Келлі народилася 12 листопада 1929 року у Філадельфії. Грейс має ірландські та німецькі корені, хоча народилася майбутня знаменитість у Америці. Її батьком був багатий промисловець Джек Келлі (1889—1960), який займався будівництвом, а в минулому — чемпіон світу з академічного веслування. Її дід Джон Генрі Келлі (1847—1897) ірландський емігрант. Мати — Маргарет Маєр — у молодості була фотомоделлю. А дядько — Джордж Келлі — відомий драматург, лауреат Пулітцерівської премії. Грейс народилася третьою дитиною в сім'ї. У неї була старша сестра Пеггі, брат Джек і наймолодша — Лізанна. Сім'я Келлі жила в розкішному будинку у Філадельфії.
Освіта
Грейс здобула сувору католицьку освіту в релігійному коледжі Рейнгіл (Ravenhill Academy[en]). Саме там 6-річна дівчинка вперше вийшла на сцену в ролі Діви Марії в різдвяній виставі.
Кар'єра
Після закінчення коледжу дівчина, не зважаючи на заперечення батьків, переїхала до Нью-Йорка і стала працювати фотомоделлю та паралельно вивчала акторську майстерність в Американській академії драматичного мистецтва. Вона пробувалася на безліч ролей у різноманітних п'єсах, але отримувала лише контракти на рекламу — від цигарок і пива до капелюхів і пилосмоків. І, нарешті, 1949 року Грейс удалося прорватися на Бродвей — вона зіграла в п'єсі Стріндберга «Батько».
З 1950 по 1952 рік Грейс часто з'являлася в різних телевізійних програмах. 1951 року її запросили на епізодичну роль у фільмі «14 годин». Наступного року акторка знялася у вестерні Фреда Циннеманна«Рівно опівдні», де її партнером був Гарі Купер. Робота принесла їй успіх. Згодом образ неприступної діви став її акторським амплуа. 1953 року Джон Форд запропонував їй зіграти в «Могамбо», де її партнерами стали Кларк Гейбл і Ава Гарднер. За цю роботу Грейс була номінована на премію Оскар як найкраща акторка другого плану, але тоді вона статуетку не отримала. 1954 року Грейс знялася в ролі подруги співака-п'яниці (Бінг Кросбі) у фільмі «Сільська дівчина», за яку здобула Оскар і премію нью-йоркських критиків за створений нею образ.
За Грейс Келлі закріпилася слава акторки авантюрних фільмів. Завдяки своєму розкішному золотому волоссю Келлі стала улюбленою акторкою Альфреда Гічкока[8][9]. Першою картиною Гічкока для Келлі була стрічка «У випадку вбивства набирайте «М»» (1954). Акторка мала не лише ефектну зовнішність, але й високу акторську майстерність. Гічкок запросив її для участі у своїх наступних роботах — «Вікно у двір» (1954) і «Спіймати злодія» (1955). Він робив ставку на контраст між холодною красою та запальними емоціями героїнь акторки. Режисер порівнював Келлі з активним вулканом засипаним снігом.
Під час знімання фільму «Спіймати злодія», дія якого відбувається на французькій Рів'єрі, Грейс познайомилася з князем МонакоРеньє III. Згодом вони зіграли весілля і 18 квітня1956 року Грейс стала княгинею. На цьому її кінокар'єра закінчилася.
Загибель
13 вересня 1982 року княгиня потрапила в автокатастрофу. У неї стався легкий інсульт, автомобіль зірвався з крутого повороту, перевернувся та впав у провалля. У машині також була її дочка Стефанія, якій удалось вижити. Княгиня Грейс була в безнадійному стані. 14 вересня сім'я вирішила від'єднати її від апарату життєзабезпечення.[10]
Церемонія поховання відбулася 18 вересня 1982 року в Свято-Миколаївському соборі Монако.[11] Після заупокійної меси, вона була похована в сімейному склепі Грімальді. На службі були присутні понад 400 гостей, у тому числі Перша Леді США Ненсі Рейган, Принцеса Діана і Кері Грант. Близько ста мільйонів глядачів зі всього світу переглядали її похорон.[12]
Принц Реньє до кінця життя залишався вдівцем і був похований поруч з Грейс після своєї смерті 2005 року.[13]
