У 1960-х і 1970-х роках Голубничий домінував у ходьбі, вигравши загалом чотири олімпійські медалі. Він тренувався в добровільному спортивному товаристві «Спартак» у Сумах.
Легкою атлетикою Голубничий почав займатися в 1953 році, а в 1959-у став членом збірної Радянського Союзу. Окрім олімпійських здобутків, він також був чемпіоном Європи в 1974 році й чемпіоном СРСР в 1960, 1964-65, 1968, 1972 та 1974 роках.
Станом на 2015 — президент Спілки спортсменів-ветеранів м. Суми, почесний президент обласної ради фізкультурно-спортивного товариства «Спартак», член Національного олімпійського комітету України.
Автор книг «Чотири олімпійські сходження», «Чому люди так ходять?» і найновішої — «Легка атлетика від Володимира Голубничого»
Помер 16 серпня 2021 р. у Сумах. Був похований на Центральному кладовищі Сум.[6]
Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (21 серпня2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[7]
Орден «За заслуги» I ст. (25 червня2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[8]
Орден «За заслуги» II ст. (20 серпня2007) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 16-ї річниці незалежності України[9]
Орден «За заслуги» III ст. (29 листопада2002) — за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту в Україні, досягнення найвищих спортивних результатів на Олімпійських іграх[10]
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 16 серпня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)