Село розташоване на річці Кропивна за 11 км на південний схід від районного центру — міста Золотоноша та за 9 км від залізничної станції Золотоноша.
Історія
Перші документальні згадки про село датуються 1615 роком у «Люстрації королівських маєтностей». Кропивна ввійшла в історію як славне козацьке полкове містечко.
У 1842 році у Кропивні відкрито земську школу. Станом на 1885 рік було 2 020 мешканців, 380 господарств, базар, чотири ярмарки, 16 вітряків, водяний млин, дві олійниці, кузня.
У роки німецько-радянської війни на фронтах загинуло 249 кропивнян, на честь яких встановлено обеліск Слави. З села в Німеччину було вивезено 206 осіб. 167 кропивнян нагороджено бойовими орденами і медалями. 25 вересня1943 року Кропивну відвойовано у нацистів.
1950 року колгоспи об'єднали в одне господарство «Зоря комунізму», головою якого було обрано Приходька Михайла Івановича.
Нині в селі розташовані два сільськогосподарські підприємства: ТОВ «Кропивна» та СВК «Струмок», у користуванні яких — 3 964 гаорної землі. Функціонує Кропивнянська спеціалізована ЗОШ з поглибленим вивченням окремих предметів, у якій навчається понад 200 дітей. Відкрито Дитячий будинок для дітей шкільного віку, де проживають діти-сироти та діти, позбавлених батьківського піклування.
Кропивна має Будинок культури, сільську бібліотеку, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, заклади торгівлі різних форм власності, відділення зв'язку та Ощадного банку України. Село телефонізовано, радіофіковано, газифіковано. Діє сільська церква, релігійна громада православної церкви.
↑Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 107, 255