Земля відома як «Зелене серце Німеччини». Столиця — Ерфурт. Разом з Саксонією є однією із найбільш економічно розвинених земель на сході Німеччині. З гірським масивом Кіфхаузен пов'язані пам'ятники історичним особистостям: Фрідриху Барбароссі, Томасу Мюнцеру та Вільгельму Першому. Клімат відрізняється більшою континентальністю й сухістю, ніж у сусідніх землях, літо сухіше й спекотніше, а зима дещо холодніша. Це укупі з наявністю потужних масивів кальцієвмісних порід (здебільшого гіпсів) сприяє поширенню тут не лише лісових, а й степових рослинних угруповань, де зростають ковила, миколайчики, кермек, різні айстрові, бобові, шавлія й інше різнотрав'я та представлена багата фауна комах і павуків.
Назва землі Тюрингія походить від назви однойменного племені тюрингів, що мешкали в цьому районі з V століття. У 531 році франки розгромили королівство тюрингів і розділили його землі між собою і саксами. Остаточно приєднали у 534 році. 632 року франкським королем Дагобертом I утворено Тюринзьке герцогство, першим очільником якого став Радульф.
Тюрингія як окрема область входила до складу Франкського, а потім Східно-Франкського (Німецького) королівств. У 1130 Тюрингія стала окремим ландграфством у складі Німеччини на чолі з династією Людовінгів (1130–1247). У 1247–1264 роках. Тюрингія перейшла до маркграфів Майсенських з роду Веттінів, які носили титул ландграфів Тюринзьких. Пізніше Веттіни стали курфюрстами Саксонськими і розділились на Альбертинську та Ернестинську гілки. Альбертинська лінія зберегла за собою титул курфюрстів (з 1547), а Ернестинській лінії залишились землі південної Тюрингії з головним містом Веймар. З XVI-XVII ст. Саксен-Веймарське герцогство поступово дробилося на менші герцогства Ернест-Веттінів з центрами в Готі, Кобурзі, Айзенаху, Альтенбурзі тощо. У 1815 до складу Німецького союзу ввійшло 5 герцогств Веттінів у Тюрингії: Саксен-Веймарське, Саксен-Альтенбурзьке, Саксен-Гільдбург-Гаузенське, Саксен-Кобург-Готське і Саксен-Майнінгенське. Крім того, на території тієї ж Тюрингії існували інші дрібні держави — Шварцбург-Рудольштадтське князівство, Шварцбург-Зондергаузен, Ройсс-Герське князівство, Ройс старшої лінії. Усі ці дрібні тюринзькі держави увійшли як окремі монархії у створену 1871 р. об'єднану Німецьку імперію. Після листопадової революції 1918 року в Німеччині монархії в усіх тюринзьких державах були скасовані і постало питання про об'єднання цих невеликих територій в єдину федеральну землю Веймарської республіки. 1 травня 1920 року у Німеччині створена земля Тюрингія. Її площа становила 11 763 км². Населення — 1,607 тис.осіб. Столиця — Веймар.
У результаті поразки Німеччини у Другій світовій війні Тюрингія відійшла в радянську зону окупації в 1945, а потім стала частиною НДР (1949–1990). У 1952 земля Тюрингія ліквідована і розділена на округи, але з приєднанням НДР до ФРН 3 жовтня 1990 земля Тюрингія відновлена як одна з 16 федеральних земель єдиної Німеччини.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
