Братиславська жупа межує з австрійською землею Нижня Австрія та угорськими комітатами Нітра, Комарно, Дьєр і Мошон. На заході жупа межує з Моравою, на сході з Вагом, на півдні її з Дунаєм. Територія жупи у 1910 році становила 4370 км². В даний час територія жупи майже повністю знаходиться в Словаччині, лише невеликі частини в Угорщині та Австрії. Назва округу навіть не використовується для назви відповідного регіону, для якого використовуються назви Братислава та околиці, Подунайське, Трнава та околиці та Загір'я.
Братиславський комітат був одним з перших, що існував уже у Х столітті. На думку деяких угорських істориків, із середини XIII століття на території Братиславського комітату існувало два престоли: Малий Братиславський престол (Posonium minus) у західній частині Житнього острова і Великий Братиславський престол (Posonium maius), на решті території. Проте з кінця 13 століття, безумовно, існувала лише одна Братиславська. Тому ця думка, ймовірно, помилкова, і територія Малого престола, ймовірно, була лише на рівні службового округу.
Вісім поселень предіалістів архиєпископа Естергомського на острові Житний були особливою територією. Центром була Войка на Дунаї, на честь якої і була названа столиця (Sedes praedialistarum Vajkensis, Sedes Archiepiscopalis Vajkensis). У першій половині вона поділялася на служебні округи: Верхній (Processus sedis Vajkensis superior) з селами Бач, Доброгошть, Киселиця і Войка та Нижній (Processus sedis Vajkensis inferior) з селами Дольний Бар, Моравське і Пінкове Крачани та Петрово.
Трнава була центром рекатолицизації та університетським містом. Університет, заснований у 1635 році архієпископом Петром Пазманем (Pázmány), який мав переважно релігійну місію, навчав юристів, а з 1769 року, як перший в Угорщині, також лікарів.
В Угорщині частини жупи Братислава у міжвоєнний період увійшли до складу округу Дьєр-Мошон-Пожонь.
Під час війни у Словацькій Республіці (1939—1945) Братиславську жупу було відновлено, але її південна частина увійшла до складу Угорщини згідно з Віденським арбітражем і разом з невеликою окупованою частиною колишнього Нітранської жупи стала частиною новоствореної Нітра-Братиславської (Nyitra-Pozsony) жупи з центром у м. Нові Замки.
Етнічний характер жупи був досить змішаним. Словаки переважно населяли північ і захід столиці, угорці жили на півдні, німці в Братиславі та інших містах і хорвати, які втекли сюди з Пониззя від турецького гніту.
Райони
Спочатку Братиславська столиця було поділена на чотири службові округи: Перший, Другий, Третій і Четвертий (Processus primus, secundus, tertius і quartus). У 1806 році кількість службових округів зросла до шести: Загорський, Братиславський, Трнавський, Вонкайський, Горноостровський і Нижньоостровський.
У 1910 році територія Братиславської жупи була поділена на такі службові округи:
↑ абвOttov historický atlas Slovensko. 2009. S. 86-87
↑FALLENBÜCHL, Zoltán: Magyarország főispánjai — Die Obergespane Ungarns, 1526—1848. Budapest: Argumentum Kiadó, 1994, s. 92 — 93., BOROVSZKY Samu: Magyarország vármegyéi és városai — Pozsony vármegye. Budapest, s. 575, Esterházy a Bartal [Архівовано 2014-02-02 у Wayback Machine.] a spresnenia Szalavszky [Архівовано 2014-02-04 у Wayback Machine.] a Zichy
↑Žudel, Juraj (1984). Stolice na lovensku(словац.) (вид. 1). Bratislava: Vydavateľstvo Obzor. с. 35–46. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |сторінки= та |сторінка= (довідка)
Інша література
Šľachta Bratislavskej stolice. Series Nobilium. Agentúra Luigi. 2004. ISBN80-969027-0-9.