Більцарева (пол. Binczarowa) — лемківське село в Польщі, у гміні Грибів Новосондецького повіту Малопольського воєводства.
Населення — 1305 осіб (2011[1]).
Географія
Знаходиться в долині потоку Бінчарівка (Binczarówka) — правої притоки річки Біла (Biała).
Історія
Заснована в 1365 році Казимиром ІІІ.
По розборах Польщі (1772, 1793 і 1795 pp.) перейшли королівські маєтності в Більцареві на власність австрійської держави, або т. зв. камери. Звідси і назва — камеральні добра. В 1820 р, закупив ті добра німецький банкір Hosz, якому солтиси Трохановскі мусіли відробляти панщину. В 1886 р. помер безпотомно останній з родини Гошів, іменем Фердинанд. Тоді мешканці Більцаревої закупили — при діяльній співучасті свого пароха о. Теофіля Качмарчика за ціну 36.000 австр. корон, від родини померлого Фердинанда Гоша більцаревську частину його дібр.
В 1918–1920 роках входила до Руської народної республіки лемків[2]. Більшість селян (крім 48) в ході Тилявської схизми на 1936 рік перейшли до Польської православної церкви.
До середини XX ст. в регіоні переважало лемківське населення. У 1939 році з 760 жителів села — 740 українців, 15 поляків і 5 євреїв.[3] До 1945 р. в селі була греко-католицька парафія Грибівського деканату, до якої також належав Грибів, метричні книги велися з 1784 року[4].
В 1945 р. православна частина села виїхала в СРСР, забравши з собою церковне майно включно із дзвонами[5]. У червні 1947 року решту українського населення — 258 осіб було примусово виселено в ході операції «Вісла» і розсіяно на Повернених Землях.[6] На їхнє місце заселені поляки.
У 1975–1998 роках село входило до складу Новосондецького воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
|
Загалом
|
Допрацездатний вік
|
Працездатний вік
|
Постпрацездатний вік
|
Чоловіки
|
692
|
218
|
445
|
29
|
Жінки
|
613
|
176
|
375
|
62
|
Разом
|
1305
|
394
|
820
|
91
|
Відомі особистості
В селі народився:
Також із селом пов'язані:
Пам'ятки
- Давня дерев'яна греко-католицька церква святого великомученика Димитрія 1760 року (тепер костел), збереглася більша частина внутрішнього оздоблення (поліхромні фігури з 1549 i 1649 років, іконостас і бічні вівтарі XVIII ст.). Інша церква (православна з 1930-х років) знищена після 1945 року.
- Військовий цвинтар, на якому спочивають солдати, загиблі під час Першої світової війни.
Посилання
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Більцарева
.