У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою:
Городниця.
Городни́ця — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнила, на сході району. До 2020 адміністративний центр Городницької сільської ради. У зв'язку з переселенням жителів хутір Заболото виключений з облікових даних.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади.[2]
Населення — 1595 осіб (2003).
Історія
Поблизу Городниці виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури, культури кулястих амфор, комарівсько-тшинецької, черняхівської та давньоруської культур.
Власниками села в XVI ст. були польські шляхтичі Щавінські. Донька войського кам'янецького Єнджея Сєцєха Щавінського (пол. Jędrzej Sieciech z Horodnicy Sczawińsky[3]) Зофія стала дружиною Марціна Калиновського — першого з Каліновських гербу Калінова власника Гусятина.
1848 рік: поблизу Городниці на річці Збруч знайшли кам'яну статую Збручанського Святовита.
1 серпня 1934 року село стало центром новоутвореної Ґміни Городниця.
1943 року через Городницю проходили загони з'єднання Сидора Ковпака. 31 грудня 1943 року гітлерівські війська розстріляли 23 мешканців Городниці.
Діяли товариство «Просвіта» та інші українські товариства.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610214, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 1126 виборців, явка 63,85%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 42,88%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,53%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 9,36%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 45,87%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 25,17%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 9,65%[5].
Пам'ятки
Пам'ятники
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965 р., скульптор В. Монастирський), встановлено меморіальну таблицю (1975 р.) і пам'ятник Денису Лукіяновичу (1993 р., скульптор Іван Мулярчук[6]), насипано символічну могилу УСС (1990).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, ФАП, відділення зв'язку, млин.
Люди
Народилися
Бібліографія
Про населений пункт видано книжку М. Возьного (1958).
Галерея
-
Церква Святої Трійці (1772 р)
-
Колишній костел - зараз церква Всіх Святих (1895 р.)
-
Церква Преображення Господнього (1912 р.)
-
Будинок культури.
-
Символічна могила Борцям за волю України.
-
Старий водяний млин.
-
Пам'ятний хрест з нагоди скасування панщини.
Примітки
Література