Старе Місто веде свою історію з XIII століття. Це найбільший «живий» середньовічний комплекс Греції. Найбільшим на архітектуру міста був вплив венеційців, які правили тут впродовж 400 років. Найвизначнішими спорудами цього періоду є Стара фортеця (морська, XII — XVI ст.) і Нова фортеця (берегова, XVII ст.). На території Старої фортеці знаходиться музей, де проводяться щорічні виставки місцевих художників. У Старій фортеці в літній час влаштовують вистави з іонійськими народними танцями та світлозвукові шоу. Венеційці прикрасили Керкіру пам'ятниками, площами, церквами і багатоповерховими будинками з червоними дахами, так що вона стала схожа на італійське місто епохи Відродження[2]. Під час Середземноморського походуФ. Ф. Ушакова (1798—1800) в листопаді 1798 року фортеця була в облозі російського десанту і в лютому1799 року капітулювала.
Поруч з містом розташована Бухта Гаріця, яка є місцем стоянки багатьох дорогих приватних яхт.
Після венеційців влада над островом спочатку перейшла до французів, а потім до англійців. Від них місту дісталися площа Еспланада (або Спінада), найкрасивіша і жвава площа столиці. На площі розташований пам'ятникІоанну Каподистрію, який був уродженцем Керкіри і першим президентом Греції. Також тут розташований перистиль генералу Томасу Мейтленду (перший Верховний комісар Британії на острові).
Вулиця Лістон, що являє собою склепінчасту галерею, де розмістилися кафе, ресторани і магазини. Вона будувалась як мініатюрна копія паризької вулиці Рю де Ріволі. Вона складається з двох довгих будівель на перших поверхах склепіннихгалерей, під якими розташувалися ресторани і кафе[3].
На початку XX століття в місті мешкало близько 30 тисяч осіб[4].
Палаци
Палац Святих Михайла та Георгія, який слугував резиденцією Верховному комісару, а нині розміщує у своїх залах Музей азійського мистецтва. Головна будівля палацу має три поверхи. На його фасаді є колони з тріумфальними арками, одна присвячена святому Михайлу, а друга присвячена святому Георгію. За тріумфальними арками розташовані менші, симетрично розташовані будівлі з кожного боку головної будівлі[5]. На карнизідаху головної будівлі є скульптури скульптора Павлоса Просалентіса із зображенням семи Іонічних островів, а на середній видно ріг, який вважається англійським символом. У внутрішньому оздобленні Палацу переважає бронза та мармур, а скляний купол, розташований в центрі, дає багато сонячного світла в приміщенні палацу.[6]
Як і в практично будь-якому грецькому місті, у Керкірі є Археологічний музей, де можна побачити залишки місцевого храму Артеміди, датованого 590 до н. е.
Незвичайна церква Святого Георгія на території Старої фортеці, яка була побудована англійцями в доричному стилі і нагадує давньогрецький храм. Церква Святих Ясон і Сосипатр (12 ст.), вважається найяскравішим пам'ятником Візантії.
Серед католицьких соборів цікавим є Собор Святого Якова та Святого Христофора, який є базилікою з дерев'яним дахом та шістьма бічними каплицями (по три з кожної бокової сторони храму), які з'єднані з основним простором арочними отворами. Загальна площа храму з каплицями понад 600 кв.м. ентральна частина фасаду двоповерхова складається з трьох частин, оздоблених тосканськимипілястрами з трикутним фронтоном. По обидва боки від центральної частини фасаду з фронтоном по бокових частин першого поверху фасаду розташовуються вигнуті елементи (леза). Улаштування фасаду нагадує деякі приклади церков пізнього бароко у Венеції. Також на фасаді розташована Дзвіниця із зубцями та в глибині церкви пірамідальна вежа.[7]
↑Kopanas, Dimitrios (2019). Family and Labour in Corfu Manufacturing, 1920–1944. The Historical Review/La Revue Historique. 15 (1): 131. doi:10.12681/hr.20447. ISSN1791-7603.