Джавахарлал Неру

Джавахарлáл Нéру
гінді जवाहरलाल नेहरू[1]
Народився14 листопада 1889(1889-11-14)
Аллахабад, Британська Індія
Помер27 травня 1964(1964-05-27) (74 роки)
Делі, Індія
·інфаркт міокарда[2][1]
ПохованняРадж-Ґхат[3]
Країна Британська Індія[1]
 Індія[4][5][1]
 Домініон Індія
НаціональністьKashmiri Panditd[6]
Місце проживанняАллахабад[6]
Нью-Делі[6]
ДіяльністьПрем'єр-міністр Індії
Галузьприродничі науки
Alma materЮридична школа Ситі[6], Триніті-коледж (Кембридж) (1910)[6] і Школа Герроу[3]
Знання мованглійська[6] і гінді[7][3]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук[3] і Товариство Фабіана
Magnum opusGlimpses of World Historyd[6], The Discovery of Indiad[6] і Letters from a Father to His Daughterd[6]
ПосадаПрем'єр-міністр Індії[8]
ПартіяІндійський національний конгрес[3]
Конфесіяагностичний атеїзм[9][10][11]
РідДинастія Неру-Ганді[3]
БатькоМотілал Неру[3]
МатиSwarup Rani Nehrud[12]
Брати, сестриKrishna Hutheesingd[3] і Віджая Лакшмі Пандіт[6]
У шлюбі зКамала Неру[3]
ДітиІндіра Ґанді[13][6][…]
Автограф
Нагороди
IMDbID 0624587

Джавахарла́л Не́ру (जवाहरलाल नेहरू, Javāharlāl Nehrū; 14 листопада 1889 — 27 травня 1964[15]) — один із керівників індійського національно-визвольного руху, перший прем'єр-міністр Індії. Махатма Ганді називав його своїм політичним наступником. Донька Джавахарлала Неру Індіра та онук Раджив (а також його дружина Соня, італійка за походженням) теж займали в Індії найвищі державні посади.

Див. також: Династія Неру-Ганді

Біографічні відомості

Джавахарлал Неру народився 14 листопада 1889 р. в сім'ї визначного діяча партії Індійський національний конгрес (ІНК) Мотілала Неру. Як і більшість представників індійської національної еліти, він здобув ґрунтовну англійську освіту в британській аристократичній школі Герроу й Кембриджі. Під час перебування у Великій Британії, Неру був також відомий як Джо Неру (англ. Joe Nehru).[16][17][18][19][20][21]

У 22 роки вступив в ІНК і зайнявся професійною політичною діяльністю. Джавахарлал Неру неодноразово обирався головою ІНК (1929—1930, 1936—1937, 1946, 1951—1954). У 1946 він як віцепрем'єр фактично очолив тимчасовий уряд Індії (прем'єр-міністром був віцекороль), а з серпня 1947 р. з проголошенням незалежності Індії й до своєї кончини 27 травня 1964 р. беззмінно займав пости прем'єр-міністра і міністра закордонних справ.

Політична філософія Джавахарлала Неру особливо проясняється порівняно з системою поглядів Махатми Ганді. З них двох Махатма Ганді був рішучішою особою. Останній або прямо, або побічно впливав на молодого політика, хоча вони знаходилися в різних світоглядних площинах. Якщо Махатма Ганді оцінював політику з морально-етичних позицій, то Джавахарлал Неру підходив до неї як раціоналіст, в арсеналі якого широкий спектр методів — від громадянської непокори до відкритих озброєних виступів на захист національної незалежності. Махатма Ганді бачив майбутнє Індії в самобутності общин індуїстів, Джавахарлал Неру будував буржуазно-демократичну державу західного типу з сильною державною основою і ліберально-національною ідеологією.

Упродовж 1920-30-х років Джавахарлал Неру очолював ліве крило ІНК і відстоював лінію «пурна сварадж» (повна незалежність). Політичним ідеалом для нього тоді був СРСР, а привабливою ідеологією — соціалізм. Він відвідав в 1927 році СРСР і вступив у прорадянську Антиімперіалістичну Лігу, своє бачення світової історії відбив в листах дочці Індіри з в'язниці, в яких висловлював ідеї матеріалізму і соціальної діалектики. Водночас він завжди дистанціювався від комунізму як практики та ще в 30-і роки писав, що «коріння мої йдуть в XIX століття, і на мене дуже вплинула гуманістично-ліберальна традиція, щоб я міг відмовитися від неї повністю».

Економічна політика

Ставши керівником незалежної держави, він насаджував концепцію «змішаної економіки» за допомогою комбінування капіталізму і соціалізму. У одному інтерв'ю він говорив про «третій шлях, який буде кращим від усіх існуючих систем, — російської, американської та інших — і шукає способи створити щось відповідне до своєї власної історії й філософії». У державній політиці Джавахарлал Неру був скоріше прагматиком, ніж романтиком. Він діяв з позиції державного регулювання економіки та упроваджував 5-річні плани. Виступаючи послідовним прихильником демократизації суспільства, Джавахарлал Неру вибрав союзником Індії СРСР, але при цьому відстоював тактику «неприєднання», зберігаючи за країною свободу дій в тих чи інших обставинах.

Протягом більшої частини терміну перебування Неру на посту прем'єр-міністра, Індія продовжувала стикатися з серйозною нестачею продовольства, незважаючи на прогрес і збільшення сільськогосподарського виробництва. Промислова політика Неру, узагальнена в Резолюції про Промислову Політику 1956 року, сприяли зростанню виробництва у різноманітних мануфактурах і важкій промисловості,[22] проте державне планування, контроль та регулювання стали погіршувати продуктивність, якість і рентабельність. Хоча економіка Індії характеризувалися стійким темпам зростання на рівні 2,5 % річних (висміяних лівим економістом Раджем Крішною як «індуські темпи зростання»), хронічне безробіття та широко поширена бідність продовжувала турбувати населення.

Спадщина

Джавахарлал Неру, поряд з Махатмою Ганді, вважається найбільш значущою фігурою руху за незалежність Індії, який успішно поклав край британському правлінню на Індійському субконтиненті.[23][24][25][26] Він також відомий тим, що зробив внесок у незалежність інших країн, таких як Лівія, Індонезія та інші.[27][28]

Будучи першим прем'єр-міністром і міністром закордонних справ Індії, Неру зіграв важливу роль у формуванні уряду та політичної культури сучасної Індії, а також продуманої зовнішньої політики.[29] Його прославляють за створення системи загальної початкової освіти, що охопила дітей у найвіддаленіших куточках сільської Індії. Освітня політика Неру також сприяє розвитку таких навчальних закладів світового класу, як Всеіндійський інститут медичних наук,[30] Індійські технологічні інститути[31] та Індійський інститут менеджменту.[32]

Після здобуття незалежності Неру популяризував кредо «єдності в різноманітті» і впровадив його як державну політику.[33] Це виявилося особливо важливим, оскільки після здобуття незалежності на поверхню вийшли відмінності, оскільки виведення британських військ з субконтиненту спонукало регіональних лідерів більше не ставитися один до одного як до союзників проти спільного супротивника. Хоча відмінності в культурі й, особливо, мові загрожували єдності нової нації, Неру заснував такі програми, як Національний книжковий фонд і Національна літературна академія, які сприяли перекладу регіональних літературних творів з однієї мови на іншу та організовували обмін матеріалами між регіонами. Прагнучи до єдиної, об'єднаної Індії, Неру застерігав: «Інтегруйтеся або загиньте».[34]

Його називають «архітектором Індії»,[a] він широко визнаний як найвидатніша постать сучасної Індії після Махатми Ганді.[45][46] З нагоди його першої річниці смерті в 1965 році Сарвепаллі Радхакрішнан, Лал Бахадур Шастрі та інші описали Неру як найвидатнішу постать Індії після Ганді.[47][48]

У 2005 році Рамачандра Ґуха писав, що хоча жоден інший прем'єр-міністр Індії ніколи не був близьким до викликів, з якими мав справу Неру, і якби Неру помер у 1958 році, його б пам'ятали як найвидатнішого державного діяча XX століття.[49] Однак в останні роки репутація Неру відродилася, і йому приписують заслугу в тому, що він зберіг Індію всупереч прогнозам багатьох, що країна неминуче розвалиться.[50]

Вшанування пам'яті

Індійська монета в 5 рупій на честь сторіччя від дня народження Неру в 1989 році.

За життя Джавахарлал Неру користувався культовим статусом в Індії, а його ідеалізм і державницькі якості викликали захоплення в усьому світі.[51][52] Почесний титул Пандит, що означає «Мудрий», застосовувався перед його іменем ще за його життя.[53] Ідеали та політика Неру продовжують формувати маніфест та основну політичну філософію партії Конгресу.[54] Його день народження, 14 Листопад відзначається в Індії як Bal Divas («День захисту дітей») на знак визнання його життєвої пристрасті та праці для добробуту, освіти та розвитку дітей і молоді. Діти по всій Індії пам'ятають його як Чача Неру («Дядечко Неру»).[54] Неру залишається популярним символом Партії Конгресу, яка часто святкує його пам'ять. Люди часто наслідують його стиль одягу, особливо шапочку Ганді та піджак Неру.[55][56] Завдяки тому, що Неру надавав перевагу шервані, він і сьогодні вважається офіційним одягом у Північній Інді.[57]

Пам'яті Неру присвячено багато державних установ і меморіалів по всій Індії. Університет Джавахарлала Неру в Делі є одним з найпрестижніших університетів Індії. Порт Джавахарлала Неру поблизу міста Мумбаї — це сучасний порт і док, призначений для обробки величезних вантажів і транспортного навантаження. Резиденція Неру в Делі збереглася як будинок будинок Тіна Мурті, де зараз знаходиться Меморіальний музей і бібліотека Неру, а також один з п'яти планетаріїв Неру, які були встановлені в Мумбаї, Делі, Бангалорі, Аллахабаді та Пуні. У комплексі також розташовані офіси Меморіального фонду Джавахарлала Неру, заснованого в 1964 році під головуванням Сарвепаллі Радхакрішнана, тодішнього президента Індії. Фонд також надає престижну Меморіальну стипендію Джавахарлала Неру, засновану в 1968 році.[58] Родинні будинки Неру в Ананд-Бхавані та Сварадж-Бхавані також збереглися, щоб увічнити пам'ять про Неру та спадщину його сім'ї.[59] У 1997 році Неру був визнаний найвидатнішим індійцем з часів незалежності в опитуванні India Today[60] У 2012 році він посів четверте місце в опитуванні журналу Outlook« Найвидатніший індієць».[61] У 2010 році він увійшов до списку «100 найвпливовіших світових лідерів усіх часів» за версією Britannica.[62]

У масовій культурі

Про життя Неру було знято багато документальних фільмів, а також він був зображений у художніх фільмах. Канонічним вважається виконання Рошана Сета, який зіграв його тричі: у фільмі Річарда Аттенборо 1982 року Ганді,[63] у телесеріалі Шьяма Бенегала 1988 року «Бхарат Ек Кходж», заснованому на книзі Неру «Відкриття Індії»[64] і в телевізійному фільмі 2007 року під назвою «Останні дні Раджу».[65] Бенегал зняв документальний фільм 1984 року «Неру», який розповідає про його політичну кар'єру.[66] Індійський кінорежисер Кіран Кумар зняв фільм про Неру під назвою «Неру: перлина Індії» в 1990 році з Партапом Шармою в головній ролі.[67] У фільмі Кетана Мехти «Сардар» Бенджамін Гілані зіграв Неру.[68] «Науніхал» (букв. «Юнак»), індійський драматичний фільм Раджа Марброса мовою хінді 1967 року, розповідає про сироту Раджу, який вірить, що Джавахарлал Неру — його родич, і вирушає на зустріч з ним.[69]

Твори

Неру був плідним письменником англійською мовою, який написав «Відкриття Індії», «Нариси світової історії», «Автобіографію» (випущену в Сполучених Штатах під назвою "Назустріч свободі ") і «Листи батька до доньки», написані у в'язниці.[70] «Листи» складалися з 30 листів, написаних його доньці Індірі Пріядаршані Неру (згодом Ганді), якій тоді було 10 років і яка навчалася в школі-інтернаті в Масурі. У них він намагався познайомити її з природничою історією та світовими цивілізаціями.[71]

Нагороди та відзнаки

У 1948 році Майсурський університет присвоїв Неру звання почесного доктора.[72] Пізніше він отримав почесні докторські ступені Мадраського університету, Колумбійського університету та Університету Кейо.[73][74] Гамбурзький університет присудив Неру дві почесні ступені факультетів права та сільського господарства.[75] У 1955 році уряд Югославії присвоїв йому звання почесного громадянина Белграда.[76]

У 1955 році Неру був нагороджений Бхарат Ратна, найвищою цивільною нагородою Індії.[77] Президент Раджендра Прасад нагородив його без поради з прем'єр-міністром і додав, що «я роблю цей крок за власною ініціативою».[78]

У 1970 році він був посмертно нагороджений премією Всесвітньої ради миру.[79] 2005 року уряд Південної Африки посмертно нагородив його орденом Сподвижників О. Р. Тамбо.[80]

Література

  • В. І. Головченко. Неру Джавахарлал // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Ф. Кирилюк. Неру Джавахарлал // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.500 ISBN 978-966-611-818-2
  • Nehru: The Invention of India by Shashi Tharoor (November 2003) Arcade Books ISBN 1-55970-697-X
  • Jawaharlal Nehru (Edited by S. Gopal and Uma Iyengar) (July 2003) The Essential Writings of Jawaharlal Nehru Oxford University Press ISBN 0-19-565324-6
  • Autobiography: Toward freedom, Oxford University Press
  • Jawaharlal Nehru: Life and work by M. Chalapathi Rau, National Book Club (1 January 1966)
  • Jawaharlal Nehru by M. Chalapathi Rau. [New Delhi] Publications Division, Ministry of Information and Broadcasting, Govt. of India [1973]
  • Letters from a father to his daughter by Jawaharlal Nehru, Children's Book Trust
  • Nehru: A Political Biography by Michael Brecher (1959). London: Oxford University Press.
  • After Nehru, Who by Welles Hangen (1963). London: Rupert Hart-Davis.
  • Nehru: The Years of Power by Geoffrey Tyson (1966). London: Pall Mall Press.
  • Independence and After: A collection of the more important speeches of Jawaharlal Nehru from September 1946 to May 1949 [Архівовано 5 червня 2011 у Wayback Machine.] (1949). Delhi: The Publications Division, Government of India.
  • «The Challenge to Indian Nationalism.» by Selig S. Harrison Foreign Affairs vol. 34, no. 2 (1956): 620—636.
  • «Nehru, Jawaharlal.» by Ainslie T. Embree, ed., and the Asia Society. Encyclopedia of Asian History. Vol. 3. Charles Scribner's Sons. New York. (1988): 98-100.
  • «Nehru: The Great Awakening.» by Robert Sherrod. Saturday Evening Post vol. 236, no. 2 (19 January 1963): 60-67.

Джерела

Джавахарлал Неру
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Індія»
q: Цитати у Вікіцитатах?
Родовід: Генеалогія на Родоводі?
CMNS: Джавахарлал Неру у Вікісховищі?

Посилання

Коментарі

  1. ↑ [35][36][37][38][39][40][41][42][43][44]

Примітки

  1. ↑ а б в г Jawaharlal Nehru // журнал
  2. ↑ https://archive.nytimes.com/www.nytimes.com/learning/general/onthisday/big/0527.html
  3. ↑ а б в г д е ж и к Jawaharlal Nehru
  4. ↑ http://www.nytimes.com/1998/06/01/us/a-m-harvey-86-trainer-of-medical-education-leaders.html
  5. ↑ http://www.nytimes.com/1999/10/02/world/for-2-women-in-india-heritage-torn-by-hate.html
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м Jawaharlal nehru
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ jawaharlal Nehru
  9. ↑ The Montreal Gazette. Google News Archive. 9 червня 1964. с. 4. Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 13 березня 2012.
  10. ↑ Ramachandra Guha (23 вересня 2003). Inter-faith Harmony: Where Nehru and Gandhi Meet Times of India. The Times Of India. Архів оригіналу за 3 листопада 2015. Процитовано 13 березня 2012.
  11. ↑ In Jawaharlal Nehru's autobiography, An Autobiography (1936), and in the Last Will & Testament of Jawaharlal Nehru, in Selected Works of Jawaharlal Nehru, 2nd series, vol. 26, p. 612,
  12. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
  13. ↑ https://nehrufamily.wordpress.com/
  14. ↑ Marlay, Ross; Clark D. Neher (1999). Patriots and Tyrants: Ten Asian Leaders. Rowman & Littlefield. с. 368. ISBN 0847684423.
  15. ↑ Khilnani, Sunil. The Idea of India. Farrar, Straus and Giroux (4 June 1999). p 168.
  16. ↑ Tharoor, Shashi. Nehru: The Invention of India. Arcade Publishing: 2003. p 11.
  17. ↑ Ghose, Sankar. Jawaharlal Nehru, a Biography. Allied Publishers: 1993. p 8.
  18. ↑ Zachariah, Benjamin. Nehru. [Архівовано 20 вересня 2014 у Wayback Machine.] Routledge: 2004. pp. 17-19 ISBN 0-415-25016-1
  19. ↑ Matthew, H.C.G. and Harrison, Brian Howard. Oxford Dictionary of National Biography: in Association with the British Academy: from the Earliest Times to the Year 2000. Oxford University Press: 2004. p. 344 ISBN 0-19-861411-X
  20. ↑ Gopal, Sarvepalli. Jawaharlal Nehru: A Biography. Harvard University Press: 1976. p 20.
  21. ↑ Farmer, B. H. (1993). An Introduction to South Asia. Routledge. с. 120. ISBN 0415056950.
  22. ↑ Gail Omvedt (1980). We Will Smash this Prison!.: Indian Women in Struggle. Women in the Third World series. Zed Press. с. 124. ISBN 978-0-905762-44-9. Jawaharlal Nehru was the most famous leader, next to Mahatma Gandhi, of the Indian independence movement
  23. ↑ Wiatr, J.J. (2022). Political Leadership Between Democracy and Authoritarianism: Comparative and Historical Perspectives. Verlag Barbara Budrich. с. 71. ISBN 978-3-8474-1693-7. scholars underline the importance of demographic political culture and its roots in the decades of peaceful struggle for independence (Vidyarthi 1967). Next to Gandhi himself, it was Nehru who deserved credit for such development.
  24. ↑ Patil, V.T. (1987). Studies on Nehru. Facet Books International. с. 117. ISBN 978-0-932377-14-2. Among the many giants of the freedom movement, next to Gandhi, Nehru was the tallest
  25. ↑ Cannon, P.G.; Cannon, G.; Brine, K. (1995). Objects of Enquiry: The Life, Contributions, and Influences of Sir William Jones, 1746-1794. New York University Press. с. 158. ISBN 978-0-8147-1517-8. "In the generation that won independence for India and the one following it [...] Jawaharlal Nehru, the second most important Indian nationalist next to Gandhi
  26. ↑ Shukla, K.R.G.V. (2009). Foreign Policy of India. Atlantic Publishers & Distributors. с. 99. ISBN 978-81-269-1030-4.
  27. ↑ Lorne John Kavic. In search of peace and security – A study of Indian foreign policy in the Cold War. University of British Columbia. Архів оригіналу за 23 квітня 2024. Процитовано 23 квітня 2024.
  28. ↑ Madan, Karuna (13 листопада 2014). The relevance of Jawaharlal Nehru. gulfnews.com. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  29. ↑ Introduction. AIIMS. Архів оригіналу за 25 червня 2014.
  30. ↑ Institute History. Indian Institute of Technology Kharagpur. Архів оригіналу за 13 серпня 2007. Процитовано 13 серпня 2021.
  31. ↑ Nehru, a 'Queer Mixture of East and West,' Led the Struggle for a, Modern India; Devoted His Life to Nation's Cause; Blended Skill in Politics With the Spiritualism of His Mentor, Gandhi. The New York Times. 28 травня 1964. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 14 червня 2021.
  32. ↑ Vertovec, Steven (2014). Routledge International Handbook of Diversity Studies. Routledge International Handbooks. Taylor & Francis. с. 140. ISBN 978-1-317-60069-5.
  33. ↑ Harrison, Selig S. (July 1956). The Challenge to Indian Nationalism. Foreign Affairs. 34 (2): 620—636. doi:10.2307/20031191. JSTOR 20031191.
  34. ↑ Sherman, T.C. (2022). Nehru's India: A History in Seven Myths. Princeton University Press. с. 4. ISBN 978-0-691-22722-1.
  35. ↑ Architect of modern India. Frontline. 8 листопада 2018. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  36. ↑ 'Architect of modern India': Congress pays tributes to Jawaharlal Nehru on death anniversary. The New Indian Express. 27 травня 2021. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  37. ↑ Jawaharlal Nehru: Architect of modern India. Hindustan Times. 14 листопада 2019. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  38. ↑ Ian Hall, The Conversation (22 серпня 2021). Nehru, the architect of modern India, also helped discredit European imperialism. Scroll.in. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  39. ↑ Dixit, J.N. (14 листопада 2021). From the archives: How Jawaharlal Nehru shaped India in the 20th century. India Today. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  40. ↑ Editorial: Master's voice. www.telegraphindia.com. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  41. ↑ Opinion: Nehruvian legacy is his idea of India. The Siasat Daily. 26 травня 2021. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  42. ↑ Service, Tribune News. A thousand lies can't dwarf the giant Nehru was. Tribuneindia News Service. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 4 грудня 2021.
  43. ↑ Nehru, the real architect of modern India. Deccan Chronicle. 16 листопада 2014. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  44. ↑ Subramanian, V.K. (2003). The Great Ones Vol. IV. Abhinav Publications. с. 161. ISBN 978-81-7017-472-1. He was the greatest figure after Gandhi in the history of modern India.
  45. ↑ Inder Malhotra (2014). Indira Gandhi: A Personal and Political Biography. Hay House. с. 124. ISBN 978-93-84544-16-4. Jawaharlal Nehru, the greatest of all Indians after Gandhi and free India's first prime minister
  46. ↑ Bhatia, V. (1989). Jawaharlal Nehru, as Scholars of Socialist Countries See Him. Panchsheel Publishers. с. 105. Jawaharlal Nehru was incomparably the greatest figure after Gandhi in our history - a man of dynamic force, intellectual power and profound vision.
  47. ↑ Lok Rajya. Directorate-General of Information and Public Relations. 1965. с. 40. Nehru was the greatest man produced by the nation after Mahatma Gandhi and the torch he lit must remain burning forever.
  48. ↑ Guha, Ramachandra (2005). Verdicts on Nehru: Rise and Fall of a Reputation. Economic and Political Weekly. 40 (19): 1958—1962. eISSN 2349-8846. ISSN 0012-9976. JSTOR 4416605.
  49. ↑ Craig Jeffrey, John Harriss (2014). Keywords for Modern India. Oxford University Press. с. 134. ISBN 978-0-19-966563-1. Процитовано 21 лютого 2023.
  50. ↑ Madan, Karuna (13 листопада 2014). The relevance of Jawaharlal Nehru. gulfnews.com. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  51. ↑ Kaur, Navtej (2008). Nehru as a prophet of world peace. The Indian Journal of Political Science. Indian Political Science Association. 69 (1): 203—222. ISSN 0019-5510. JSTOR 41856405. He was generally praised and supported for his statesmanship. Nehru did a commendable job in promoting world peace. As a statesman, committed to world peace, he strive hard to promote international understanding and co-operation
  52. ↑ Finck, L.; Hayes, J.P. (1987). Jawaharlal Nehru. World leaders past & present. Chelsea House Publishers. с. 95. ISBN 978-0-87754-543-9. Nehru was now given a special title of respect by the people of India. They called him Pandit, or Wise One.
  53. ↑ а б Thakur, Harish (2010). Gandhi Nehru and Globalization. Concept Publishing. ISBN 978-81-8069-684-8.
  54. ↑ Remembering Jawaharlal Nehru. Deccan Chronicle. 29 травня 2019. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  55. ↑ Modish Designs. outlookindia. 4 лютого 2022. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  56. ↑ Lahiri, Tripti (20 січня 2012). A Profile of the Nehru Jacket. blogs.wsj.com. Архів оригіналу за 3 березня 2015. Процитовано 13 серпня 2021.
  57. ↑ Jawaharlal Nehru Memorial Fund. Архів оригіналу за 7 листопада 2015. Процитовано 13 серпня 2021.
  58. ↑ The relevance of Jawaharlal Nehru. gulfnews.com. 13 листопада 2014. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 2 грудня 2018.
  59. ↑ India Today, Volume 22. Thomson Living Media India Limited. 1997. с. 77. on the choice of the greatest Indian since 1947. Jawaharlal Nehru was the clear choice of 42 percent
  60. ↑ Sengupta, Uttam (20 серпня 2012). A Measure Of The Man. Outlook. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  61. ↑ The Britannica Guide the World's Most Influential People Series: The 100 Most Influential World Leaders of All Time. Gale eBooks. Архів оригіналу за 23 квітня 2024. Процитовано 23 квітня 2024.
  62. ↑ Suman Bhuchar (2002). Seth, Roshan. У Alison Donnell (ред.). Companion to Contemporary Black British Culture. Routledge. с. 276. ISBN 978-1-134-70025-7.
  63. ↑ What makes Shyam special... The Hindu. 17 січня 2003. Архів оригіналу за 27 червня 2003. Процитовано 6 червня 2013.
  64. ↑ Universal Studio Scraps Nehru-Edwina Film.
  65. ↑ Sharma, Garima (7 березня 2010). Shyam Benegal on his film Nehru. The Times of India. Процитовано 13 серпня 2021.
  66. ↑ Documentary Today. Films Division, Government of India. 2010. с. 7.
  67. ↑ Jawaharlal Nehru Biography – Childhood, Facts & Achievements of India's First Prime Minister. culturalindia.net. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
  68. ↑ Naunihal. Shemaroo. YouTube. 22 лютого 2016. Архів оригіналу за 9 червня 2021.
  69. ↑ Children's Day: Popular Books On and By Jawaharlal Nehru. The Times of India. 13 листопада 2020.
  70. ↑ Balakrishnan, Anima (4 серпня 2006). Young World : From dad with love. The Hindu. Chennai, India. Архів оригіналу за 12 листопада 2009. Процитовано 31 жовтня 2008.
  71. ↑ Khan, Laiqh A. (18 жовтня 2020). Nehru's address at UoM convocation in 1948 remains untraceable. The Hindu. ISSN 0971-751X. Процитовано 21 липня 2021.
  72. ↑ Who We Are. globalcenters.columbia.edu. Процитовано 5 липня 2021.
  73. ↑ Conferment of Honorary Degree of Doctor. Keio University. Процитовано 21 липня 2021.
  74. ↑ Girija Kanta Mookerjee (1972). Nehru, the Humanist. Trimurti Publications. с. 8.
  75. ↑ Diwanchand Institute of National Affairs; Indian Council of World Affairs (1955). Indian Recorder & Digest (нім.). с. 23. Процитовано 11 листопада 2023.
  76. ↑ Padma Awards Directory (1954–2007) (PDF). Ministry of Home affairs. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2009. Процитовано 26 листопада 2010.
  77. ↑ Prasad, Rajendra (1958). Speeches of President Rajendra Prasad 1952–1956. The Publication Division, Ministry of Information and Broadcasting, GOI. с. 340—341.: «In doing so, for once, I may be said to be acting unconstitutionally, as I am taking this step on my own initiative and without any recommendation or advice from my Prime Minister; but I know that my action will be endorsed most enthusiastically not only by my Cabinet and other Ministers but by the country as a whole.»
  78. ↑ Peace Laureates – Living Humanity. livinghumanity. 2 вересня 1996. Процитовано 21 березня 2024.
  79. ↑ The Order of the Companions of O.R. Tambo. The Presidency. 25 квітня 2019. Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 25 червня 2023.
Попередник: Прем'єр-міністр Індії
15 серпня 1947 — 27 травня 1964 		Наступник:
Посада створена Ґулзарілал Нанда (в. о.)

Read other articles:

مستعر أعظم 1961i

هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (يناير 2019) مستعر أعظم 1961i جزء من مسييه 61  الكوكبة العذراء[1]  رمز الفهرس SN 1961I (Supernova Catalog)  المكتشف ميلتون هيومايسون  تاريخ الاكتشاف يونيو 1961  شاهد أيضًا: مج

 

Thomaskirche (Basel)

Die reformierte Thomaskirche in Basel Die Thomaskirche ist eine 1958 erbaute evangelisch-reformierte Kirche in der Stadt Basel. Das unter Denkmalschutz stehende[1] Gotteshaus befindet sich im Stadtteil Iselin und ist dem Apostel Thomas geweiht. Die Thomaskirche wurde 1958 durch den Architekten Benedikt Huber geplant und in Backsteinbauweise mit separat stehendem Kirchturm errichtet. Im Kirchenraum finden etwa 400 Personen Platz, er ist durch eine Schiebewand vom Gemeindesaal abgetrenn...

 

Antonio Martorell

Puerto Rican artist and writer For the Spanish swimmer, see Antonio Martorell Sastre. Antonio MartorellAntonio Martorell in Ponce, Puerto Rico (January 2015)BornAntonio Martorell Cardona18 April 1939Santurce, Puerto RicoNationalityPuerto RicanEducationMadrid, SpainKnown forPainting, writer, educator, broadcasterNotable workPainter: ‘Escarabajo’ [Beetle][1]‘Espejuelos’ [Eyeglasses][1]Writer:La Piel de la MemoriaEl Libro DibujadoAwardsBienal de Arte de San Juan, Nat...

Алгоритм Лемпеля — Зіва — Велча

Алгоритм Лемпеля — Зіва — Велча Коротка назва LZW Названо на честь Авраам Лемпель[1], Яков Зів[1] і Террі Велч[1] Ґрунтується на LZ78[d] Першовідкривач або винахідник Авраам Лемпель, Яков Зів і Террі Велч Конструктор Террі Велч  Алгоритм Лемпеля — З

 

Combination puzzle

Puzzles solved by mechanical manipulation This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Combination puzzle – news · newspapers · books · scholar · JSTOR ...

 

2014–15 Louisville Cardinals women's basketball team

Intercollegiate basketball season 2014–15 Louisville Cardinals women's basketballNCAA tournament, Sweet SixteenConferenceAtlantic Coast ConferenceRankingCoachesNo. 8APNo. 8Record27–7 (12–4 ACC)Head coachJeff Walz (8th season)Assistant coaches Stephanie Norman Sam Purcell Samantha Williams Home arenaKFC Yum! CenterSeasons← 2013–142015–16 → 2014–15 ACC women's basketball standings vte Conf Overall Team W   L   PCT W   ...

Nawabs of Bengal

Rulers of Eastern India and Bengal in the 18th-century This article is about the last independent rulers of Bengal (1717–1757) and their titular successors (1757–1947). For the titular aristocrat family of Murshidabad (1882–1969), see Nawabs of Murshidabad. Nawab of BengalProvincialCoat of arms of the Nawabs of BengalMap of Bengal Subah (Red east) DetailsStyleHis MajestyFirst monarchMurshid Quli KhanLast monarchSiraj ud-Daulah (Independent)Mansur Ali Khan (Under British)Format...

 

Phlegmatized explosive

Explosive mixed with a stabilization or desensitization agent Look up phlegmatize in Wiktionary, the free dictionary. Prills of paraffin wax: a versatile, inexpensive, and popular phlegmatizing agent used in the high explosive fillings of various munitions A phlegmatized explosive is an explosive that has had an agent (a phlegmatizer) added to stabilize or desensitize it. Phlegmatizing usually improves the handling properties of an explosive (e.g. when munitions are filled in factories.) Alfr...

 

Zelda's Adventure

Zelda's Adventure Información generalDesarrollador Viridis CorporationDistribuidor Philips Diseñador Lee BarnesChristopher ThompsonDirector Anna RothDatos del juegoGénero acción-aventura Idiomas inglés Modos de juego Single-playerDatos del softwarePlataformas Philips CD-iDatos del hardwareFormato CD-ROM DesarrolloLanzamiento WW5 de junio de 1994The Legend of Zelda(no oficial)Link: The Faces of Evil y Zelda: The Wand of GamelonZelda's Adventure[editar datos en Wikidata]Zelda's A...

Rockingham (house)

Historic house in New Jersey, United States United States historic placeRockinghamU.S. National Register of Historic PlacesNew Jersey Register of Historic Places Back of house in 2007Show map of Somerset County, New JerseyShow map of New JerseyShow map of the United StatesLocation84 Laurel AvenueFranklin Township, New JerseyCoordinates40°23′3″N 74°37′8″W / 40.38417°N 74.61889°W / 40.38417; -74.61889 (Rockinghamdisplay=inline,title)Area5.5 acres (2.2...

 

Perang Takhta Jawa Kedua

Perang Takhta Jawa KeduaTanggal1719–1723LokasiJawaHasil Kemenangan Mataram-BelandaPihak terlibat Kesultanan Mataram Perusahaan Hindia Timur Belanda (VOC) Rival penggugat takhta Mataram Para pangeran pemberontakTokoh dan pemimpin Amangkurat IV Penggugat Pangeran Balitar Pangeran Purbaya Pangeran Arya Mataram Pemberontak lainnya Surengrana Pangeran Arya Dipanagara lbsKampanye dari Kesultanan Mataram Surabaya (1614–1625) Batavia (1628–1629) Pemberontakan Trunajaya (1674–1680) Takhta Jawa...

 

Jasenovac concentration camp

Concentration camp run by the Ustaše in occupied Yugoslavia during World War II Jasenovac redirects here. For other uses, see Jasenovac (disambiguation). Jasenovac concentration campConcentration and extermination campArriving prisoners being robbed by Ustaše guardsLocation of Jasenovac concentration camp within NDHOther namesLogor Jasenovac / Логор Јасеновац, pronounced [lôːgor jasěnoʋat͡s]LocationJasenovac, Independent State of CroatiaOperated byUstaše Supervis...

The Screen (cinematheque)

Movie theater in Santa Fe, New Mexico The ScreenThe Screen in 2012Full nameThe Screen at Midtown CampusCoordinates35°39′18″N 105°58′32″W / 35.65500°N 105.97569°W / 35.65500; -105.97569OperatorCenter for Contemporary Arts, Santa FeGenre(s)World cinema, Art cinema, Independent films, documentary filmsOpened1999 (1999)Websiteccasantafe.org/cinematheque The Screen is an arthouse cinema, open to the public, located on the midtown campus owned by the city of...

 

Emilio De Bono

Maresciallo d'ItaliaEmilio De BonoEmilio De Bono ca. 1932.Menteri KoloniMasa jabatan12 September 1929 – 17 Januari 1935Penguasa monarkiRajaVictor EmmanuelPendahuluBenito Mussolini (plt)PenggantiBenito Mussolini (plt)Gubernur TripolitaniaMasa jabatan3 Juli 1925 – 18 Desember 1928PendahuluGiuseppe VolpiPenggantiPietro BadoglioGubernur EritreaMasa jabatan18 Januari 1935 – 22 November 1935PendahuluOttone Gabeli (plt)PenggantiPietro Badoglio Informasi pribadiLahir(...

 

Air Terjun Sigerincing

Air Terjun SigerincingAir Terjun SigerincingLokasiKecamatan Lembah Masurai, Kabupaten Merangin, Provinsi JambiTinggi total40-60 meter Air Terjun Sigerincing adalah air terjun yang setinggi sekira kurang lebih 40-60 meter ini terletak di desa Dusun Tuo, kecamatan Lembah Masurai, kabupaten Merangin, Jambi. Air terjun ini merupakan bagian dari aliran sungai Batang Tembesi yang berhulu di Gunung Masurai.[1][2][3][4] Referensi ^ http://www.meranginkab.go.id Air Terj...

Ultra-Obscene

1999 studio album by Breakbeat EraUltra-ObsceneStudio album by Breakbeat EraReleased1999 (1999)StudioStudio Drum, BristolGenreDrum and bassLength74:10LabelXL RecordingsProducerRoni Size, DJ DieSingles from Ultra-Obscene Breakbeat EraReleased: 1998 Ultra-ObsceneReleased: 1999 BullitproofReleased: 2000 Professional ratingsReview scoresSourceRatingAllMusic[1]CMJ New Music Monthlyfavorable[2]CMJ New Music Reportfavorable[3]The Independentfavorable[4]Vi...

 

Disputasi

Disputasi antara sarjana-sarjana Yahudi dan sarjana-sarjana Kristen (1483). Disputasi (bahasa Latin: disputatio) adalah metode debat resmi dalam sistem pendidikan filsafat skolastika pada Abad Pertengahan. Disputasi diselenggarakan untuk mengungkap dan menetapkan kebenaran di bidang teologi maupun ilmu pengetahuan. Tertib acara disputasi bersifat tetap, yakni argumen harus berlandaskan sumber-sumber tertulis yang andal, dan para peserta debat wajib memahami secara utuh setiap argumen yang...

 

Screamfest '07

2007 concert tour by T.I. and Ciara This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Screamfest '07 – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (September 2014) (Learn how and when to remove this template message) Screamfest '07Tour by T.I. and CiaraPromotional poster for the 2007 tourStart dateAugust 3, 20...

Penprysg

Penprysg Road, Penprysg Penprysg is a residential area of the town of Pencoed in Bridgend County Borough, Wales. Governance Penprysg is a community ward to Pencoed Town Council.[1] Penprysg was also the name of an electoral ward, which extended to the north of Pencoed.The Penprysg county electoral ward, since 1999, was represented by one county councillor on Bridgend County Borough Council. The ward covered the Penprysg community ward and the entire community of Coychurch Higher.[...

 

孟加拉国城市列表

孟加拉國 孟加拉國政府与政治系列条目 憲法與法律 孟加拉国宪法 (修正案（英语：Amendments to the Constitution of Bangladesh） · 第70条) 孟加拉國法律（英语：Law of Bangladesh） 人權（英语：Human rights in Bangladesh） 司法覆核（英语：Judicial review in Bangladesh） 信賴保護（英语：Legitimate expectation in Bangladeshi law） 政府（英语：Government of Bangladesh） 總統: 阿卜杜勒·哈米德 立法機構 國民議...

 

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!