Детонуючий шнур

Детонуючий шнур — шнур з серцевиною з високобризантної вибухової речовини (ВР), призначений для передачі детонації від детонатора до заряду ВР. Іноді використовується як самостійний заряд.

Детонуючий шнур складається з вибухової серцевини і захисної оболонки.

Розрізняють такі види детонуючих шнурів:

нормальної потужності (серцевина містить ВР 12-14 г/м),
малопотужні (3-6 г/м), посилені (20-40 г/м) та
високопотужні (100—140 г/м).

Детонуючий шнур, який поступає у війська, підрозділяється на марки ДШ-Б і ДШ-В:

ДШ-Б: оболонка покрита шаром вологоізолюючої мастики, зверху якої навиті червоні нитки.
ДШ-В оболонка є більш водонепроникною і виготовлена з пластикату червоного кольору.

Основні характеристики^[1]^[2]
	ДШБ	ДШВ	ДША
Матеріал зовнішньої оболонки	бавовняні нитки	пластикат	бавовняні нитки
Колір оболонки	червоний	червоний	білий з двома червоними нитками
Діаметр, мм	4,8 — 5,8	5,5 — 6,1	5 — 6
Швидкість детонації, м/с	6500	6500	6500
Вага ВР в 1 пог.м шнура, г	12,5	13	12
Збереження здатності до детонації після утримання в воді, год	10	24	10
Температурний діапазон застосування, °C	від -28 до +50	від -35 до +55	від -28 до +50

Детонуючі шнури нормальної потужності використовують на багатьох видах вибухових робіт, малопотужні — для зв'язку вибухових мереж та внутрішньосвердловинного сповільнення детонації зарядів, посилені — для ініціювання протяжних зарядів в шпурах та свердловинах, високопотужні — як самостійні, оконтурюючі заряди. Також розрізняють водостійкі, термостійкі детонуючі шнури (застосовують на вибухових роботах в глибоких нафт. і газових свердловинах) та запобіжні детонуючі шнури (для вибухових робіт в шахтах небезпечних за газом і пилом).

Див. також

Примітки

↑ Інженерна підготовка: навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 365—367. — 552 с.
↑ О.О.Швець, Ю.О.Фтемов, Р.Л.Колос. I // Вибухова справа. Основи ведення підривних робіт: Навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — 352 с.