Наприкінці 19 століття в поселенні проживало 392 мешканці, дворів — 63[2][3], у 1906 році — 362 жителі, дворів — 42[4], відповідно до перепису 1911 року — 492 мешканці[3].
Станом на 1923 рік нараховувалося 106 дворів та 610 мешканців[5].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 345 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 285 осіб[6].
В люстрації 1577 року згадується як Барберів, що входив до Межиріцького ключа князів Корецьких, які платили звідти з 3 димів та 2 городів[2][3].
Колишня власність Любомирських, згодом — Чайківських та Радинських. В середині 19 століття — село Романівецької волостіНовоград-Волинського повіту. Селян — 94, котрим належало 407 десятин, землі дворської — 650 десятин, належала кільком спадкоємцям Радинських; були великі каменоломні[8].
Наприкінці 19 століття — село Барбарівка (пол.Barbarówka) Романівецької волості Новоград-Волинського повіту, на річці Тня, за 25 верст від Новограда-Волинського. Належало до православної парафії у Несолоні, за 5 верст[2][9][3].
У 1906 році — сільце Барбарівка (рос.Барбаровка) Романівецької волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 28 верст, до волосного центру, с. Романівка — 18 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося у Новограді-Волинському[4].
У 1911 році в селі були три крамниці та кредитне товариство[3].
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Барбарівської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Новоград-Волинського району Житомирської (згодом — Волинська) округи; адміністративний центр ради[10]. Розміщувалося за 20 верст від районного центру, м. Новоград-Волинський[5].
20 червня 1930 року, в складі сільської ради, включене до новоствореного Соколовського району, 15 вересня 1930 року, внаслідок ліквідації Соколовського району, повернуте до складу Новоград-Волинського району. 1 червня 1935 року Новоград-Волинський район ліквідовано, село, разом із сільською радою, підпорядковане Новоград-Волинській міській радіКиївської області.
4 червня 1958 року, в складі сільської ради, увійшло до відновленого Новоград-Волинського району Житомирської області. 30 вересня 1958 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 957 «Про зміну адміністративно-територіального поділу Новоград-Волинського району», село підпорядковане Несолонській сільській раді Новоград-Волинського району. 12 серпня 1974 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 342 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі окремих районів області в зв'язку з укрупненням колгоспів», село передане до складу Кам'яномайданської сільської ради Новоград-Волинського району[10].
У 2017 році увійшло до складу новоствореної Брониківської сільської територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області[11].
