Кречкова

Село Кречкова пол. Krzeczkowa Координати 49°44′00″ пн. ш. 22°36′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Перемишльський повіт Гміна Красичин Населення 101 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-741 Автомобільний код RPR SIMC 0604844 GeoNames 767317 OSM r6851485  ·R Кречкова Кречкова (Польща) Кречкова Кречкова (Підкарпатське воєводство)

Кречкова (пол. Krzeczkowa) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Красичин Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 101 особа (2011^[1]).

Географія

Село розташоване на відстані 7 кілометрів на південний захід від центру гміни села Красичина, 14 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 55 кілометрів на південний схід від центру воєводства— міста Ряшів.

Історія

За деякими джерелами село Кречкова існує вже від початку 15 ст.^[2] Згадується як власність Михайла з Холовиць. Напочатку існування села назва варіювалась як Кречкова Воля , що потім стала вважатись деякою частиною села.

В 1507 році в селі вже існувала православна церква, що по деяким джерелам стояла в зовсім іншому місці від наступних.^[2]

Спочатку село входило в склад королевщини староства Перемиського, в 15 ст. стало відʼєднаним і стало центром неміського староства з трьох сіл : Вільшан, Холовиць і власне Кречкової.

За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства.

Також варто згадати те що в 1626 році Кречкова та навколишні села часто страждали від Турецької навали.^[2]

В XVII ст засновником і патроном парафії був староста кречковський Феліціан Левицький.

У 1880 р. Кречкова належала до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 760 жителів і 3 на землях фільварку (всі — греко-католики, за винятком кількох римо-католиків).^[3]

У 1939 році в селі проживало 1100 мешканців, з них 1070 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 5 поляків, 5 євреїв^[4]. Село входило до об’єднаної сільської ґміни Ольшани Перемишльського повіту Львівського воєводства.

Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області^[5]. В лютому 1941 в селі був організований колгосп ім.Хрущова.^[6]

В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави^[7]. В село заселено поляків.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Йосифинський кадастр

За указом імператора в селі Кречкова як і в інших селах Галичини було проведено перший земельний кадастр 1785-1787 років.

За даними кадастру власником села на той час був Йозеф Грабʼя Рогала Левицький а описувати кордони допомагали

такі жителі села :

Війт - Сенько Війтів (Senko Woytow)

Пересічний - Андрій Гречаник (Andrzej Hreczanik)

Іван Хомʼяк (Iwan Chomiak)

Старший з громади - Іван Фок (Iwan Foc)

Андрій Олесик (Andrzej Olesik)

Старий лісник - Іван Місєчков (Iwan Misieczkow)

В селі існували такі ниви:

1. Огроди
2. Могилки
3. Вихадова
4. Кривуля
5. Гора Мутова
6. Лаз
7. Грабник
8. Ровенець
9. Кіков
10. Горб Ушиви
11. Камʼяна гірка
12. Папортно
13. Ділець
14. Під Дебрами
15. Гора Савчина
16. Полюйки
17. Максимовичі
18. Лясів

Церкви

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у с.Кречкова,
рисунок 1928 року,
розібрана у 1963 р.

Церкви в селі

Назва церкви	Роки Існування	Матеріал
Церква Успіння Пр. Богородиці	1507-?	Деревʼяна
Церква Архангела Михаїла	1700-ті - 1906(розібрана)	Деревʼяна
Церква Успіння Пр. Богородиці	1906-1918	Мурована
Каплиця	1926-1932	Деревʼяна
Церква Успіння Пр. Богородиці	1935(Відновлена) - 1963	Мурована

Перша деревʼяна церква в селі існувала вже в 1507 році. До 1906 р. у селі була дерев’яна трьох купольна церква .У 1935 р. на місці попередньої мурованої у 1906 р. і зруйнованої під час війни українці відбудували муровану греко-католицьку церкву Успіння Пр. Богородиці. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Вільшани Перемиського деканату Перемишльської єпархії. Розібрана поляками заселеними у село після виселення українців у 1963 році.

За деякими даними священника села вбили чи 18 липня 1944 чи 2 вересня 1945^[8] , можливо це два різних парохи . 18 липня парох села Богдан Семків був замордований поляками.^[9] А 2 вересня поляки замордували пароха який їхав на відправу служби у Купній.

Школа та гуртки

З 1863 року в парафії існувала парохіяльна школа, що в 1874 стала філіальною.

В 1911 школа розділилась та було відкрито 4 школи: Двоклясову в Вільшанах, одноклясову в Кречковій, Мільнові і Холовицях.

Спочатку школа існувала як школа з руською мовою навчання, потім почала згадуватись як школа з навчання Української мови та літератури.

Кількість учнів школи

Рік	Кількість
1911	153
1912	153
1914	450(загалом в парафії)
1928	114

В 1934 році в селі реєстрували гурток національно-українського педагогічного товариства "Рідна Школа" ім. Тараса Шевченка. В 1936 українське спортивно-гімнастичне товариство "Сокіл". А в 1931 читальню Просвіти.

Демографія та Парафіяни(Мешканці)

Парафіяни церкви в Кречковій

Рік	Кількість парафіян	Рік	Кількість Парафіян
1848	525	1893	748
1849	515	1894	645
1856	496	1895	752
1857	492	1896	756
1858	495	1897	756
1859	476	1898	756
1863	476	1899	756
1870	478	1900	756
1869	486	1901	858
1873	578	1902	858
1874	553	1903	865
1875	598	1904	865
1879	634	1905	865
1880	636	1906	865
1881	636	1907	865
1883	649	1908	881
1884	711	1910	893
1885	711	1911	913
1886	714	1912	951
1887	716	1913	951
1888	719	1914	984
1889	719	1918	780
1890	720	1926	923
1891	726	1928	925
		1932	924
		1934	957
		1937	1014
		1938-39	1030

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][10]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	56	16	37	3
Жінки	45	10	32	3
Разом	101	26	69	6

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Historia. Parafia Olszany (pl-PL) . Процитовано 20 вересня 2024.
3. Krzeczkowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 772. (пол.)
4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
5. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
6. Організовуються нові колгоспи. — Виробляємо замки з відходів. Збруч (укр.). Процитовано 20 вересня 2024.
7. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 22 березня 2018.
8. ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ СТОСУНКИ В 1942—1947 РОКАХ У ДОКУМЕНТАХ ОУН ТА УПА (PDF).
9. Неповний рахунок жертв УКЦеркви, що були переслідувані й загинули у межах комуністичної Польщі | Патріярхат (укр.). 3 листопада 2020. Процитовано 19 вересня 2024.
10. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.