Експериментальний цех петриківського розпису — підприємство, спеціалізоване з виробів прикрашених петриківським розписом, що існувало в Петриківці протягом 1970—1998 років.
Історія
У 1970 році відомий майстер петриківського розпису Федір Савович Панко залишив посаду головного художника Фабрики петриківського розпису «Дружба» і разом з декількома іншими художниками цього підприємства заснував новий заклад — Експериментальний цех петриківського розпису при Дніпропетровському художньо-виробничому комбінаті Дніпропетровської організації Національної спілки художників України. В той час як фабрика розпису була розташована на околиці селища, Експериментальних цех розмістився в новій двоповерховій будівлі у центрі Петриківки. На відміну від фабрики розпису, більшість виробів якої створювалося з пресованої тирси, тут переважно виконували розписи на виробах з дерева (вкриваючи їх лаком після розпису) та на папері, причому значною частиною на світлому тлі, а не на чорному, як це робилося на фабриці. Робота рядових художників Експериментального цеху була більш творчо вільною і різноманітною ніж на фабриці, де більшість рядових майстрів займалися переважно багаторазовим копіюванням робіт провідних художників підприємства, і при цьому заробітна плата була суттєво вищою.[1]
У 1998 році на базі колективу та будівлі Експериментального цеху петриківського розпису було створено новий заклад — Центр народного мистецтва «Петриківка».
