Голімумаб (англ. Golimumab, лат. Golimumabum) — синтетичний препарат, який є повністю людським моноклональним антитілом (із мишачої гібридоми[1]) проти фактору некрозу пухлини.[2][3] Голімумаб застосовується підшкірно.[4][5] Голімумаб розроблений у лабораторії компанії «Centocor»(яка є дочірньою компанією «Janssen-Cilag»), та схвалений FDA для клінічного застосування у 2009 році.[3]
Голімумаб — синтетичний лікарський препарат, який є повністю людським IgGlk моноклональним антитілом (із мишачої гібридоми) проти фактору некрозу пухлини. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні голімумабу як із розчинними, так і з мембраноасоційованими формами фактору некрозу пухлини, що попереджує його зв'язування із рецепторами та призводить до зниження його функціональної активності. Оскільки ФНП може спричинити запуск хронічного запального процесу, та сприяє розвитку різноманітних автоімунних захворювань, то застосування голімумабу блокує активність фактору некрозу пухлини та спричинює розрив ланцюга реакцій хронічного запалення, що призводить до зупинки розвитку патологічного процесу та покращення стану хворого.[1][4][5] Голімумаб також сприяє зниженню концентрації в крові C-реактивного білка, інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-8, металопротеїнази-3, молекули міжклітинної адгезії та внутрішньоклітинної молекули адгезії.[4][5][6] Голімумаб застосовується при системних та автоімунних захворюваннях: ревматоїдному артриті[1][2], анкілозуючому спондилоартриті[7][8], псоріатичному артриті.[9], у тому числі з асептичним некрозом головки стегнової кістки.[10] Також голімумаб схвалений у багатьох країнах для лікування при хворобі Крона, неспецифічному виразковому коліті[11], у Європейському Союзі голімумаб схвалений для застосування також і при ювенільному ревматоїдному артриті.[6][9] При застосуванні голімумабу спостерігалась менша кількість побічних ефектів, а також рідше спостерігалось утворення нейтралізуючих антитіл до препарату в порівнянні з іншими інгібіторами фактору некрозу пухлини, зокрема інфліксімабом.[6][11]
Голімумаб повільно розподіляється в організмі після підшкірного введення, максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 2—6 діб після введення. Біодоступність голімумабу становить 51 %. Шляхи мебаболізму та виведення препарату з організму не визначені. Період напіввиведення голімумабу з організму становить 9—15 діб, і цей час може знижуватися у хворих із надмірною масою тіла.[4][5]
Голімумаб застосовується при важкому ревматоїдному артриті (переважно у комбінації з метотрексатом), важкому анкілозуючому спондилоартриті, важкому псоріатичному артриті та неспецифічному виразковому коліті.[4][5]
При застосуванні голімумабу найчастішими побічними ефектами є[4][5]:
Голімумаб протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату, і при важких інфекційних процесах (сепсис, туберкульоз, важкі опортуністичні інфекції), вагітності та годуванні грудьми.[4][5]
Голімумаб випускається у вигляді розчину для ін'єкцій у вигляді шприца-ручки по 0,5 мл із вмістом діючої речовини 50 або 100 мг.[4][12]