Село істнувало ще у давньоруські часи.[2] Першу згадку про село знаходимо в 1419 році. В 1425, 1426 і 1433 рр. в Боську засідав сяніцький суд.
В 1449 р. в селі функціонував один з чотирьох фільварків сяніцького староства на руському праві (Босько, Вільхівці, Костарівці, Улюч).
За податковим реєстром 1565 р. в селі було 69 кметів з численними податками й повинностями, 2 попи (отже, були 2 церкви), мельник, боднар, тесля, 2 корчмарі, 11 служок і 17 загородників.[3]
До 1772 року село входило до складу Сяноцької земліРуського воєводстваРечі Посполитої. З 1772 до 1918 року — у межах Сяноцького повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини).
Церква Різдва Богородиці. Споруджена у 1881, розібрана у 1953.
У 1880 у селі разом з присілком Поруби було 1214 жителів (грекокатоликів, парохія належала до Сяніцького деканату).
Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці була побудована в селі в 1881 році (зруйнована поляками в 1947 р.).
В 1884 р. через село прокладена Галицька Трансверсальна залізниця зі станцією Бесько.
Від 8 до 10 травня 1915 р. в селі проходили запеклі бої, які закінчилися форсуванням Віслоку і проривом позицій донських козаків боснійськими полками.
1939 р. в селі переважало українське населення: з 3200 жителів села — 1650 українців-грекокатоликів проти 1550 поляків[4]. Село входило до ґміни ЗаршинСяніцького повітуЛьвівського воєводства Польщі.
9 вересня 1939 р. в село увійшли німці, спалили 40 хат і вбили 20 осіб, у тому числі священика Михайла Величка.
У вересні 1944 року під час Карпатсько-Дукельської військової операції у селі проходили запеклі бої, у селі оборонялась німецька 68 піхотна дивізія (XXIV танковий корпус) проти радянських 47 стрілецького корпусу і 167 стрілецької дивізії і 127 гвардійської дивізії (107 стрілецький корпус). 17 вересня в село увійшов Перший Чехословацький армійський корпус. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, у 1945 р. банда польських шовіністів вбила в селі щонайменше 10 українців.
До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Риманівського деканату. Метричні книги велися з 1777 р.
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
