Е́рфурт (нім.Erfurt) — місто в центрально-східній частині Німеччини (на теренах колишньої НДР), столиця землі Тюрингія з населенням 214 969 особа (станом на 31 грудня 2021[1]). Найбільше місто поблизу географічного центру Німеччини, розташоване за 100 км від Лейпцига 150 км на північ від Нюрнберга та 180 км на південний схід від Ганновера. Ерфурт — резиденція римо-католицького єпископа. Місто лежить у південній частині тюринзького басейну, у межах широкої долини річки Ґера[de], притоки Унструта[de]. На півдні місто оточує горбистий ліс Штіґервальд.
Історія
Ерфурт згадується вперше у 742 році під назвою Ерфесфурт. У посланні майнцький архієпископ Боніфаціус (Святий Боніфатій) звертається до Папи Римського з проханням створити тут єпископство.
Місто було важливим торговим осередком протягом середньовіччя поблизу броду через річку Ґера. Разом з містами Гота, Теннштедт, Арнштадт та Лангезальца, Ерфурт був центром німецької торгівлі вайдою (барвником синього кольору).
Ерфурт став частиною королівства Пруссії у 1802 році, тимчасово входив до першої французької імперії у 1806 р. як Князівство Ерфурта, будучи у 1815 знову поверненим Пруссії після Наполеонівських воєн. Хоча Ерфурт був оточений Тюринзькою територією із заходу, півдня й сходу, місто залишалося частиною прусської провінції Саксонія аж до 1944 року. Ерфурт був центром невдалого Ерфуртського союзу німецьких держав у 1850 р.
Під час бомбардування, як ціль нафтової кампанії протягом Другої світової війни, Ерфурт зазнав лише невеликих пошкоджень і 12 квітня1945 року був зайнятий підрозділами третьої американської армії Паттона. 3 липня американці залишили місто та Ерфурт став зоною радянської окупації, увійшовши до НДР. У місті проживає багато недавніх вихідців із колишнього СРСР — зокрема російськомовні євреї.
Середньовічний центр міста зберігся недоторканим. Воно відоме двома соборами: кафедральним (Маріендом) та Зеверікірхе, які розташовані поруч і є емблемою міста; а також Петрівською фортецею (цитадель Петерсберґ — нім.Petersberg) та зоопарком. Тут народилися соціолог Макс Вебер та католицький містик Майстер Екгарт.
Інша примітне місце — Кремербрюке, міст, що перетинає вузьку річку Гера. На мосту розташовуються 32 житлових будинки. Він був побудований в 1325 році з церквою на кожному передмостовому зміцненні, одна з яких, Егиденкирхе (церква св. Егідія), діє й по сьогодні. Августінерклостер — старий монастир августинського ордену. Мартін Лютер навчався в університеті та жив у монастирі протягом кількох років після 1505 року.
