Економіка Латвії

Економіка Латвії
Столиця країни Рига. Середмістя
Валюта	євро
Фінансовий рік	календарний рік
Організації	ЄС, WTO, НАТО
Статистика
ВВП	$48,59 млрд (2014)
Зростання ВВП	▲ 2,7 % (2014)
ВВП на душу населення	$23,900 (2014)
ВВП за секторами	сільське господарство: 4,8 %, промисловість: 24,8 %, послуги: 70,4 % (2014)
Інфляція (ІСЦ)	0,7 % (2014)
Індекс Джіні	35,2 (2010)
Робоча сила	1,014 млн (2014)
Робоча сила за секторами	сільське господарство (8,8 %), промисловість (24 %), послуги (67,2 %) (2014)
Безробіття	9,5 % (2014)
Галузі виробництва	продукти харчування, оброблена деревина, текстиль, оброблені метали, медикаменти, вагони, синтетичні волокна, електроніка
Зовнішня діяльність
Експорт	$13,38  млрд (2014)
Експортні товари	продукти харчування, деревина та вироби з неї, метали, машини та устаткування, текстиль
Партнери	Литва 16,1 %  Росія 16,1 %  Естонія 12 %  Німеччина 7 %  Польща 6,7 %  Швеція 4,8 % (2013)
Імпорт	$16,56 млрд (2014)
Імпортні товари	машини та електрообладнання, споживчі товари, хімічні вироби, паливо, транспортні засоби
Партнери	Литва 19,3 %  Німеччина 11,3 %  Польща 9,4 %  Естонія 8,3 %  Росія 8 %  Фінляндія 4,5 %  Італія 4 % (2013)
Державні фінанси
Борг	$38,54 млрд (2013)
Доходи	$11,96 млрд (2014)
Витрати	$11,97 млрд (2014)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Латвія — розвинена індустріально-аграрна країна.

ВВП Латвії у 1996—2006 рр.

Загальна характеристика

Основні галузі промисловості: автомобілебудівна, сільськогосподарське машинобудування, радіоелектронна, фармацевтична, текстильна та ін. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, морський. Гол. порти — Рига, Вентспілс, Лієпая. Протяжність магістрального нафтопроводу 421 км, магістрального газопроводу 710 км (1984). Міжнародний аеропорт — м. Рига.

2001 року, за даними Heritage Foundation, ВВП склало — $ 5,7 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6 %. ВВП на душу населення — $ 2328. Прямі закордонні інвестиції — $ 219 млн. Імпорт — $ 4,9 млрд (г.ч. Німеччина — 16,8 %, Росія — 11,8 %, Фінляндія — 9,5 %, Швеція — 7,2 %). Експорт — $ 4,2 млрд (г.ч. Німеччина — 15,6 %, Велика Британія — 13,5, Росія — 12,1 %, Швеція — 10,3 %). У 2001 р ВВП Латвії зріс на 7,6 %. Банк Латвії передбачає зростання ВВП 4,5 %-5 % в 2002^[2][3].

Розвиток після відновлення державної незалежності

У 1992—1993 структура економіки Латвії почала перебудовуватися на принципах ринкового господарства. Ряд її секторів (торгівля, послуги, банки) звільнені від державного контролю; в інших секторах (освіта, охорона здоров'я) цей контроль зберігся.

Весною 1993 була введена власна валюта — лат, прив'язана до німецької марки. До весни 1994 жорстка монетаристська політика Центрального банку Латвії знизила інфляцію в країні до 37 % в порівнянні з 109 % в 1993.

Приватизація державної власності і її повернення колишнім власникам (після націоналізації в 1940-х роках) проходять поетапно. Заводи і колгоспи часто перетворюються в кооперативні підприємства, що належать працівникам. Число підприємств, що мають приватних власників, поступово росте (в 1997 їх частка в ВВП становила 60 %). Багато з них встановили партнерство з інвесторами з інших країн, особливо з Швеції, Німеччини і Польщі.

У 1994 і 1995 економічні реформи дали перші результати. Рівень інфляції продовжував знижуватися (до 26 % в 1995). Десятирічний спад валового внутрішнього продукту (ВВП) сповільнився в 1993, а в 1994 почав рости. До 1994 понад 50 % всіх сільськогосподарських угідь було передано фермерам, тоді як інша частина землі перейшла в руки сільськогосподарських кооперативів.

Латвія, Литва і Естонія підписали угоду про митний союз, і обсяг торгівлі між цими країнами швидко збільшився. Розвивалися також економічні зв'язки з тодішніми членами СНД (особливо з Росією і Білоруссю), Україною. Збільшується і обсяг зовнішньої торгівлі Латвії з країнами Західної Європи, особливо зі скандинавськими країнами і Німеччиною. Наступні кроки Латвії — членство Латвії НАТО і ЄС практично повністю інтегрують її з країнами Заходу.

Азартні ігри

Азартні ігри в Латвії є легальним видом бізнесу, що суворо регламентується державою. Сфера азартних ігор регулюється Законом про азартні ігри та лотереї, за захист прав гравців відповідає Розділ 41 Закону. Міністерство фінансів розробило поправки до закону, що дозволяють самовиключення осіб, схильних до лудоманії. Мінімально дозволеним віком для участі в іграх є 18 років.

Див. також

• Історія освоєння мінеральних ресурсів Латвії
• Гірнича промисловість Латвії
• Геологія Латвії
• Корисні копалини Латвії
• Енергетика Латвії

Примітки

1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
2. Index of Economic Freedom, U.S.A. 2001
3. Mining Annual Review 2002

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.