Вулиця була прокладена близько 1910 року як продовження тодішньої вулиці П'ястів (нинішня вулиця Союзу Українок) та мала сполучатися з вулицею Святого Мартина (нинішня вулиця Жовківська)[6]. У 1913 році отримала назву — вулиця Любомирських[7], на згадку про польську магнатську родину Любомирських, яким належала фабрика сільськогосподарських машин (заснована ще перед 1850 року Фердинандом Пітчем) та ливарня[8], що прилягала до парного боку вулиці[6]. Під час німецької окупації назву змінили на Зеленєвскіґассе[9], вшановуючи Людвика Зеленєвського — одного з наступних власників фабрики сільськогосподарських машин «S. A. L. Zieleniewski i Fitzner-Gamper»[6]. Після другого приходу совітів у липні 1944 року на нетривалий час повернута передвоєнна назва — вулиця Любомирських[10]. І вже у 1946 році вулицю було перейменовано, на честь російського математика, письменниці Софії Ковалевської[11][12], яка походила з українського шляхетського роду Корвин-Круковських. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 29 вересня 2022 року вулицю Ковалевської перейменовано на вул. Академіка Катерини Ющенко, на пошану української науковиці в галузі кібернетикиКатерини Ющенко[13].
Забудова
Вулиця Академіка Катерини Ющенко забудована триповерховими кам'яницями, зведеними наприкінці XIX — на початку XX століття у стилях класицизму та сецесії[3]. Усі будинки розташовані з непарного боку вулиці. До парного боку вулиці прилягає територія львівського радіоремонтного заводу, розташованого на вул. Жовківській.
Будинки
№ 1 (колишня адреса — вул. Любомирських, 1 / вул. П'ястів, 14) — триповерхова кам'яниця, власниками якої у міжвоєнний період були Фріда Майєр і спілка[14][15]. Нині будинку № 1 на вул. Академіка Катерини Ющенко не існує, а будинок під № 14 належить до сусідньої вулиці Союзу Українок.
№ 2 (колишня адреса — вул. Любомирських, 2). У міжвоєнний період власником будинку була фабрика сільськогосподарських машин «S. A. L. Zieleniewski i Fitzner-Gamper»[14][15]. Нині будинку № 2 на вул. Академіка Катерини Ющенко не існує.
№ 3 (колишня адреса — вул. Любомирських, 3) — триповерхова кам'яниця зведена у 1914 році у стилістиці раціональної постсецесії з характерним для нього декором. Будинок зберіг деякі риси недовершеності, зокрема просту дерев'яну браму, на відміну від сусідніх кам'яниць. Вочевидь, на перешкоді став початок першої світової війни або ж іпотечна заборгованість власників, бо вже у 1916 році власником будинку стає Іпотечний банк[16]. У міжвоєнний період власниками будинку була Елла Ейдельшелмова[14].
