Виноробство в Албанії

Виноробні регіони Албанії

Виноробство в Албанії (алб. Vera Shqiptare) зосереджено в декількох регіонах країни в середині Середземномор'я. Хронологічно країна належить до виробників вин Старого Світу. 

Албанія — гірська країна Середземномор'я. Омивається Адріатичним (на північному заході) та Іонічним морями (на південному заході). Країна має середземноморський клімат, завдяки чому тут м'які зими, а літо зазвичай спекотне і сухе.[1] Клімат разом із родючими гірськими ґрунтами є гарною запорукою для виноробства.

Албанія виробила близько 17 500 вина у 2009 році.[2] Під час комунізму, площі були збільшені до 20 000 гектарів (49 000 акрів).[3]

Історія

Мозаїка 6-го століття в Бутринті.

Виноробство в Албанії практикувалось у період Бронзової доби з VIII ст. до н. е. Найдавніші зі знайдених насіння в регіоні складає від 4000 до 6000 років.[4]

Разом з Грецією, Албанія має найдовшу безперервну історію виноградарства в Європі.[5][6][7] В Іллірії воно існувало за сотні років до експансії Римської імперії на Балканському півострові.[8][9] Римський письменник Пліній старший охарактеризував Іллірійські вина як дуже солодкі та ароматні.[10]

Під час панування Римської імперії, виробництво вина збільшилось та стало більш організованим процесом. Прикраси на численних релігійних та побутових предметах свідчать про наявність виноробної культури, як, наприклад, у Бутринті.[11] У XV столітті османи заполонили цю територію та протягом цього періоду виноробна галузь переживала занепад, і лишалась головним чином в християнських регіонах.

Після албанської декларації Незалежності, галузь виноградарства стала дуже популярною, але була майже зруйнована філоксерою в кінці XIX сторіччя. Наприкінці Другої світової війни культивувалося близько 2500 гектарів виноградників. Найбільш важливими виноробними регіонами стала територія близько Дурреса, де виноград культивувався комуністичними державними підприємствами. У той час у країні приблизно такі ж посівні площі були зайняті тютюном. Більші насадження належали оливковим та фруктовим деревам.

Вино було експортоване насамперед до Німеччини. Найбільш поширеними є сорти винограду, такі як Мерло, Каберне Совіньйон, Піно Нуар, Санджовезе і Рислінг.[джерело?]

Виробництво вина збільшилось у період Комуністичній Албанії. Виноробні заводи пережили перехід до ринкової економіки в хорошому стані. Виноградники й виробництво вина неухильно зростає в останні роки після інституту демократії та епохи капіталізму.

Виробництво

Виробничі показники
1950 1960 1970 1980 1990 2007 2009 2015
Площа виноградників (га) 2 430 8 545 11 020 16 719 17 621 9 103 9 806
Виробництва (тонн) 21 400 22 300 64 500 66 200 91 000 146 500[a] 162 800

Виноробні регіони

Збір винограду в Бераті

Ґрунти зазвичай є глиняні та кремнезійні різної глибини та впливу.

Албанія може бути розділена на чотири виноробні регіони, згідно з їх висотою. Найвищі виноградники розташовані на висоті 1000—1300 метрів на схилах Албанських Альп на півночі та горами Піндус на півдні.

  • Прибережні рівнини (Західна низовина) висота до 300 метрів.
  • Центральна гірська область висотою від 300 до 600 м.
  • Східний регіон передгір'я між 600 і 800 м.
  • Гори (високогір'я) 1000—1300 м.

Ґрунти зазвичай є глини кремнезему різної глибини та впливу.

Автохтонні сорта винограду

Виноградник Албанії

Головними автохтонними сортами винограду є: Shesh (чорний і білий), Kallmet, Vlosh, Serinë, Pulës, Cërujë, Mereshnik, Debin (чорний і білий), Kryqës, Mjaltëz, Manakuq, Kotekë, Вранац, Stambolleshë, Babasan, Tajgë (червоний та білий) і т. д.

Пляшка Шеш та зв

Виноробні заводи

Одними з найпопулярніших винних заводів Албанії є: Medaur, Kallmeti, Skenderbeu, Çobo, Luani, Bardha, Arbëri, Sara, Vintage, Kardinal, Zika, Belba, Nurellari, Balaj, Koto, Vila Duka, Vila Shehi, та Kokomani.

Примітки

Коментарі

  1. ↑ Other sources put the figure at 105,000 tonnes (FAO: Agribusiness Handbook Grapes, Wine)

Виноски

  1. ↑ Ministry of Environment of Albania. Albania’s Second National Communication to the Conference of Parties under the United Nations Framework Convention on Climate Change (PDF). unfccc.int (English) . Tirana. с. 28. Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2019. Процитовано 29 січня 2018.
  2. ↑ Wine production (tons). Food and Agriculture Organization. с. 28. Архів оригіналу за 20 May 2011. Процитовано 18 квітня 2011.
  3. ↑ Matt Jensen (5 січня 2018). 2018’s Tour to the Albanian Wine and Uka Farm: Albanian Wine History. Nippy Wine. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
  4. ↑ Tom Stevenson (2011). The Sotheby's Wine Encyclopedia. Dorling Kindersley. ISBN 978-1-4053-5979-5. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 29 січня 2018.
  5. ↑ PATTI MORROW (5 січня 2017). Why Albania Is A Great Destination For Wine Drinkers. epicureandculture.com (English) . Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 29 січня 2018.
  6. ↑ The Oxford Companion to Wine (English) (вид. Julia Harding, Jancis Robinson). Oxford University Press, 2015. ISBN 9780198705383. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
  7. ↑ The Sotheby’s Wine Encyclopedia (English) (вид. Tom Stevenson). London: Dorling Kindersley. 2005. ISBN 0-7566-1324-8.
  8. ↑ Albania - The Ancient Illyrians. thoughtco.com (English) . Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 29 січня 2018.
  9. ↑ Hybrid Deities in South Dalmatia (PDF). bollettinodiarcheologiaonline.beniculturali.it (English) . с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2016. Процитовано 29 січня 2018.
  10. ↑ The Laws of Fermentation and the Wines of the Ancients. Bronson Press. с. 41. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 10 квітня 2011.
  11. ↑ Oliver Gilkes and Valbona Hysa. In the Shadow of Butrint (PDF). penn.museum (English) . с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 8 вересня 2015. Процитовано 29 січня 2018.

Посилання

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!