dell'Italia» [Архівовано 19 квітня 2018 у Wayback Machine.], Io Donna, Corriere della Sera
7. Thomas, Dana (1 серпня 2016). One Italian Filmmaker’s Ultimate Set — His Own Home. The New York Times. Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 12 січня 2018.
8. Luca Guadagnino. Göteborg Film Festival (англ.). 23 листопада 2015. Архів оригіналу за 24.08.2017. Процитовано 12.01.2018.
9. Corriere.it - Argento: «Il remake di Suspiria? Mi mette ansia e mi imbarazza». Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
10. Cinema, tre film siciliani al Festival di Venezia | Notizie dalla Sicilia — Quotidiano di cronaca politica turismo — Giornale Siciliano — Blog Sicilia. Архів оригіналу за 31 липня 2015. Процитовано 12 січня 2018.
11. Marlen Vazzoler. Venezia 2010: il photocall della giuria. MYmovies.it (італ.) . 1.09.2010. Архів оригіналу за 21 вересня 2012. Процитовано 12.01.2018.
12. Golden Globes: Full list of nominees. BBC News. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 26 грудня 2017.
13. Оголошено номінантів британської кінопремії BAFTA. Детектор медіа. 9 січня 2018. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 10.01.2018.
14. 2018 Oscar Nominations: ‘The Shape of Water’ Leads With 13 Nominations. New York Times. 23 січня 2018. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
15. Оголошено номінантів на «Оскар-2018». Повний перелік. Детектор медіа. 23 січня 2018. Архів оригіналу за 24.01.2018. Процитовано 24.01.2018.
16. Biennale Cinema 2018 / Selezione ufficiale. La Biennale di Venezia (італ.) . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 4.09.2018.
17. Camillo De Marco. Venice 2018: A well-rounded panorama of film. Cineuropa (англ.) . 25 липня 2018. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 4.09.2018.
18. Guadagnino: “Queer sarà il mio film più personale”
19. Pulver, Andrew (4 лютого 2016). A Bigger Splash director: ‘Italian cinema is mostly a bureau for tourism’. The Guardian. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2017.
20. Luca Guadagnino. Purple.fr. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 12 січня 2018.
21. Нагороди та номінації Луки Гуаданьїно на сайті IMDb (англ.)

Посилання

• Лука Гуаданьїно на сайті MYmovies.it (італ.)
• Лука Гуаданьїно на сайті Kino-teatr.ua
• Лука Гуаданьїно на сайті KinoFilms.ua
• Інтерв'ю з Лукою Гуаданьїно [Архівовано 26 січня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Cineuropa (англ.)

Біографії   Італія   Кінематограф