Загребський собор (хорв.Zagrebačka katedrala), повна назва — Собор Внебовзяття Діви Марії і святих Степана та Владислава / хорв.Katedrala Marijina Uznesenja i sv.sv. Stjepana i Ladislava) — католицький собор у столиці Хорватії місті Загребі; кафедральний собор Загребської архідієцезії-митрополії, катедра примаса Хорватії. Це один із символів Загреба і Хорватії від XIX століття, духовний осередок міста і країни.
Храм розташований в історичному центрі колишнього Каптола.
Кафедральний собор у Загребі є яскравим взірцем неоготики — монументальна, водночас витончена споруда, що тягнеться вгору, виконана в традиційних сіро-бежевих тонах. Розміри будівлі собору — 48,2 на 77 метрів, висота кожної з двох веж сягає 108 метрів. Загребський собор з площею 1 617 м² здатний прийняти на службу понад 5 000 осіб[3]. По обидва боки від центрального входу розташовані майстерно виконані статуї святих.
Внутрішнє оздоблення собору є дуже багатим і красивим, високі стрільчасті вікна прикрашені кольоровими вітражами, статуї і балкони прикрашають різьблення, вкриті позолотою.
Розкішна соборна кафедра 1696 року, яку підтримує ангел, виконана у стилі бароко. Триптих у ризниці належить пензлю Альбрехта Дюрера (1495)[4].
Також у Загребському соборі знаходиться один найкращих у Європі орга́нів. Цей інструмент був сконструйований ще наприкінці XIX століття і досі вражає чистотою і красою звучання.
Історія
Будівництво собору розпочалося в 1093 році, і відбувалося в перехідному романсько-готичному стилі. Тривало зведення храму довго, і лише 1217 року було завершено, й він був освячений. Проте в 1242 році будівлю було зруйновано під час одного з набігів монголів[5]. Єпископ Тимофій (1263—1287) почав ґрунтовно перебудовувати храм у готичному стилі.
Реконструкція Загребського собору тривала у XIV і XV століттях. Наприкінці XV століттяОсманська імперія вторглася на територію Боснії і Хорватії, внаслідок чого багато міст почали зводити фортифікаційні укріплення. Навколо собору були також зведені мури, залишки яких збереглася до наших днів.
У XVI столітті мури собору укріплювалися, а в період 1633—41 храм отримав свою масивну вежу у стилі Відродження, спроєктовану Іваном Альберталем (нім.Hans Alberthal), який у 1632 році також звів у соборі мереживне пізньоготичне склепіння.
Загребська катедра постійно потерпала від пожеж та руйнівних ворожих нападів. Але найбільш серйозно храм постраждав у 1880 році в результаті сильного землетрусу — завалилася головна нава. Реставрацію собору доручили архітектору Герману Болле. Австрійський зодчий надав культовій споруді неоготичний вигляд і збудував дві башти, що визначають зараз зовнішній вигляд собору.
У 1980-х роках була здійснена велика реконструкція собору.
Загребський собор зображений на зворотному боці банкноти номіналом в 1000 хорватських кун, випущених у 1993 році
У 1997 році у пресвітерії над могилами єпископів і архієпископів Загребських була впорядкована нова гробниця блаженного Алоїзія Степинця, на стінках якої можна переглянути найважливіші моменти його життя і звершень. Це місце стало особливо відвідуваним тисячами вірників, що віддають шану хорватському Блаженному.
Протягом 2000-х років також тривала реставрація Загребського собору з повним відновленням усіх історичних фрагментів і з використанням оригінальних матеріалів, застосованих при будівництві собору.