Виторож

Село Виторож пол. Witoroż Колишня греко-католицька церква 1739 року, нині костел святого Михаїла Координати 51°56′00″ пн. ш. 23°00′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Більський повіт Гміна Дрелюв Населення 294 особи (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 83 Поштовий індекс 21-570 Автомобільний код LBI SIMC 0011877 GeoNames 755527 OSM ↑3101236 ·R (Гміна Дрелів) Виторож Виторож (Польща) Виторож Виторож (Люблінське воєводство)  Виторож у Вікісховищі

Виторож^[2] (пол. Witoroż, Віторож) — село в Польщі, у гміні Дрелів Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — 294 особи (2011^[1]).

Історія

1605 року вперше згадується православна церква в селі^[2].

У часи входження до складу Російської імперії належало до Радинського повіту Сідлецької губернії^[3].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали лише греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою^[3].

Станом на 1921 рік село Віторож належало до гміни Жероцин Сідлецького повіту Люблінського воєводства міжвоєнної Польщі^[4].

За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі Віторож налічувалося 47 домів і 250 мешканців (177 римо-католиків, 66 православних і 7 юдеїв; усі 250 осіб зазначені поляками)^[4]. На фільварку було 5 домів і 83 жителів (здебільшого поляки-римо-католики)^[4].

У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел^[2].

У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][5]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	145	30	89	26
Жінки	149	27	72	50
Разом	294	57	161	76

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Виторож

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 137.
3. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 373. (рос. дореф.)
4. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 92. (пол.)
5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Портал «Польща»