Залізний засув на дверях комори.Старовинний засув.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Засув (значення).
За́сув[1], зменш.за́сувка[2], діал.за́сов[3] — рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки тощо. Має вигляд дерев'яного чи металевого бруса, що пересувається у скобах, укріплених на дверях (стулках воріт) і одвірку. Замки для закривання дверей на основі засувів використовувалися уже в Давньому Єгипті[4].
Вдосконалений засув, який можна відперти ззовні найпростішим ключем, відомий як «бганий замок»[5].
За́крутка, за́вертка — запірний пристрій у вигляді брусочка, що обертається на забитому в щось гвіздку[6][7].
Клямка (від сер-в.-нім.klamm, пор. «клема»)[8] — запірний пристрій у вигляді пластинки з важільцем, яка на відміну від засува закріплена одним кінцем на осі й може підійматися й опускатися[9].
Прого́нич — металевий стрижень, що використовувався для замикання віконниць, дверей, воріт[10].
Ригель — засувка накладного чи врізного замка, що забезпечує запирання, входячи в гніздо на одвірку
Шпінгале́т (через рос.шпингалет і нім.Spaniolett від фр.espagnolette — «запірна ручка для вікон», букв. — «іспаночка»)[11] — засувка у вигляді металевого стрижня чи пластинки з боковим важільцем[12]. Використовується для запирання хвірток, стулок вікон, кватирок.
.jpg)
.JPG)
