Деркач Леонід Васильович

Деркач Леонід Васильович
4-й Голова Служби безпеки України
22 квітня 1998 — 10 лютого 2001[1]
Президент	Леонід Кучма
Попередник	Радченко Володимир Іванович
Наступник	Радченко Володимир Іванович
Народився	19 липня 1939(1939-07-19) Дніпропетровськ, Українська РСР,  СРСР
Помер	14 січня 2022(2022-01-14) (82 роки) Київ, Україна
Відомий як	військовослужбовець, політик
Країна	Україна і СРСР
Alma mater	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Політична партія	Партія регіонів
Діти	Деркач Андрій Леонідович
Звання	Генерал армії України
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
4-го скликання висунутий блоком «За єдину Україну!», виборчий окр. №36 «Дніпропетровська область»
блок За єдину Україну!	14.05.2002	—	25.05.2006

Леоні́д Васи́льович Дерка́ч  (19 липня 1939, Дніпропетровськ — 14 січня 2022, Київ) — політик. Батько російського агента Андрія Деркача.

Життєпис

Народився 19 липня 1939 року в Дніпропетровську, українець, мав дружину. У 1970 році закінчив фізико-технічний факультет Дніпропетровського університету. За фахом — інженер-механік.

У 1973 році закінчив вищі курси КДБ СРСР. Працював на «Південмаші» начальником першого відділу, на підприємствах ракетної промисловості. З 1972 року — в Управлінні КДБ СРСР в Дніпропетровській області. Був заступником директора Павлоградського механічного заводу, начальником Павлоградського відділу КДБ.

Проросійський елемент у оточенні президента Л.Кучми, який займав посади в державних органах.

З грудня 1992 року керівник Державної служби України з питань технічного захисту інформації^[2]. З серпня 1994 по липень 1995 року — перший заступник Голови СБУ^[3], звільнено з посади Указом Президента України від 20 липня 1995 року № 632/95^[4]. З липня 1995 року голова Держмиткому України^[5] (Указ Президента України від 11 липня 1996 року № 525/96^[6]). Дійсний державний радник митної служби (Указ Президента України від 24 червня 1996 року № 461/96)^[7]. 22 квітня 1998 року його було звільнено з посади (Указ Президента України № 352/98^[8]) та призначено Головою СБУ (Указ Президента України від 22 квітня 1998 року № 353/98^[9]). Звільнено з посади (Указ Президента України від 10 лютого 2001 року № 83/2001)^[10]

З 14 травня 2002 по 25 травня 2006 року — народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 36 «Дніпропетровська область», висунутий проросійським виборчим блоком політичних партій «За єдину Україну!». Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

З березня 2006 року кандидат у народні депутати України від Блоку НДП, № 13 в списку^[11].

Помер у Києві 14 січня 2022 року у віці 82 років^[12][13].

Убивство Георгія Гонгадзе

Фігурує у справі убивства журналіста Георгія Гонгадзе.

Докладніше — касетний скандал.

Відзнаки

• Орден «Знак Пошани» (1990)
• Орден Богдана Хмельницького III ступеня (07.1999)^[14]
• Іменна вогнепальна зброя (1996, 1998, 1999, 2000)
• 6 медалей
• Нагрудний знак «Почесна відзнака СБУ» (1999)
• Відзнаки Міністерства оборони України «Доблесть і честь» (1998), «Ветеран військової служби» (2000)
• Почесна відзнака НОК України (1999)
• Відзнака Міністерства вугільної промисловості України «Шахтарська доблесть» I ступеня (1999)
• 19 липня 1999 року «за сумлінну державну службу, значні заслуги у становленні громадянського суспільства та захист національних інтересів України» нагороджений Орденом Святого Станіслава 1-го ступеню^[15].Примітки

1. Указ Президента України від 10 лютого 2001 року № 83/2001 «Про звільнення Л. Деркача з посади Голови Служби безпеки України»
2. Указ Президента України від 1 грудня 1992 року № 593/92 «Про Державну службу України з питань технічного захисту інформації»
3. Указ Президента України від 9 серпня 1994 року № 433/94 «Про першого заступника Голови Служби безпеки України»
4. Указ Президента України від 20 липня 1995 року № 632/95 «Про увільнення Л. Деркача з посади першого заступника Голови Служби безпеки України»
5. Указ Президента України від 20 липня 1995 року № 633/95 «Про призначення Л. Деркача Головою Державного митного комітету України»
6. Указ Президента України від 11 липня 1996 року № 525/96 «Про призначення Л. Деркача Головою Державного митного комітету України»
7. Указ Президента України від 24 червня 1996 року № 461/96 «Про присвоєння Л. Деркачу персонального звання державної митної служби»
8. Указ Президента України від 22 квітня 1998 року № 352/98 «Про звільнення Л. Деркача з посади Голови Державної митної служби України»
9. Указ Президента України від 22 квітня 1998 року № 353/98 «Про призначення Л. Деркача Головою Служби безпеки України»
10. Про звільнення Л. Деркача з посади Голови Служби безпеки України.
11. Постанова Центральної виборчої комісії від 31 грудня 2005 року № 345 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Блоку НДП»
12. Помер колишній голова СБУ Леонід Деркач. Лівий берег. 15 січня 2022. Архів оригіналу за 23 квітня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.
13. Помер колишній глава СБУ Леонід Деркач. РБК-Украина (рос.). Процитовано 18 січня 2022.
14. Указ Президента України від 19 липня 1999 року № 873/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден Богдана Хмельницького"»
15. Міжнародний Орден Святого Станіслава [Архівовано 2022-01-15 у Wayback Machine.]
    ДЕРКАЧ Леонід Васильович [Архівовано 2022-01-15 у Wayback Machine.]

Посилання

• Деркач Леонід Васильович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• сайт ВРУ
• http://www.customs.gov.ua/dmsu/control/uk/publish/article?art_id=298442&cat_id=299111^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Попередник:	Голова Державної митної служби України 11 липня 1995 — 22 квітня 1998	Наступник:
Кравченко Юрій Федорович		Соловков Юрій Петрович

Попередник:	4-й Голова Служби безпеки України 22 квітня 1998 — 10 лютого 2001	Наступник:
Радченко Володимир Іванович		Радченко Володимир Іванович